Search

У статті проаналізовано основні чинники, що здійснили вплив на формування правової системи України. Досліджено поняття «правової системи», також зазначено думку вченого щодо визначення поняття правової системи. У 2014 р. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Угодою значно розширені сфери співпраці України з ЄС і передбачені різні способи гармонізації її законодавства із законодавством ЄС. У роботі підкреслено, що правова система України тяжіє до романогерманського права. Проаналізовано правову основу напрямку України до євроінтеграції, тобто визначено акти, на основі яких Україна визнає своє спрямування до Європейського Союзу, до основних принципів та джерел права. Актуальність дослідженого мою матеріалу також зумовлено тим, що на сьогоднішній час, особливо в умовах воєнного стану, є надзвичайно важливим питання вступу України до Європейського Союзу. Даний напрямок вже реалізовується декілька років, було ратифіковано акти, що є основою законодавства сусідів. На теперішній час Україна вже здійснила один з найважливіших етапів для подальшої реалізації поставленої цілі, а саме набула статусу кандидата на членство до Європейського Союзу. Також у статті досліджується правова основа відносин, які існують між Україною та Європейським Союзом, а саме визначаються акти, якими врегульовуються дані питання та історичний шлях, який проходила Україна всі роки, від визначення шляху щодо вступу в союз. Проаналізовано етапи вступу до Європейського Союзу та проходження їх Україною. Основними завданням перед нашою країною є визнання принципу верховенства права і пріоритетності прав людини, забезпечення провідної ролі нормативноправового акта в системі джерел права, кодифікація законодавства. Також у даній статті проаналізовано які конкретно інститути необхідно врегулювати та доопрацювати нашій державі для подальшого вирішення питання входження країни до складу ЄС. Необхідність врегулювання інститутів полягає в тому, що безпосередньо ЄС зазначив, що саме ці аспекти повинні доопрацюватись державою. Охарактеризовано основні недоліки щодо кожного з інститутів, та історичний шлях їх врегулювання.

The author considers that mankind experiences a historical reincarnation in modern times when a transition from one world to another is accomplished -- being at the bounds between those two worlds. As it is with the individual consciousness when the individual transits from one age to another or from one world outlook to another and a mental crisis occurs -- the same happens with collective consciousness when it transits from one culture to another. The more significant features of the crisis of the collective consciousness which have become characteristic of our time are: relativism and skepticism; helplessness and instability of the individual; hightened emotionality at the expense of thought; propensity to extremes; loss of patience. That crisis is not superficial and limited, nor does it result in amendments or additions to the old, but to the birth of something new. Its end is not close -- beyond the economic and financial structure of the world it leads towards a new life, a new spirit and a new man. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The authors examine certain legal problems of antitrust regulation in the digital economy facing the international community, including BRICS member countries. This article focuses on the problems associated with the use of price algorithms by enterprises as a threat factor to competition. The concept of “price algorithm” and the goals of its use by enterprises are analyzed; it is concluded that the use of price algorithms is just one of the tools for conducting economic activity. At the same time, enterprises can pose a threat to competition by using price algorithms as an element of concluding anti-competitive agreements (concerted actions) between enterprises and illegal coordination of their activities. Restriction of competition through the use of price algorithms can harm consumers of goods, works, and services and should be controlled by antitrust authorities. Based on the analysis of the antitrust laws of the BRICS member countries, it is concluded that currently the concept of a “pricing algorithm” is not enshrined in the laws of any of the BRICS member states, however, there are prohibitions on anticompetitive agreements of enterprises and illegal coordination of economic activity. We refute the need to legally enshrine the concept of “price algorithm” in antitrust law. At the same time, it proves that enterprises should be held accountable for the use of the price algorithm as atool to limit competition. The paper proves that within the framework of interstate cooperation of the BRICS countries in the field of competition law, it is necessary to develop common approaches to antitrust regulation in the digital economy, including to ensure auniform approach to regulating and controlling the use of price algorithms by enterprises in the framework of economic activity.

The Bulgarian translations of Nietzsche's Also sprach Zarathustra are not presented in the text (from the Bulgarian Philosophical Archives) despite the title. In fact, this study is devoted to Nietzsche's extremely expressive and vital language which makes the German philosopher almost untranslatable. [ABSTRACT FROM AUTHOR]