Search

Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної педагогічної освіти – модернізації професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій на засадах STEM-орієнтованого підходу.Метою роботи є визначення ролі і місця учителя трудового навчання та технологій предмету «Технології» у системі STEM-освіти. Завданнями роботи є проведення системного аналізу сучасних тенденцій розвитку технологічної освіти в Україні та за кордоном, пошук шляхів удосконалення професійної підготовки учителів.Модернізація системи технологічної освіти розглядається як один із чинників успішної реалізації завдань розвитку STEM-освіти. Автори дослідження широко використовують досвід і матеріали вчених з США та Великої Британії.Визначено перспективи розвитку технологічної освіти, обґрунтовано необхідність подальших досліджень теоретичних і методичних основ впровадження STEM-навчання в освітній галузі «Технології»., The supply of highly qualified scientists, technologists, engineers and mathematicians is perceived as being vital in the development of the national economy. The development of STEM education is one of the most promising ways to solve this problem, an integral part of achieving that is the proper training of STEM-discipline teachers.Modernization of the teacher training system for labor education and technology, the definition of the role and place of technological education is essential for the effective implementation of STEM-training, since without building the appropriate level of technological culture of all participants in the educational process, a full-fledged implementation of the STEM-oriented approach to learning is impossible.The article is devoted to the relevant problem of modern pedagogical education – the professional training of intending teachers of labor education and technologies to the introduction of STEM-education, innovative learning technology.The purpose of the paper is to determine the role and place of the technology teacher and the subject of “Technology” in the STEM system. The tasks of the paper are to carry out a systematic analysis of modern trends in the development of technological education in Ukraine and abroad, and to find ways to improve the professional training of teachers.Modernization of technological education system is considered as one of the factors for successful implementing the tasks of developing STEM-education. The authors of the study widely use the experience and materials of scientists from the United States and Great Britain.Findings from this study demonstrate teacher’s recognition and implementation of STEM education, their knowledge and understanding of that knowledge, which is actually linked to the effectiveness of STEM delivery with their own learning practice.The perspectives of technological education development are determined, the necessity of further researches of theoretical and methodical bases for introduction of STEM-learning in the educational branch of “Technologies” is substantiated.

In the modern educational paradigm, special attention is paid to the preparation of future specialists based on the competency approach. The fundamental point of the process of professional training of students-philologists is linguistic competency as the integrated quality that includes a number of central characteristics. It is formed in the course of mastering the linguistic disciplines provided by the curriculum. Linguistic aphorisms that represent particular features of philological terms and notions in figurative form can be a significant supplement to the studied theoretical and practical material.The article deals with the essence of the notion of “linguistic competence” and its components. Taking into account the fact that linguistic competence is integral by itself, the following sub-competencies are distinguished: phonetic, orthoepic, graphic, orthographic, lexico-phraseological, lexicographic, and grammatical (its components include morphological and syntactical), punctuation and stylistic The content of each sub-competency as a linguistic subsystem has been defined in the article. Linguistic aphorisms, analyzed in the paper, represent philological notions and phenomena that are studied during the formation of every mentioned sub-competency. The interpretation of linguistic units through aphorisms is subjective, as their authors are mostly writers, scholars and philosophers. Linguistic aphorisms as individual authorial utterances cannot be treated as the ultimate source of information but rather assist in comprehending the essence of a particular linguistic phenomenon through figurative associations from the new perspective and serve as the means of its additional semantization. Having a didactic character, aphorisms can be used for educational purposes as a means of improving the linguistic knowledge of future philologists. Keywords: linguistic competency; sub-competency; linguistic aphorisms; individual authorial utterances; linguistic terms and notions; figurative associations; professional training; language personality; students-philologists., У статті проаналізовано сутність поняття «лінгвістична компетентність», виокремлено її складові компоненти. Враховуючи те, що лінгвістична компетентність є інтегрованою за своєю суттю, у її межах виокремлено такі субкомпетентності: фонетичну, орфоепічну, графічну, орфографічну, лексико-фразеологічну, лексикографічну, граматичну, пунктуаційну та стилістичну. Визначено зміст кожної субкомпетентності як мовної підсистеми. Запропоновані у статті лінгвістичні афоризми в образній формі репрезентують ті поняття та явища, які вивчають при формуванні кожної з означених субкомпетентностей. Ключові слова: лінгвістична компетентність; субкомпетентність; лінгвістичні афоризми; індивідуально-авторські висловлювання; мовознавчі терміни і поняття; образні асоціації; фахова підготовка; мовна особистість; студенти-філологи.

