Search

У статті описано дослідження щодо питання про залежність мовлення людини від різних аспектів його соціального статусу. Матеріал дослідження — тексти оповідань А. П. Чехова «Товстий і тонкий», М. О. Булгакова «Рушник із півнем», В. М. Інбер «Соловей і Роза». Мета роботи — визначити роль мовних засобів, які служать у художньому творі для вираження станового, кар’єрного, майнового, професійного, культурного статусу персонажів. Об’єктом вивчення є різноманітні мовні засоби, які здатні відображати соціальний статус персонажу в його комунікативній поведінці. Предмет дослідження — статусний смисл, закріплений за цими мовними засобами. У процесі виконання дослідження різні процедури методу соціолінгвістичного аналізу поєднано з методами семантичного, граматичного, фонетичного, семіотичного та багатофакторного аналізу, методами аналізу невербальних засобів комунікації та ймовірнісного прогнозування, а також описовим і історико-описовим методами. У результаті проведеного дослідження виявлено та проаналізовано мовні засоби вираження А. П. Чеховим, М. О. Булгаковим і В. М. Інбер станового, кар’єрного, майнового, професійного, культурного статусу персонажів. Зроблено висновки. Мовні засоби, які використовуються для вираження соціального статусу персонажу, здебільшого, спрямовані на створення статус- ного контрасту. Такими засобами виступають антонімічні пари загальних слів і спеціальних тематичних груп, імена та прізвища персонажів, етикетні кліше (в тому числі спеціальні), побутові деталі, засновані на особливостях функ- ціювання граматичних категорій формул соціально забарвленого мовлення. Виявлено два прийоми, що сприяють реа- лістичному вираженню соціального статусу персонажів: прийом взаємного зниження статусу соціально контрастних персонажів і прийом поєднання невербальних і вербальних засобів вираження соціального статусу., В статье описано исследование, касающееся вопроса зависимости речи человека от различных аспектов его социального статуса. Материал исследования: тексты рассказов А. П. Чехова «Толстый и тонкий», М. А. Булгакова «Полотенце с петухом», В. М. Инбер «Соловей и Роза». Цель работы — определить роль языковых средств, которые служат в художественном произведении для выражения сословного, карьерного, имущественного, профессионального, культурного статуса персонажей. Объектом изучения являются различные языковые средства, которые способны отображать социальный статус персонажа в его коммуникативном поведении. Предмет исследования — статусный смысл, закреплённый за этими языковыми средствами. В процессе выполнения исследования различные процедуры метода социолингвистического анализа сочетаются с методами семантического, грамматического, фонетического, семиотического и многофакторного анализа, методами анализа невербальных средств коммуникации и вероятностного прогнозирования, а также описательным и историко-описательным методами. В результате проведён- ного исследования выявлены и проанализированы языковые средства выражения А. П. Чеховым, М. А. Булгаковым и В. М. Инбер сословного, карьерного, имущественного, профессионального, культурного статуса персонажей. Сделаны выводы. Языковые средства, используемые для выражения социального статуса персонажа, в основном, направлены на создание статусного контраста. Такими средствами выступают антонимические пары полнозначных слов и специальных тематических групп, имена и фамилии персонажей, этикетные клише (в том числе специальные), бытовые детали, основанные на особенностях функционирования грамматических категорий, формул социально окрашенной речи. Выявлены два приёма, способствующие реалистическому отображению социального статуса персонажей: приём взаимного снижения статуса социально контрастных персонажей и приём сочетания невербальных и вербальных средств выражения социального статуса., Summary. The article describes a study on the issue of the dependence of human speech on various aspects of speaker’s social status. Material of research: texts of A. P. Chekhov’s stories «Thick and thin», M. A. Bulgakov «Towel with a rooster», V. M. Inber «Solovey & Roza / Nightingale and Rose». The purpose of the work is to determine the role of language means expressing the estate, career, property, professional, cultural status of characters in the fiction. The object of study is various language means that are able to reflect the social status of a character in his communicative behavior. The subject of the research is the status meaning assigned to these language means. In the process of carrying out the research, various procedures of the sociolinguistic analysis method are combined with methods of semantic, grammatical, phonetic, semiotic and multivariate analysis, methods of analysis of non-verbal communicative means and probabilistic forecasting, as well as descriptive and historical-descriptive methods. As a result of the study, the language means of expression of the class, career, property, professional, cultural status of the characters were identified and analyzed. Conclusions are drawn. The language tools used to express the character’s social status are mainly aimed at creating a status contrast. Anthonymic pairs of full-valued words and special thematic groups, names and surnames of characters, etiquette clichés (including special ones), household details based on the functioning of grammatical categories, and socially colored speech formulas are such means. Two techniques have been identified that contribute to the realistic display of the social status of characters: the technique of mutually lowering the status of socially contrasting characters and the technique of combining non-verbal and verbal means of expressing social status.

