Background. Aneurysmal subarachnoid hemorrhage is a common and severe disease that can lead to fatal consequences. Objective: to study the dynamics of natremia in the context of its clinical and pathogenetic significance in patients with subarachnoid hemorrhage. Materials and methods. Eighty-seven patients with subarachnoid hemorrhage were examined, 38 of them (43.68 %) had isolated subarachnoid hemorrhage, 14 (16.09 %) — subarachnoid-parenchymal, 29 (33.33 %) — subarachnoid-ventricular, 6 (6.9 %) — subarachnoid-parenchymal-ventricular hemorrhage; the total number of mixed hemorrhages was 56.32 %. To carry out a complete angiographic study, the angiographic complex AXIOM Artis MP (Siemens) was used. Results. The study of syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion with the development of hyponatremia in hospitalized patients with non-traumatic subarachnoid hemorrhage indicates a close association between the severity of osmotic homeostasis disorders and the severity of the clinical course of subarachnoid hemorrhage according to the modified Fisher scale, World Federation of Neurosurgical Societies grading system, Hunt & Hess scale, Glasgow Outcome Scale-Extended and a generalized classification scale for assessing the prognosis of subarachnoid hemorrhage outcome (Ogilvy C.S. et Carter B.S.). In patients with hyponatremia on the background of subarachnoid hemorrhage, the association of serum sodium level and serum content of copeptin is adequately and reliably approximated by a logarithmic regression equation (base 10); with copeptin values above 0.70 ng/ml in more than 50 % of cases, moderate severity was recorded. Conclusions. A reliable close relationship was found between the level of copeptin peptide, which has neuroendocrine properties, and a violation of osmotic homeostasis of sodium ions in patients with subarachnoid hemorrhage with different severity of the clinical course., Актуальность. Аневризматическое субарахноидальное кровоизлияние является распространенным и серьезным заболеванием, которое может приводить к летальным последствиям. Цель исследования: изучить динамику натриемии в контексте ее клинико-патогенетического значения у пациентов с субарахноидальным кровоизлиянием. Материалы и методы. Обследовано 87 пациентов с субарахноидальным кровоизлиянием, из них 38 (43,68 %) — с изолированным субарахноидальным кровоизлиянием, 14 (16,09 %) — с субарахноидально-паренхиматозным, 29 (33,33 %) — с субарахноидально-желудочковым, 6 (6,9 %) — с субарахноидально-паренхиматозно-желудочковым кровоизлиянием, общее количество смешанных кровоизлияний составляло 56,32 %. Для проведения полного ангиографического исследования использовали ангиографический комплекс AXIOM Artis MP «Siemens». Результаты. Исследование SIADH-синдрома (синдром неадекватной секреции антидиуретического гормона) с развитием гипонатриемии у пациентов с субарахноидальным кровоизлиянием нетравматического генеза свидетельствует о тесной ассоциации между выраженностью нарушений осмотического гомеостаза и тяжестью клинического течения субарахноидального кровоизлияния согласно модифицированной шкале Fisher, шкале WFNS, шкале Нunt & Неss, шкале результатов GOSE (Glasgow Outcome Scale Extended) и обобщающей классификационной шкале для оценки прогноза исхода субарахноидального кровоизлияния (Ogilvy C.S. et Carter B.S.). У лиц с гипонатриемией на фоне субарахноидального кровоизлияния сопряженность сывороточного уровня натрия и показателя сывороточного уровня копептина адекватно и достоверно аппроксимируется уравнением регрессии логарифмического характера (по основанию 10), при значениях копептина более 0,70 нг/мл в более чем 50 % случаев регистрировалась натриемия средней тяжести. Выводы. Была обнаружена достоверная тесная взаимосвязь между уровнем данного пептида с нейроэндокринными свойствами — копептина и нарушением осмотического гомеостаза ионов натрия на фоне субарахноидального кровоизлияния с различной тяжестью клинического течения., Актуальність. Аневризматичний субарахноїдальний крововилив є поширеним і серйозним захворюванням, яке може призводити до летального наслідку. Мета дослідження: вивчити динаміку натріємії в контексті її клініко-патогенетичного значення у стаціонарних пацієнтів із субарахноїдальним крововиливом. Матеріали та методи. Обстежено 87 пацієнтів із субарахноїдальним крововиливом, із них 38 (43,68 %) — з ізольованим субарахноїдальним крововиливом, 14 (16,09 %) — із субарахноїдально-паренхіматозним, 29 (33,33 %) — із субарахноїдально-вентрикулярним, 6 (6,9 %) — із субарахноїдально-паренхіматозно-вентрикулярним крововиливом, загальна кількість змішаних крововиливів становила 56,32 %. Для проведення тотального ангіографічного дослідження використовували ангіографічний комплекс AXIOM Artis MP «Siemens». Результати. Дослідження SIADH-синдрому (синдром невідповідної секреції антидіуретичного гормону) з розвитком гіпонатріємії у пацієнтів із субарахноїдальним крововиливом нетравматичного генезу свідчить про тісну асоціацію між вираженістю порушень осмотичного гомеостазу і тяжкістю клінічного перебігу субарахноїдального крововиливу згідно з модифікованою шкалою Fisher, шкалою WFNS, шкалою Нunt & Неss, шкалою результатів GOSE (Glasgow Outcome Scale Extended) і узагальнюючою класифікаційною шкалою для оцінки прогнозу результату субарахноїдального крововиливу (Ogilvy C.S. et Carter B.S.). У осіб із гіпонатріємією на фоні субарахноїдального крововиливу спряженість сироваткового рівня натрію і показника сироваткового рівня копептину адекватно і вірогідно апроксимується рівнянням регресії логарифмічного характеру (за основою 10), при значеннях копептину більш ніж 0,70 нг/мл у понад 50 % випадків реєструвалася натріємія середнього ступеня тяжкості. Висновки. Був виявлений вірогідний тісний взаємозв’язок між рівнем даного пептиду з нейроендокринними властивостями — копептину і порушенням осмотичного гомеостазу іонів натрію на фоні субарахноїдального крововиливу із різною тяжкістю клінічного перебігу.