The implementation of pedagogical innovations becomes a required condition to enhance the quality of the education and competitive potential of an educational institution at the market of educational service, and it requires qualified management of its innovation activity. However, pedagogical employees stand against innovations, and in scientific literature it is called an anti-innovation barrier.The purpose of the paper is to consider the issue of overcoming anti-innovation barriers as a component of managerial activity in educational institutions.The work is aimed at coping with psychological barriers in educational institutions that can be made in the following directions: the change of value orientation of educators; the correction of motivation of the members of the teachers’ staff; the creation of new exemplars of individual behavior of educators; the formation of readiness of the members of the teachers’ staff for innovation activity.Systematic monitoring of educators’ readiness to accept innovations, its step-by-step studying should precede the implementation of all the mentioned directions. The administration of an educational institution is to organize explanatory and educational work on a regular basis, to provide pedagogical employees with comprehensive information about the performance of the educational institutions where successful implementation of innovations has taken place. A keystone of a successful introduction of innovations is the creation of “an innovation climate” – an external environment that forms educators’ attitude to innovations, to attract those educators who do not accept innovations to the planning of the stages of their introduction. The organization of the measures directed towards the increase of the professional competence of those educators who are involved in the implementation of innovation activity is a vitally important component in the management that is aimed at overcoming anti-innovation barriers. The task of the administration of an educational institution is to create the conditions, which will motivate teachers to improve their professional skills and to study an advanced experience. Keywords: management of an educational institution; management of an innovation activity; innovation activity; anti-innovation barriers; innovation climate; implementation of innovations; value orientations; pedagogical activity., У статті розглянуто проблему подолання антиінноваційних бар’єрів як складника управлінської діяльності в закладах освіти. Визначено, що одне із завдань керівника закладу – відстежувати загрози, які можуть суттєво погіршити механізм реалізації інноваційної стратегії, та планувати інноваційні стратегії, опираючись на аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища закладу освіти. Окреслено напрями організації роботи з подолання психологічних бар’єрів, які містять зміну ціннісних орієнтацій викладачів; корекцію мотивації, проєктування взірців особистісної поведінки викладачів; формування готовності колективу до інноваційної діяльності. Ключові слова: управління закладом освіти; управління інноваційною діяльністю; інноваційна діяльність; антиінноваційні бар’єри; інноваційний клімат; впровадження інновацій; ціннісні орієнтації; педагогічна діяльність.

The article analyzes the process of formation and development of extracurricular education institutions in Poland, which indicates the presence of progressive achievements and positive conditions that affect the creative development of young people. It is proved that in the process of their historical development, extracurricular education institutions have gained significant experience, prestige and formed an integral part of the holistic education system of Poland.The paper reveals that the study of the experience of the Polish system of extracurricular education (on the variety of forms and methods of extracurricular institutions, non-compulsory curriculum, voluntary nature of the contingent, age of the contingent, continuity of the educational process, etc.), is a promising task. It is important to meet the needs of the individual in self-realization – the development of interests, aptitudes, abilities of students and reasonable organization of their free time, finding and supporting young talents, meeting the needs of professional self-determination, obtaining additional education.The necessity of revealing theoretical bases of extracurricular education, systematization and generalization of the historical experience of pedagogical practice is substantiated. The need for structural and historical analysis of extracurricular education is due to the fact that it allows a deeper understanding of trends and patterns of origin and development of many ideas, phenomena and processes in its field, objectively assessing and characterizing them in terms of modernity. In turn, this will help identify promising areas in the development of methods of extracurricular education, their implementation in current conditions.In this regard, historiographical scientific research is becoming relevant in order to organize the experience of educating the younger generation in the cultural and leisure sphere and its important centres, such as extracurricular educational institutions. Keywords: leisure organization; student youth; self-realization of personality; pedagogical practice; the process of education; extracurricular education and upbringing; extracurricular education institutions; courses of extracurricular education; structure of extracurricular education., Artykuł analizuje proces powstawania i rozwoju placówek oświaty pozaszkolnej w Polsce, co wskazuje na obecność postępowych osiągnięć i pozytywnych warunków wpływających na twórczy rozwój młodzieży. Udowodniono, że w procesie swojego historycznego rozwoju placówki oświaty pozaszkolnej zdobyły duże doświadczenie, prestiż i ukształtowały się jako integralna część całościowego systemu edukacji Polski.Uzasadnia się konieczność ujawnienia teoretycznych podstaw edukacji pozaszkolnej, usystematyzowania i uogólnienia doświadczeń historycznych praktyki pedagogicznej. Słowa kluczowe: organizacje czasu wolnego; młodzież studencka; samorealizacja indywidualna; praktyka pedagogiczna; proces kształcenia; kształcenie i wychowanie pozaszkolne; pozaszkolne placówki oświatowe; kierunki kształcenia pozaszkolnego; struktura edukacji pozaszkolnej.