Цель статьи — изучить на основе литературного материала лингвостилистические особенности портретных описаний афро-американок в литературных произведениях; выявить основные закономерности и принципы, которые применяются при создании портретных описаний в анализируемых рассказах; выделить типические черты афро-американской коллективной (этнической, социальной, гендерной) идентичности. Объект анализа — портрет афро-американки как один из компонентов художественного текста и форма создания целостного образа литературного героя — чернокожей женщины в США — как центральной текстовой категории. Предмет исследования — лексические средства создания образа персонажа, актуализированные стилистические приемы: эпитет, метафора, образное сравнение — в портретной характеристике афро-американки и частота и использования в художественных текстах. Особое внимание уделяется графону как средству передачи речевого портрета персонажа. В результате проведённого исследования сделан ряд выводов. В частности, афро-американская женщина в США как представительница данной этнической группы является полноправным носителем афро-американского варианта английского языка. В проанализированных рассказах она, по обыкновению, предстаёт как необразованная женщина низкого социального статуса, что находит отражение в её речи в виде многочисленных графонов. Преобладающее количество лексических единиц, употреблённых в текстах при создании портретного образа, содержит эмоционально-оценочный компонент, реализуемый в тексте посредством использования прилагательных и наречий, чаще всего выступающих в качестве эпитетов. Практическое применение результатов исследования состоит в необходимости их использования при системном подходе к изучению структурной единицы художественного целого — портрета — с лингвистической точки зрения. Это позволит делать более полные заключения о характере системных связей в произведении., Мета статті — вивчити на основі літературного матеріалу мовностилістичні особливості портретних описів афро-американок в літературних творах; виявити основні закономірності та принципи, які застосовуються при створенні портретних описів в аналізованих оповіданнях; виокремити типові риси афро-американської колективної (етнічної, соціальної, гендерної) ідентичності. Об’єкт аналізу — портрет афро-американки як один із компонентів художнього тексту і форма творення цілісного образу літературного героя — чорношкірої жінки в США — як центральної текстової категорії. Предмет дослідження — лексичні засоби творення образу персонажа, актуалізовані стилістичні прийоми: епітет, метафора, образне порівняння — в портретній характеристиці афро-американки та частота їх використання в художніх текстах. Особлива увага приділяється графону як засобу передачі мовного портрета персонажа. У результаті проведеного дослідження зроблено ряд висновків. Зокрема, афро-американська жінка в США як представниця цієї етнічної групи є повноправним носієм афро-американського варіанту англійської мови. У проаналізованих оповіданнях вона, як звичайно, постає як неосвічена жінка низького соціального статусу, що знаходить відображення в її мови у вигляді численних графонів. Переважна кількість лексичних одиниць, ужитих у текстах при створенні портретного образу, містить емоційно-оцінний компонент, який реалізовано в тексті за допомогою прикметників і прислівників, які найчастіше виступають як епітети. Практичне застосування результатів дослідження полягає в необхідності їх використання у системному вивченні структурної одиниці художнього цілого — портрета — з лінгвістичної точки зору. Це дасть змогу робити більш повні висновки про характер системних зв’язків у творі., The purpose of the article is to study linguistic-stylistic peculiarities of portrait descriptions of Afro-American women in literature works; to determine main regularities and principles that are used by creation of portrait descriptions in analyzed short stories; to make out the typical features of Afro-American collective (ethnic, social, gender (female)) identity. The object of analysis is the portrait of Afro-American woman as one of components of the fiction text and the form of creation of the integral image of the literature character — the black woman in the USA — as the central textual category. The subject of the investigation is lexical means of creation of a character’s image, actualized stylistic devices: epithet, metaphor, comparison — in Afro-American woman’s portrait characteristics and the frequency of their use in fiction texts. A special attention is paid to graphon as the device of transfer of a character’s speech portrait. As a result of the investigation carried out, a number of conclusions were made. In particular, the Afro-American woman in the USA, as a representative of the given ethnic group, is a relevant speaker of the Afro-American version of the English language. In the analyzed short stories she, as usual, appears as a non-educated woman of a low social status, that finds reflection in her speech in numerous graphons. Most of lexical units, used in the texts by creation of a portrait image, contain the emotional-appraising component, that is realized in the text by using of adjectives and adverbs mostly appearing as epithets. Practical use of the results of the investigation lies in the necessity of their use by the systematic approach to studying of a structural unit of the fiction whole — the portrait — from the linguistic point of view. This will allow to make fuller conclusions on the kind of system connections in a literature work.

