Background. The development of new technologies of the directed synthesis and use of nanoparticles and nanomaterials with properties that are radically different from those of traditional materials, related to peculiarities of their dimensions and to the combination and variability range of physicochemical properties, parameters, characteristics of nanoparticles and their coating surface, procedures and manipulations when conducting studies, can result in development of quite different effects and risks.Objective. The purpose of the paper is analysis of the significance of dimensional and structural factors, and their combinations in the manifestation of toxicity and danger of nanomaterials based on published data.Methods. Analysis and systematization of scientific data on the assessment of manifestations of toxicity and hazard of nanomaterials over the past 20 years.Results. The transition of substances to the nanoscale state makes them chemically more active – the smaller the size of the nanoparticles, the stronger the effect they show in comparison with equivalent amounts of this substance in a traditional macro form. On contact with the biological environment, their surface is covered with proteins. When entering the body, they may undergo agglomeration, dissociation, or modification. Procedures and manipulations in the research can also affect the properties and, consequently, the toxicity of nanoparticles. Most nanoparticles are unstable in dispersion, prone to aggregation and sedimentation, which significantly affects the process of absorption of nanoparticles and their toxicity.Conclusions. The toxicity and danger of nanoparticles and nanomaterials depend on many factors and their combinations. The complexity of assessing the impact of nanostructures is determined by the range of variability of properties, chemical, geometric, physico-chemical properties and characteristics, size, surface of nanoparticles. The improvement and development of new approaches to identifying the danger of nanoscale objects is a promising direction of scientific investigations., Проблематика. Развитие новых технологий направленного синтеза и использования наночастиц и наноматериалов, свойства которых радикально отличаются от таковых у традиционных материалов и связаны с особенностями их размерности, а также c сочетанием и диапазоном вариабельности физико-химических свойств, параметров, характеристик наночастиц и поверхности их покрытия, процедур и манипуляций при проведении исследований, может привести к возникновению абсолютно разных эффектов и рисков.Цель. Анализ на основе литературных данных значимости размерно-структурных факторов и их сочетаний в проявлении токсичности и опасности наноматериалов.Методика реализации. Анализ и систематизация научных данных, посвященных оценке особенностей проявления токсичности и опасности наноматериалов, за последние 20 лет.Результаты. Переход веществ в наноразмерное состояние делает их химически более активными: чем меньше размер наночастиц, тем сильнее проявляемое ими действие по сравнению с эквивалентными количествами данного вещества в традиционной макроформе. При контакте с биологической средой их поверхность покрывается белками. При попадании в организм они могут подвергаться агломерации, диссоциации или модификации. Процедуры и манипуляции при проведении исследований также могут оказывать влияние на свойства, а следовательно, и на токсичность наночастиц. Большинство наночастиц нестабильны в дисперсии, склонны к агрегации и седиментации, что существенно влияет на процесс поглощения наночастиц и их токсичность.Выводы. Токсичность и опасность наночастиц и наноматериалов зависят от множества факторов и их сочетаний. Сложность оценки воздействия наноструктур определяется диапазоном вариабельности свойств, параметров, химических, геометрических и физико-химических характеристик, размера, поверхности наночастиц. Перспективными являются усовершенствование и разработка новых подходов выявления опасности наноразмерных объектов., Проблематика. Розвиток нових технологій спрямованого синтезу та використання наночастинок і наноматеріалів, властивості яких радикально відрізняються від таких у традиційних матеріалів і пов’язані з особливостями їх розмірності, а також з поєднанням і діапазоном варіабельності фізико-хімічних властивостей, параметрів, характеристик наночастинок та поверхні їх покриття, процедур і маніпуляцій при проведенні досліджень, може привести до виникнення абсолютно різних ефектів та ризиків.Мета. Аналіз на основі літературних даних значимості розмірно-структурних факторів та їх поєднань на прояви токсичності й небезпечності наноматеріалів.Методика реалізації. Аналіз і систематизація сучасних наукових даних, присвячених оцінці особливостей прояву токсичності та небезпечності наноматеріалів, за останні 20 років.Результати. Перехід речовин у нанорозмірний стан робить їх хімічно активнішими: чим менший розмір наночастинок, тим сильніше проявляється їх дія порівняно з еквівалентними кількостями речовини в традиційній макроформі. При контакті з біологічним середовищем їх поверхня покривається білками. При потраплянні в організм вони можуть піддаватися агломерації, дисоціації або модифікації. Процедури та маніпуляції при проведенні досліджень також можуть впливати на властивості, а отже, і на токсичність наночастинок. Більшість наночастинок нестабільні в дисперсії, схильні до агрегації та седиментації, що суттєво впливає на процес поглинання наночастинок та їх токсичність.Висновки. Токсичність і небезпечність наночастинок і наноматеріалів залежать від безлічі факторів і їх поєднань. Складність оцінки впливу наноструктур визначається діапазоном варіабельності властивостей, параметрів, хімічних, геометричних і фізико-хімічних характеристик, розміру, поверхні наночастинок. Перспективними є удосконалення і розробка нових підходів виявлення небезпечності нанорозмірних об’єктів.