Search

Traffic flows in large cities have a non-uniformed character of origin and changes. The main parameters are often sensitive to the changes in the environmental conditions, specifically, the time of the day, season, etc. The magnitudes that characterize traffic flows have a stochastic nature and therefore they are difficult to predict. According to this, indicators such as intensity, density and traffic speed over time and space are uneven. Taking this into consideration, during the development of traffic management schemes, there arises a necessity to take into consideration additional factors which are of probabilistic nature. This approach provides more opportunities in the traffic management process and makes it possible to use appropriate ways to choose traffic management methods in certain cases. This process involves detailed studies of traffic indicators. The approaches and methods for studying the main indicators of traffic flows were given. They include both field methods and simulation, which involves accounting of mathematical and physical patterns of traffic flows. It also makes it possible to predict the situation when choosing a traffic management scheme with the use of computer equipment. The results of the studies, which were conducted according to the described methods, were analyzed. These results indicate a close relationship between the relative traffic composition for the types of vehicles and the indicators of queuing and delays within the intersections. According to the results, mathematical dependences characterizing this relationship were obtained. It was established that the choice of a road traffic scheme at intersections should be made taking into consideration the traffic flow composition, as each regulation type is effective for a particular case, Транспортные потоки в крупных городах имеют неоднородный характер возникновения и изменения. Их основные параметры являются часто чувствительными к изменениям условий окружающей среды, а именно времени суток, сезона и тому подобное. Величины, характеризующие транспортные потоки, имеют стохастический характер и поэтому их спрогнозировать достаточно трудно. В соответствии с этим, наблюдается неравномерность таких показателей как интенсивность, плотность и скорость движения во времени и пространстве. С учетом этого, при разработке схем организации дорожного движения возникает необходимость учета дополнительных факторов, которые имеют вероятностный характер. Такой подход дает более широкие возможности в процессе управления движением и позволяет использовать соответствующие пути к выбору методов организации дорожного движения в тех или иных случаях. Этот процесс предусматривает детальные исследования показателей дорожного движения. В работе приведены подходы и методы по изучению основных показателей транспортных потоков. К ним относятся как натурные методы, так и имитационное моделирование, которое предполагает учет математических и физических закономерностей движения транспортных потоков. Также это позволяет прогнозировать ситуацию при выборе той или иной схемы организации дорожного движения с использованием компьютерной техники. В статье проанализированы результаты исследований, которые проводились в соответствии с описанными методиками. Эти результаты указывают на тесную связь между относительным составом потоков по типам транспортных средств и показателями очередей и задержек в пределах перекрестков. Согласно результатам, получены математические зависимости, характеризующие эту связь. Установлено, что выбор схемы организации дорожного движения на перекрестках должен проводиться с учетом состава транспортного потока, поскольку каждый вид регулирования по-своему эффективен для того или иного случая, Транспортні потоки у великих містах мають неоднорідний характер виникнення та зміни. Основні параметри є часто чутливими до змін умов навколишнього середовища, а саме часу доби, сезону тощо. Величини, які характеризують транспортні потоки, мають стохастичний характер і тому їх спрогнозувати досить важко. Відповідно до цього, спостерігається нерівномірність таких показників як інтенсивність, щільність та швидкість руху у часі та просторі. З врахуванням цього, під час розроблення схем організації дорожнього руху виникає необхідність врахування додаткових чинників, які мають ймовірнісний характер. Такий підхід надає більш широкі можливості в процесі керування рухом і дозволяє використовувати відповідні шляхи до вибору методів організації дорожнього руху в тих чи інших випадках. Цей процес передбачає детальні дослідження показників дорожнього руху. Наведені підходи і методи щодо вивчення основних показників транспортних потоків. До них відносяться як натурні методи, так і імітаційне моделювання, яке передбачає врахування математичних і фізичних закономірностей руху транспортних потоків. Також це дозволяє прогнозувати ситуацію під час вибору тієї чи іншої схеми організації дорожнього руху з використанням комп’ютерної техніки. Проаналізовано результати досліджень, які проводились відповідно до описаних методик. Ці результати вказують на тісний зв'язок між відносним складом потоків за типами транспортних засобів та показниками черг та затримок в межах перехресть. Відповідно до результатів, отримано математичні залежності, які характеризують цей зв'язок. Встановлено, що вибір схеми організації дорожнього руху на перехрестях повинен проводитись із врахуванням складу транспортного потоку, оскільки кожен вид регулювання по-своєму ефективний для того чи іншого випадку