In this article, the author continued to consider the problem of the dependence of human speech on person’s social status, increasing the aspect basis of social status. The purpose of the work is to identify and analyze the language means of expressing Chekhov not only professional, but also class, career, property and cultural status. The material of the study was such stories of the writer: «Thick and thin» (1883) and «Surgery» (1884). Thus, the object of study are the means of the language, capable of expressing the social status of the character artistically, the subject of research is the skill of Anton Chekhov in depicting the class, career, property, professional and cultural status of a person by language means. In this work, the descriptive method is combined with the historical-descriptive method, as well as with the methods of multifactorial, semantic and sociolinguistic analysis. As a result of this research, it was found that the language means which Anton Chekhov used to express the character’s social status are aimed at creating a status contrast. Conclusions. The antonymous pairs of common words and special thematic groups, the names and surnames of characters, etiquette, clichés, everyday details, the socially colored speech formulas based on the grammatical features are linguistic means of expressing the characters’ social status. Mutual lowering of the status of socially contrasting characters and the combination of non-verbal and verbal means as artistic ways of representing social status contribute to the expression of the characters’ relevant status characteristics., В данной статье автор продолжает рассматривать вопрос о зависимости речи человека от его социального статуса, расширив аспектную базу социального статуса. Цель работы — выявить и проанализировать языковые средства выражения А. П. Чеховым не только профессионального, но и сословного, карьерного, имущественного и культурного статуса. Материалом исследования послужили два ранних рассказа писателя: «Толстый и тонкий» (1883) и «Хирургия» (1884). Таким образом, объектом изучения являются средства языка, способные выразить в художественной форме социальный статус персонажа, предметом исследования — мастерство А. П. Чехова в изображении сословного, карьерного, имущественного, профессионального и культурного статуса человека средствами языка. В работе описательный метод сочетается с историко-описательным, а также с методами многофакторного, семантического и социолингвистического анализа. В результате исследования обнаружилось, что языковые средства, которые использует А. П. Чехов для выражения социального статуса персонажа, направлены на создание статусного контраста. Выводы. Языковыми средствами выражения социального статуса персонажей выступают антонимические пары нарицательных слов и специальных тематических групп, имена и фамилии персонажей, этикетные обороты, клише, бытовые детали, основанные на грамматических особенностях формул социально окрашенной речи. Выражению социального статуса персонажей способствует приём взаимного понижения статуса социально контрастирующих персонажей и приём сочетания невербальных и вербальных средств выражения социального статуса., У статті авторка продовжує вивчати проблему залежності мови людини від її соціального статусу, розширивши аспектну базу соціального статусу. Мета дослідження — виявити і проаналізувати мовні засоби вираження А. П. Чеховим як професійного, так і станового, кар’єрного, майнового та культурного статусу. Матеріалом дослідження послужили два ранніх оповідання письменника: «Товстий і тонкий» (1883) і «Хірургія» (1884). Таким чином, об’єктом вивчення є мовні засоби, здатні висловити в художній формі соціальний статус персонажа, предметом — майстерність А. П. Чехова в зображенні станового, кар’єрного, майнового, професійного і культурного статусу людини засобами мови. У роботі описовий метод поєднано з історико-описовим, а також із методами багатофакторного, семантичного та соціолінгвістичного аналізу. У результаті дослідження виявилося, що мовні засоби, які використовує А. П. Чехов для вираження соціального статусу персонажа, спрямовані на створення статусного контрасту. Висновки. Мовними засобами вираження соціального статусу персонажів виступають антонімічні пари загальних слів і спеціальних тематичних груп, імена та прізвища персонажів, етикетні звороти, кліше, побутові деталі, засновані на граматичних особливостях формули соціально забарвленого мовлення. Розкриттю соціального статусу персонажів сприяє прийом взаємного зниження статусу персонажів, які соціально контрастують, і прийом поєднання невербальних і вербальних засобів вираження соціального статусу.