Search

У статті йдеться про значливість та необхідність застосування феноменологічної методології для моделювання політичної сфери. Зазначається, що необхідність застосування цієї методології викликана характером публічної сфери, яка є «плинною» та відкритою до найменших впливів. Експліковано, що мається на увазі під процедурою моделювання загалом і політичної сфери зокрема. Це дало змогу зробити висновок, що останнє моделювання може провадитись двома способами: через раціональне прогнозування наслідків дій, а також через специфічне конфігурування публічного простору. Наголошено на тому, що більше евристичного потенціалу у справі моделювання політичної сфери має друга стратегія, оскільки дає можливість безпосередньо залучити індивідів до формування політичних рішень та дій. Для підкріплення цієї гіпотези було використано концепцію артистичного активізму бельгійської політичної мислительки Шанталь Муф. Суть концепції артистичного активізму полягає в тому, щоб через моделювання музейного простору залучати індивідів до політичного життя й провадити соціально-політичну критику гегемонії існуючого порядку. Мета такого моделювання полягає в тому, аби на афективному (емоційному) рівні досягти індивіда і «пробудити» його до активних політичних дій. Водночас Шанталь Муф спеціально не розробляє методології переконфігурування мистецьких просторів з метою залучення їх до соціально-політичної критики, а наводить поодинокі приклади ведення такої «боротьби» різними європейськими мистецькими інституціями. Хоча вже саме формулювання мети і завдань такого моделювання вказує на необхідність залучення феноменологічної методології в переконфігурації музейних просторів. Так, феноменологія може надати ноематичні описи переживання політичних та соціальних феноменів, а також прояснити специфіку облаштування мистецького простору як такого.