The paper analyzes the causes that contribute to the development of conflict situations in medicine and ways to solve them. Currently, there is a high prevalence of neuropsychiatric disorders in patients with somatic pathology, which leads to the development of psychological maladaptation and increases the risk of conflict situations. Characteristic features of modern society, such as constant tension, stress, overwork, lack of time, over-awareness, along with the prevailing adverse socio-economic factors, the manifestations of which is increasing every year in our country, is accompanied by an increase in neuropathies and psychopathies of the population, which makes society more aggressive and complicates the interaction of medical workers with patients, which leads to an increase in the frequency of conflict situations. In cases of their occurrence, the psychological readiness of the doctor to manage the conflict is most important. Communication skills with patients deepen professional flexibility. In conflict situations, one of the most common methods for diagnosing personality behavior in these cases with the aim of eliminating it is the two-dimensional Thomas-Kilmann conflict mode instrument, which includes indicators of attention to the interests of the partner and to own interests. The most effective ways out of conflicts are cooperation and compromise. A significant moment in the occurrence of the “doctor-patient” conflicts is the growing dissatisfaction of society with the quality of medical care. The development of civil society and the growth of civic literacy of the population led to the growing activity of patients in the field of protecting their rights. Therefore, conflict prevention is relevant, and in cases of their occurrence — a constructive solution. The main direction of conflict prevention is to increase the legal culture with the development of active models of doctor’s behavior in accordance with current socio-economic conditions and legal civil acts. Thus, the most effective method of preventing conflict is to prevent its occurrence., В работе анализируются причины возникновения конфликтных ситуаций в медицине и пути их решения. В настоящее время наблюдается высокая распространенность нервно-психических расстройств у больных с соматической патологией, что приводит к развитию психологической дезадаптации и повышает риск возникновения конфликтных ситуаций. Характерные черты современного общества, такие как постоянное напряжение, стрессы, перегрузки, дефицит времени, переинформированность, наряду со сложившимися неблагоприятными социально-экономическими факторами, выраженность которых в нашей стране с каждым годом увеличивается, сопровождаются ростом невротизации и психопатизации населения, что в комплексе делает общество более агрессивным и усложняет взаимодействие медицинских работников с пациентами, что обусловливает увеличение частоты развития конфликтных ситуаций. В случаях их возникновения прежде всего важна психологическая готовность врача управлять конфликтом. Навыки коммуникативного взаимодействия с больным углубляют профессиональную гибкость. При возникновении конфликтных ситуаций одной из самых распространенных методик диагностики поведения личности в этих ситуациях является двухмерная модель регулирования конфликтов Томаса — Килманна, которая включает показатели внимания к интересам партнера и своим собственным. Наиболее эффективными способами выхода из конфликтов являются сотрудничество и компромисс. Значимым моментом в возникновении конфликтов «врач — больной» является усиливающаяся неудовлетворенность общества качеством медицинской помощи. Развитие гражданского общества и рост гражданской грамотности населения привели к нарастающей активности больных в сфере защиты своих прав. Поэтому актуально предупреждение конфликтов, а в случаях их возникновения — конструктивное разрешение. Основным направлением предупреждения конфликта является повышение правовой культуры с разработкой активных моделей поведения врача в соответствии с существующими в настоящее время социально-экономическими условиями и правовыми гражданскими актами. Таким образом, наиболее эффективным методом предупреждения конфликта является недопущение его возникновения., У роботі аналізуються причини, що сприяють розвитку конфліктних ситуацій у медицині, та шляхи їх вирішення. У даний час спостерігається висока поширеність нервово-психічних розладів у хворих із соматичною патологією, що призводить до психологічної дезадаптації і підвищує ризик розвитку конфліктних ситуацій. Характерні риси сучасного суспільства, такі як постійне напруження, стреси, перевантаження, дефіцит часу, переінформованість, поряд зі сформованими несприятливими соціально-економічними факторами, вираженість яких у нашій країні з кожним роком збільшується, супроводжуються зростанням невротизації і психопатизації населення, що в комплексі робить суспільство агресивнішим і ускладнює взаємодію медичних працівників із пацієнтами, що обумовлює збільшення частоти конфліктних ситуацій. У випадках їх виникнення перш за все важлива психологічна готовність лікаря управляти конфліктом. Навички комунікативної взаємодії з хворим поглиблюють професійну гнучкість. При виникненні конфліктних ситуацій однією з найпоширеніших методик діагностики поведінки особи в цих ситуаціях є двомірна модель урегулювання конфліктів Томаса — Кілманна, що включає показники уваги до інтересів партнера і своїх власних. Найбільш ефективними способами виходу з конфліктів є співпраця і компроміс. Значущим моментом виникнення конфліктів «лікар — хворий» є посилення незадоволеності суспільства якістю медичної допомоги. Розвиток громадянського суспільства та зростання громадянської грамотності населення привели до зростаючої активності хворих у сфері захисту своїх прав. Тому актуальним є їх попередження, а у випадках виникнення — конструктивне вирішення. Основним напрямком попередження конфлікту є підвищення правової культури з розробкою активних моделей поведінки лікаря відповідно до існуючих у даний час соціально-економічних умов і правових цивільних актів. Таким чином, найбільш ефективним методом попередження конфлікту є недопущення його виникнення.