The necessity of professional motivation formation as an important component of future teachers' professional training has been substantiated in the article. The purpose of the paper is to analyse the factors that influence future professionals' positive professional motivation formation in the field of education. The results of the work are a description of the basic concepts of the motivation of the future teacher's professional-personal development, outlining their main features and defining the tasks and ways of professional growth of the students of higher education pedagogical institution. The proper motivation of the future teacher is nothing but a skilful internal stimulation of the individual's activity in the process of working on himself, is an encouragement to his own development and improvement. Formation of motivational sphere implies education of future ideals and teachers of professional ideals, value orientations, and pedagogical orientation. The motivational realm of professional development consists of many indicators that are constantly changing and interacting with one another. In the structure of motivation, the resultant and procedural components have been distinguished. The meaning of human activity is but is not limited to, the result. After all, the activity itself also makes sense: the process of activity itself, not its result, drives the subject. Each person has his or her own relatively stable system of motives for activity, depending on his (her outlook, orientation, personality traits, self-consciousness, life and professional experience, intelligence, psychophysiology)., У статті обґрунтовано необхідність формування професійної мотивації як важливої складової фахової підготовки майбутніх учителів, окреслено актуальні вимоги сучасного суспільства до професійно-особистісного розвитку педагога. Мета роботи полягає в аналізі чинників, які впливають на формування позитивної професійної мотивації майбутніх фахівців у галузі освіти. Результатами роботи є характеристика основних понять, що сприяють мотивації професійно-особистісного розвитку майбутнього вчителя, висвітлення їх основних ознак і визначення завдань та шляхів професійного зростання здобувачів вищої освіти педагогічних ЗВО.

The article considers the features of pedagogical technology of professional self-determination of the choreographer’s personality during professional training. This paper states that one of the means of developing the pedagogical qualities of the student's personality in the professional training of a choreographer is the author’s pedagogical technology. We determine the relevance of the study of the pedagogical technology of professional self-determination of the choreographer during professional training by the influence of many objective and subjective factors and reveals a direct relationship between the specific historical situation in the country and the cultural needs of the population. That is why there is a need for scientific understanding of the above processes – their specifics, mechanisms, forms, methods, techniques, i.e. the entire technological chain. The article also states that no matter how perfect the technology is, it cannot take into account all the diversity of the creative process, so the unity of the technical component with the spiritual-personal and socio-pedagogical is necessary. In a living process, it is impossible to “separate” the technological subsystem, as all other components are interconnected. Therefore, it is necessary to abandon attempts to rigidly fix its scope. It is important to trace the “transition” of technology into the relationship between the subjects of the real process. Pedagogical skill is to find a technological solution for the development of the whole set of personality qualities. Methods of teaching choreographic disciplines, as a rule, are abstracted from specific concepts of personality. The construction of the technology of training choreographers involves the “selection” of those parts of the whole personality that are in the perspective of pedagogy. This means that the pedagogical interpretation of personality, having its own specifics, takes into account the knowledge of personality, which gives philosophy, psychology, sociology, but builds this knowledge as subordinates to the problems of pedagogical research. Keywords: choreographer, professional training, professional skill, technology, pedagogical technology, technological scheme, professional self-determination, pedagogical qualities of personality., У статті розглянуто особливості педагогічної технології професійного самовизначення особистості хореографа під час фахової підготовки. Зауважено, що одним із засобів розвитку педагогічних якостей особистості студента в професійній підготовці хореографа є авторська педагогічна технологія. Також зазначено, що побудова технології підготовки хореографів передбачає «відбір» тих частин цілісної особистості, які знаходяться в ракурсі педагогіки. Це означає, що педагогічне трактування особистості, маючи свою специфіку, враховує знання про особистість, які дає філософія, психологія, соціологія, але вибудовує ці знання в якості підлеглих проблематики педагогічного дослідження. Ключові слова: хореограф, фахова підготовка, професійна майстерність, технологія, педагогічна технологія, технологічна схема, професійне самовизначення, педагогічні якості особистості.