This paper has considered the task on determining a driver’s failure-free operation in the transportation system of a city taking into account traffic jams. A driver's time of stay in traffic jams leads to an increase in his/her psycho-emotional condition, an increase in the level of fatigue, and, therefore, to a decrease in failure-free operation. The level of a driver’s failure-free operation directly affects road safety. The driver’s failure-free operation within the elements of a transport system determines the probability of a traffic accident, which depends not only on the network parameters and traffic flows but, first of all, on the response time of the driver.We have developed models for assessing a driver’s failure-free operation along the sections of a transport network and transport nodal points taking into account traffic jams. They have made it possible to assess the probability of a traffic accident for the average driver. The models take into consideration the impact of a traffic jam by changing the response time of a driver, which is a function of changing the level of fatigue.To determine by how many times the probability of a traffic accident for the average driver along the sections of a transport network and in traffic nodes with a traffic jam exceeds the same probability along the same elements of the transport system without traffic jams, we considered the ratio of the probabilities.The adequacy of the models has been verified by comparing the ratio of the probabilities of a traffic accident with the traffic jam along the sections of a transport network and without it to the corresponding ratio of the number of traffic accidents along the same sections of a transport network and at intersections.The developed models that take into account traffic jams for assessing a driver’s failure-free operation along the elements of a transport network make it possible to compare and evaluate various project solutions to improve road safety, Рассматривается задача определения безотказности водителя в транспортной системе города с учетом заторов. Пребывание водителя в заторах приводит к росту его психоэмоциональной напряженности, повышению уровня утомления и, как следствие, к снижению безотказности. Уровень безотказности водителя непосредственно влияет на безопасность дорожного движения. Безотказность водителя на элементах транспортной системы определена вероятностью совершения дорожно-транспортного происшествия, которая зависит не только от параметров сети и транспортных потоков, но и прежде всего от времени реакции водителя.Разработаны модели оценки безотказности водителя на участках транспортной сети и в транспортных узлах с учетом заторов движения, которые позволяют оценить вероятность совершения дорожно-транспортного происшествия для среднестатистического водителя. В этих моделях влияние затора учитывается изменением времени реакции водителя, которая является функцией изменения уровня его утомления.Для определения во сколько раз вероятность совершения дорожно-транспортного происшествия среднестатистического водителя на участках транспортной сети и в транспортних узлах с затором выше, чем эта же вероятность на тех же элементах транспортной системы без затора, было рассмотрено соотношение этих вероятностей.Определена адекватность моделей путем сопоставления отношения вероятностей совершения дорожно-транспортного происшествия с затором на участках транспортной сети и без него к соответствующему отношению количества дорожно-транспортных происшествий на этих же участках транспортной сети и на перекрестках.Разработанные модели оценки безотказности водителя на элементах транспортной сети с учетом транспортных заторов позволяют сравнить и оценить различные варианты проектных решений по повышению безопасности дорожного движения, Розглядається задача визначення безвідмовності водія в транспортній системі міста з урахуванням заторів. Перебування водія в заторах призводить до зростання його психоемоційної напруженості, підвищенню рівня втоми і, як наслідок, до зниження безвідмовності. Рівень безвідмовності водія безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху. Безвідмовність водія на елементах транспортної системи визначена ймовірністю скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка залежить не тільки від параметрів мережі і транспортних потоків, а насамперед й від часу реакції водія.Розроблено моделі оцінки безвідмовності водія на ділянках транспортної мережі і в транспортних вузлах з урахуванням заторів руху, які дозволяють оцінити ймовірність скоєння дорожньо-транспортної пригоди для середньостатистичного водія. У цих моделях вплив затору враховується зміною часу реакції водія, яка є функцією зміни рівня його стомлення.Для визначення у скільки разів ймовірність скоєння дорожньо-транспортної пригоди середньостатистичного водія на ділянках транспортної мережі і в транспортних вузлах з затором вище, ніж ця ж ймовірність на тих же елементах транспортної системи без затору, було розглянуто співвідношення цих ймовірностей.Визначено адекватність моделей шляхом співставлення відношення ймовірностей скоєння дорожньо-транспортної пригоди з затором на ділянках транспортної мережі і без нього до відповідного відношення кількості дорожньо-транспортних пригод на цих же ділянках транспортної мережі та на перехрестях.Розроблені моделі оцінки безвідмовності водія на елементах транспортної мережі з урахуванням транспортних заторів дозволяють порівняти і оцінити різні варіанти проектних рішень з підвищення безпеки дорожнього руху