Landslide-prone areas on the coastal zone of the downstream of the Takhtakorpu reservoir located on the arid-hilly part of the southeastern slope of the Great Caucasus mountain system (Azerbaijan) were investigated using vertical electrical sounding (VES) method. The entire research area is geologically active. It is complicated by seismicity (with an intensity of 8—9 points on the MSK-64 scale), vertical (uplift of the Earth’s crust about +6 mm/year) and horizontal (4 ± 1 mm/year, generally north-north-east) movements, landslides (in more than 5 centers) as well as the Gaynarja mud volcano, in the form of hill ≥100 m in diameter with griffins. Tectonically, the mud volcano is timed to the consolidated part of the anticline of the same name, which currently is located in the right-bank zone, closer to the water of the Takhtakorpu reservoir. Therefore, the erupted products of the mud volcano come into contact with the aquatic environment. The geological structure of the territory is dominated by rocks of the Pliocene Productive Stratum (N2). With respect to lithology, they consist of clays and argillaceous rocks. Groundwater occurs sporadically, with a total salinity of 7 g/l and a filtration coefficient of 4 m/day. Geological sections of the area were studied to a depth of 40 m, the thickness and composition of individual layers of rocks were described. 3D models of the study area were developed completely in an arbitrary cut and also along the X, Y and Z axes. It was revealed that the layers composing the geological section of the region are subject to the impact of plicative dislocations due to the geodynamic processes. It is assumed that landslides in the study area are mainly formed at the contact of eluvial-deluvial deposits with bedrocks. One of the main reasons for the formation of landslide phenomena, apparently, is also associated with the steepness of the slopes and their constituent rocks, which absorbing atmospheric precipitation become waterlogged. The depths of the assumed slip planes in individual landslide blocks were revealed and the thickness and direction of the landslide body were determined., Методом вертикального электрического зондирования исследованы оползне- опасные участки на береговой зоне нижнего бьефа водохранилища Тахтакерпю, расположенного на аридно-холмистой части юго-восточного склона горной системы Большого Кавказа (Азербайджан). Район исследования в целом геоактивен, осложнен сейсмичностью (с интенсивностью 8—9 баллов по шкале MSK-64), вертикальными (поднятие земной коры около + 6 мм/год) и горизонтальными движениями (4 ± ± 1 мм/год, в целом северо-северо-восточного направления), оползнями (более пяти очагов), а также деятельностью грязевого вулкана Гайнарджа, который имеет вид холма, сложенного брекчией диаметром ≥100 м, с грифонами. В тектоническом отношении грязевой вулкан приурочен к сводовой части одноименной антиклинали, расположен в правобережной зоне, вблизи воды водохранилища Тахтакерпю, вследствие чего изверженные продукты грязевого вулкана со- прикасаются с водной средой. В геологическом строении территории доминируют породы верхнего неогена (N2). В литологическом отношении они состоят в основном из глин и глинистых пород. Грунтовые воды встречаются спорадически, общая минерализация около 7 г/л. Геологические разрезы района исследования изучены до глубины 40 м, описаны мощность и состав отдельных слоев горных пород. Построены 3D модели площади исследования — полные, в произвольном срезе, а также по осям Х, Y, Z. Установлено, что слои, слагающие геологический разрез района, в результате геодинамических процессов подвержены действиям пликативных дислокаций. Предполагается, что оползни в изучаемом районе в основном формируются на контакте аллювиально- делювиальных отложений с коренными породами. Одна из основных причин образования оползневых явлений, видимо, связана с крутизной склонов и слагающих их пород, которые, впитывая атмосферные осадки, переувлажняются. Выявлены глубины залегания предполагаемых плоскостей скольжения в отдельных оползневых блоках, определены мощность и направление движения оползневого тела., Методом вертикального електричного зондування досліджено зсувні ділянки на береговій зоні нижнього б’єфа водосховища Тахтакерпю, розташованого на аридно-горбистій частині південно-східного схилу гірської системи Великого Кавказу (Азербайджан). Район дослідження в цілому геоактивний, ускладнений сейсмічністю (з інтенсивністю 89 балів за шкалою MSK-64), вертикальними (підняття земної кори близько +6 мм/рік) і горизонтальними рухами (4 ± 1 мм/рік, у цілому північно-північно- східного напрямку), зсувами (понад п’ять вогнищ), а також дією грязьового вулкана Гайнарджа, у вигляді пагорба, складеного брекчією діаметром ≥100 м, із грифонами. У тектонічному аспекті грязьовий вулкан приурочений до склепінної частини однойменної антикліналі, яка розміщується у правобережній зоні, поблизу водосховища Тахтакерпю. Тому вивержені продукти грязьового вулкана стикаються з водним середовищем. У геологічній будові території домінують породи верхнього неогену (N2). У літологічному відношенні вони складаються переважно з глин і глинистих порід. Ґрунтові води трапляються спорадично, загальна мінералізація близько 7 г/л. Геологічні розрізи району дослідження вивчені до глибини 40 м, описано товщину й склад окремих шарів гірських порід. Побудовано 3D моделі площі дослідження — повні, у довільному зрізі, а також за осями Х, Y, Z. Установлено, що шари, які складають геологічний розріз району, в результаті геодинамічних процесів зазнають дій плікативних дислокацій. Передбачається, що зсуви у досліджуваному районі насамперед формуються на контакті алювіально-делювіальних відкладів і корінних порід. Одна з основних причин утворення зсувних явищ, імовірно, пов’язана з крутістю схилів і порід, що їх складають, які, вбираючи атмосферні опади, перезволожуються. Ви- явлено глибини залягання передбачуваних площин ковзання в окремих зсувних блоках, визначено товщину та напрямок руху зсувного тіла.