The paper presents the stating stage of the pedagogical experiment in which the levels of the development of a professional-pedagogical competence of primary school teachers have been studied. We used the following research methods: observation, conversations and testing. Diagnostic blocks of a professional-pedagogical competence of primary school teachers were identified: theoretical-methodological and psychological-pedagogical training. The total number of the participants of the pedagogical experiment was 1960 people, including 960 people in an experimental group and 952 people in a control group, besides 48 teachers-experts from pedagogical universities were involved. Statistical results of the interviewing were summed up taking into account the number of questions, the highest possible number of points received for the answers to the questions, and the total number of points according to the level of a block development that was evaluated. We state that as far as the level of a theoretical-methodological training is concerned (knowledge and skills of theoretical principles of a professional-pedagogical activity; knowledge and skills of the use of the methods of a professional pedagogical activity; knowledge of the history of the development and a current state of the achievements in a professional-pedagogical activity), big amount of primary school teachers corresponded to a sufficient level. This can be explained with teaching the subjects of humane and fundamental training at pedagogical universities. The results of the experiment have shown that the process of the development of a professional-pedagogical competence of primary school teachers requires the improvement, it becomes possible with providing the readiness of an individual for distance education; the organizational-technical support of distance education; the teaching-methodological support of distance education; the organization of the process of distance education on an individual basis; a continuous psychological-pedagogical support of distance education; a system improvement of the qualification of distance education organizers. Keywords: professional-pedagogical competence, experimental group, control group, primary school teachers, university teachers, pedagogical experiment, distance education, diagnostics., У статті досліджено рівні розвитку професійно-педагогічної компетентності вчителів початкової школи. Визначено діагностичні блоки: теоретико-методична та психолого-педагогічна підготовка. Розвиток професійно-педагогічної компетентності вчителів початкової школи потребує удосконалення, що можливе за таких умов: забезпечення готовності особистості до дистанційного навчання; організаційно-технічного забезпечення дистанційного навчання; навчально-методичного забезпечення дистанційного навчання; організації процесу дистанційного навчання на особистісній основі; неперервності психолого-педагогічного супроводу дистанційного навчання; системності підвищення кваліфікації організаторів дистанційного навчання. Ключові слова: професійно-педагогічна компетентність, експериментальна група, контрольна група, учителі початкової школи, викладачі, педагогічний експеримент, дистанційне навчання, діагностика.

The article considers the peculiarities of the formation of business culture in the process of professional training of future guides. This article defines the concept of business culture, its aspects and competencies. This paper also determines that the formation of business culture of the future guide during professional training is more fully reflected in the integration of cultural and competency approaches, because it is within the latter we get a specific form of result – the competence of the future guide in business culture. It states that business culture is a multifaceted, sociocultural phenomenon of modern social life, the understanding of which is reflected in many scientific fields: philosophy, culturology, ethics, history, and psychology. Due to the integration of knowledge, business culture accumulates a new semantic integrity, which is necessary to comprehend the modern reality of social, cultural, business interaction. The article also notes that from the standpoint of education, it is a component of the general culture of the individual and business culture is the professional culture of the specialist. In essence, it considers the business culture of the individual as a value attitude to the objects of business culture, which consists of knowledge, values and norms. In addition, it notes that the effectiveness of the formation of business culture of future guides is determined by the specifics of business culture. They are the formation of business culture competencies: sociocultural, value-based, social creativity, business interaction, business communication, personal and professional growth. It gives an opportunity to rethink the result of the process of forming the business culture of the future specialist of tourist support, namely the guide. The result of the relevant humanistic paradigm of education and the requirements of stakeholders for the training of a specialist is his competence in the field of business culture as a component of general socio-professional competence. Keywords: culture, business culture, guide, professional training, culturological approach, competence approach, personality culture, professional competence., У статті розглянуто особливості формування ділової культури в процесі фахової підготовки майбутніх гідів-екскурсоводів; визначено поняття ділової культури, її аспекти та компетенції. У роботі також визначено, що формування ділової культури майбутнього гіда-екскурсовода під час фахової підготовки знаходить більш повне відображення в інтеграції культурологічного та компетентнісного підходів, оскільки саме у межах останнього ми отримуємо конкретну форму результату – компетентність майбутнього гіда-екскурсовода в сфері ділової культури. Ключові слова: культура, ділова культура, гід-екскурсовод, фахова підготовка, культурологічний підхід, компетентнісний підхід, культура особистості, професійна компетентність.