International audience; The institution of succession is a complex system of constructs. Depending on the method of organization and construction of the whole from the constituent parts, different variations of the design of hereditary legal succession are observed. In turn, modern socioeconomic conditions significantly accelerate a person’s life cycle, which draws increased attention to their rights and obligations, which will be transferred by legal succession to other persons – heirs. Therefore, the main goal of the article is to conduct a comprehensive study of the institution of succession in the civil law of Ukraine through the lens of theoretically substantiated issues in the context of the qualitative transformations of the relevant legal relations and their legal regulation. To achieve this goal, the author used the laws and categories of dialectics, formal and logical techniques, means of hermeneutics. The general methodological basis of the article was the dialectical method of cognition. As a result of the study, the author ascertained the limitation of the role of the family support function in the succession law of Ukraine and the development of the concept of a singular succession therein. The author substantiates the conclusion that the legal succession of certain objects of civil law is either not subject to civil law regulation at all, or confirms that the singular nature of inheritance of objects of civil law is inherent in succession law. The author also performed a research of universal and singular succession through the lens of their genesis from legal regulation of the times of Ancient Rome to today. As a result of a comprehensive analysis, the most pressing issues in the field of succession in civil law of Ukraine were outlined, which require their gradual and balanced solution by consolidating the efforts of representatives of the doctrine and practice in order to unify, update, and as a result – qualitatively reform the legal regulation of the institution of hereditary legal succession in Ukraine in the context of the positive experience of other states and its gradual testing at the national level.; Анотація. Інститут спадкування є складною системою конструкцій. Залежно від спо-собу організації та побудови цілого із складових частин спостерігаються різні варіації конструювання спадкового правонаступництва. У свою чергу, сучасні соціально-еконо-мічні умови значно прискорюють життєвий цикл людини, що привертає підвищену увагу до його прав і обов'язків, які перейдуть в порядку правонаступництва до інших осіб-спадкоємців. Тому основна мета роботи полягає в проведенні комплексного до-слідження інституту спадкового правонаступництва в цивільному праві України крізь призму теоретично обґрунтованої проблематики в контексті якісних трансформацій відповідних правовідносин та їх правового регулювання. Для досягнення поставленої мети автором були використані закони та категорії діалектики, формально-логічні прийоми, засоби герменевтики. Загальну методологічну основу статті склав діалек-тичний метод пізнання. В результаті дослідження автором констатовано обмеження ролі сімейно-забезпечувальної функції в спадковому праві України і розвиток в ньому концепції сингулярного правонаступництва. Автором обґрунтовано висновок про те, що правонаступництво окремих об'єктів цивільного права або взагалі не підлягає ци-вільно-правовому регулюванню, або підтверджує, що спадковому праву притаманний сингулярних характер успадкування об'єктів цивільного права. Автором також про-ведено дослідження універсального і сингулярного спадкового правонаступництва через призму їх генезису від правового регулювання часів Стародавнього Риму до сьогодні. В результаті комплексного аналізу були окреслені провідні проблеми в сфері спадкового правонаступництва в цивільному праві України, які вимагають свого поступового і зваженого рішення шляхом консолідації зусиль представників доктрини і практики з метою уніфікації, поновлення, і як підсумок-якісного реформування правового регу-лювання інституту спадкового правонаступництва в Україні в контексті позитивного досвіду інших держав та його поступової апробації на національному рівні. Ключові слова: спадкове право, сингулярне правонаступництво, спадкодавець, запові-дальний відказ, цивільне право.