Search

Мета роботи — оцінити показники клінічного стану, функції зовнішнього дихання (ФЗД), структурно-функціонального стану серця і судин, рівнів у крові N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) і чинників системної запальної відповіді у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) залежно від фактора куріння.Матеріали та методи. Обстежено 104 пацієнтів чоловічої статі у віці від 45 до 59 років з діагнозом ХОЗЛ з фенотипами А і В, у поєднанні з ІХС, постінфарктним кардіосклерозом і ознаками хронічної серцевої недостатності (ХСН) II функціонального класу. Хворі були розподілені на дві групи: до першої увійшли 29 пацієнтів, які не курять, до другої — 75 пацієнтів, які курять. У всіх пацієнтів було оцінено анамнез куріння, проведено тест з 6-хвилинною ходьбою, анкетування за опитувальниками CAT і mMRC, спірографічне дослідження, ультразвукове дослідження (УЗД) серця і судин. Визначалися рівні в крові С-реактивного білка (С-РБ), фібриногену, NT-proBNP.Результати та обговорення. У хворих на ХОЗЛ із супутньою ІХС куріння асоціювалося з більш вираженими симптомами та задишкою (опитувальники CAT і mMRC), гіршою переносимістю фізичного навантаження за даними тесту з 6-хвилинною ходьбою. У групі курців медіана життевої ємності легень була в 1,26 разу нижче, ніж у некурців. Медіана форсованої життєвої ємності легень у групі хворих на ХОЗЛ та ІХС (ІІ група) мала значення 59,49 % і виявилася в 1,18 разу статистично значимо нижчою показника в групі некурців (I група) (t = 5,04; р < 0,05). Показник ОФВ1 у пацієнтів, які курять, був у 1,15 разу статистично значимо нижчим у порівнянні з показником хворих на ХОЗЛ та ІХС, які не курять (t = 4,13; р < 0,05). У хворих I групи показники ПОШ в 1,29 разу (t = 6,38; р < 0,05), МОШ25 — у 1,39 разу (t = 8,04; р < 0,01), МОШ50 — у 1,45 разу (t = 7,84; р < 0,01), МОШ75 — у 1,45 разу (t = 5,73; р < 0,05) статистично значимо перевищували показники у курців (II група). СОШ25—75 у ІІ групі було в 1,23 разу статистично значимо нижче, ніж у I групі (t = 5,60; р < 0,05). У групі некурців (I група) медіани діастолічних розмірів правого і лівого передсердь відповідно в 1,19 і 1,04 разу менші, ніж у курців (II група). Медіана товщини стінки правого шлуночка у хворих I групи в 1,17 разу менша, ніж у пацієнтів II групи. Величини медіан базального і поздовжнього розмірів правого шлуночка у пацієнтів з ХОЗЛ та ІХС (n = 29), які не курять, виявились меншими, ніж у тих, що курять, в 1,16 і 1,07 разу відповідно. Показник фракційної зміни площі правого шлуночка у некурців у 1,11 разу перевищував показник у курців. У 28 осіб групи пацієнтів, які курять, була виявлена легенева гіпертензія (26,9 % загальної групи спостереження і 37,3 % групи курців). Величини факторів системної запальної відповіді у групі курців були вище, ніж у некурців, а саме: медіана С-РБ — у 1,25 разу, медіана ІL-6 — у 1,6 разу, медіана FG — у 1,18 разу. Концентрація NT-proBNP у хворих на ХОЗЛ та ІХС, які курять, у порівнянні з пацієнтами, які не курять, виявилася в 1,23 разу вищою.Висновки. У хворих на ХОЗЛ із супутньою ІХС куріння асоціювалося з гіршою толерантністю до фізичного навантаження, більш високими концентраціями в крові факторів системної запальної відповіді та NT-proBNP (p < 0,05), зменшенням об’ємних і швидкісних показників ФЗД, більш вираженими процесами ремоделювання судин і правих відділів серця., Цель работы — оценить показатели клинического состояния, функции внешнего дыхания (ФВД), структурно-функционального состояния сердца и сосудов, уровней в крови N-терминального фрагмента предшественника мозгового натрийуретического пептида (NT-proBNP) и факторов системного воспалительного ответа у больных хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) и ишемической болезнью сердца (ИБС) в зависимости от фактора курения.Материалы и методы. Обследованы 104 пациента мужского пола в возрасте от 45 до 59 лет с диагнозом ХОЗЛ с фенотипами А и В, в сочетании с ИБС, постинфарктным кардиосклерозом и признаками хронической сердечной недостаточности (ХСН) II функционального класса. Больные были разделены на две группы: в первую вошли 29 некурящих пациентов, во вторую — 75 курящих пациентов. У всех пациентов оценивался анамнез курения, проведены тест с 6-минутной ходьбой, анкетирование по опросникам CAT и mMRC, спирографическое исследование, ультразвуковое исследование сердца и сосудов. Определялись уровни в крови С-реактивного белка (С-РБ), фибриногена, NT-proBNP.Результаты и обсуждение. У больных ХОЗЛ с сопутствующей ИБС курение ассоциировалось с более выраженными симптомами и одышкой (опросники CAT и mMRC), худшей переносимостью физической нагрузки по данным теста с 6-минутной ходьбой. В группе курящих больных медиана жизненной емкости легких была в 1,26 раза ниже, чем у некурящих пациентов. Медиана форсированной жизненной емкости легких в группе больных ХОЗЛ и ИБС (II группа) имела значение 59,49 % и оказалась в 1,18 раза статистически значимо ниже показателя в группе некурящих пациентов (группа І) (t = 5,04; р < 0,05). Показатель ОФВ1 у курящих пациентов в 1,15 раза был статистически значимо ниже по сравнению с показателем у некурящих больных ХОЗЛ и ИБС (t = 4,13; р < 0,05). У больных I группы показатели ПОС в 1,29 раза (t = 6,38; р < 0,05), МОС25 — в 1,39 раза (t = 8,04; р < 0,01), МОС50 — в 1,45 раза (t = 7,84; р < 0,01), МОС75 — в 1,45 раза (t = 5,73; р < 0,05) статистически значимо превышали показатели у курящих больных (II группы). СОС25—75 во II группе в 1,23 раза статистически значимо ниже, чем в группе некурящих больных (I группа) (t = 5,60; р < 0,05). В группе некурящих больных (I группа) медианы диастолических размеров правого и левого предсердий со­ответственно в 1,19 и 1,04 раза меньше, чем у курящих (II группа). Медиана толщины стенки правого желудочка у больных I группы в 1,17 раза меньше, чем у пациентов II группы. Величины медиан базального и продольного размеров правого желудочка у некурящих пациентов с ХОЗЛ и ИБС (n = 29) соответственно в 1,16 и 1,07 раза меньше, чем у курящих. Показатель фракционного изменения площади правого желудочка у некурящих больных в 1,11 раза превышал этот показатель у курящих. В группе курящих пациентов у 28 человек была выявлена легочная гипертензия (26,9 % общей группы наблюдения и 37,3 % группы курящих). Величины факторов системного воспалительного ответа в группе курящих больных ХОЗЛ с сопутствующей ИБС были выше, чем у некурящих пациентов, а именно: медиана С-РБ — в 1,25 раза, медиана ІL-6 — в 1,6 раза, медиана FG — в 1,18 раза. Концентрация NT-proBNP у курящих больных ХОЗЛ и ИБС по сравнению с некурящими пациентами была выше в 1,23 раза. Выводы. У больных ХОЗЛ с сопутствующей ИБС курение ассоциировалось с худшей толерантностью к физической нагрузке, более высокими концентрациями в крови факторов системного воспалительного ответа и NT-proBNP (p < 0,05); уменьшением объемных и скоростных показателей ФВД, более выраженными процессами ремоделирования сосудов и правых отделов сердца., Objective — to assess the clinical state, external respiration, structural and functional state of the heart and blood vessels, blood levels of NT-proBNP and factors of the systemic inflammatory response in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) with coronary heart disease (CHD), depending on the tobacco smoking factor.Materials and methods. The examinations involved 104 male patients aged 45 to 59 years with a diagnosis of COPD with phenotypes A and B in combination with CHD, postinfarction cardiosclerosis and signs of chronic heart failure (CHF) of the 2nd functional class. Patients were divided into two groups: the first included 29 non-smoking patients, the second sonsisted of 75 smoking patients. All patients were assessed by the tobacco smoking history, a 6-minute walk test, CAT and mMRC questionnaires, spirography, ultrasound investigation of the heart and blood vessels. Blood levels of the C-reactive protein (С-RP), fibrinogen, N-terminal fragment of the medullary natriuretic peptide (NT-proBNP) precursor were determined.Results and discussion. In patients with COPD with concomitant CHD, tobacco smoking was associated with more severe symptoms and severity of dyspnoea (CAT and mMRC questionnaires), worse tolerability of physical activity according to the 6-minute walking test. In the group of smokers, the median vital capacity was 1.26 times lower than in non-smoking patients. The forced vital capacity median in the group of patients with COPD with CHD (II group) was 59.49 % and was 1.18 times statistically significantly lower than in the group of non-smokers (I group) (t = 5.04, p < 0.05). The FEV1 index of smokers was 1.15 times statistically significantly lower than that of non-smokers with COPD with CHD (t = 4.13, p < 0.05). In patients of I group, the PEF index was 1.29 times (t = 6.38, p < 0.05), FEF25 — 1,39 times (t = 8.04, p < 0,01), FEF50 — in 1.45 times (t = 7.84, p < 0.01), FEF75 — 1.45 times (t = 5.73, p < 0.05) were statistically significantly higher than those in smokers (II group). MEF25—75 in II group was statistically significantly lower than in the group of non-smokers (I group) (1.25 times) (t = 5.60, p < 0.05). In the group of non-smokers (I group), the median diastolic sizes of the right (DSRA) and left (DSLA) atriums were 1.19 times and 1.04 times lower respectively than those of smokers (II group), respectively. The median thickness of the right ventricular wall (TW RV) was 1.17 times less in patients of Group I than in patients of II group. The values of median basal (B RV) and longitudinal (L RV) right ventricular size in non-smokers COPD and CHD n = 29) were less than those of smokers, at 1.16 and 1.07 times, respectively. The indicator of right ventricular ejection fraction in non-smokers was 1.11 times higher than that of smokers. In the group of smoking patients, pulmonary hypertension (26.9 % of the total observation group and 37.3 % of the smokers group) was detected in 28 patients. The values of the factors of the systemic inflammatory response in the group of smoking patients were higher than in non-smoking patients, namely: the median C-RP was 1.25 times, the median IL-6 1.6 times, the median FG 1.18 times. The concentration of NT-proBNP in smoking COPD patients with CHD was 1.23 times higher than for non-smokers.Conclusions. In patients with COPD with concomitant CHD, tobacco smoking was associated with worse tolerance to exercise, higher blood concentrations of systemic inflammatory response factors and NT-proBNP (p < 0.05); decrease in volumetric and velocity indices of HPV, more pronounced processes of remodelling of blood vessels and right heart.