Search

Objective. Analysis of changes in catecholamines levels and their influence on gestation course with further prognostication and treatment of preterm labour.Material and methods. Changes of catecholamines levels in 200 pregnant women with preterm labour during 22-36 weeks of gestation were analyzed. The first (І) main clinical group involved 70 pregnant women with previous pregnancy loss without signs of threatened preterm labour during examination. The second (ІІ) main group included 80 pregnant with previous miscarriages with available signs of threatened preterm labour. The comparison group comprised 30 primigravidae at the same periods of gestation with threatened preterm labour without pregnancy loss or abortions in anamnesis. The control group involved 20 primigravidae with non-complicated gestation period. The age of pregnant ranged from 19 to 42 years (25,9 ± 6,7) and did not deviated considerably in the studied groups. The condition of sympathoadrenal system was estimated due to levels of adrenaline and noradrenaline excretion throughout 24 hours (Y. Sh. Matlina et al., 1969). The studied data were recorded in a questionnaire and were further accurately analyzed, taking into consideration obstetric and gynaecological history, gestation course before hospitalization, medical, biological, social and economic issues. Results. The condition of sympathoadrenal system was evaluated according to levels of adrenaline and noradrenaline excretion throughout 24 hours. The received data were recorded and carefully studied due to our modified questionnaire including obstetric and gynaecological history, gestation course before hospitalization, medical, biological, social and economic aspects. The obtained outcomes proved that reduced level of adrenaline excretion in comparison with the control adrenaline excretion level and increased level of noradrenaline excretion in pregnant with threatened preterm labour indicated insufficient adaptive response in prevalent majority, Цель исследования — анализ изменений показателей катехоламинов и их влияние на протекание беременности с последующим прогнозированием и лечением преждевременных родов.Материал и методы. Проведен анализ изменений показателей катехоламинов в 200 беременных с преждевременными родами в сроки гестации от 22 до 36 недель беременности. Первую (I) основную клиническую группу составили 70 беременных с предыдущей потерей беременности без признаков угрозы преждевременных родов на момент обследования. Во вторую (II) основную группу вошли 80 беременных с предыдущей потерей беременности и имеющейся угрозой преждевременных родов. Группу сравнения составили 30 первобеременных женщин в аналогичные сроки с угрозой преждевременных родов без указаний в анамнезе на потерю беременности или прерывания беременности. Контрольную группу составили 20 первобеременных женщин с неосложненным течением гестационного процесса. Возраст беременных колебался от 19 до 42 лет, составлял 25,9 ± 6,7 лет и достоверно не отличался между сформированными группами беременных. Состояние симпато-адреналовой системы оценивали по показателям суточной экскреции адреналина и норадреналина (Е. Ш. Матлина и соавт., 1969). Данные наблюдения фиксировались в анкете, которые, в дальнейшем, подробно анализировались, включая акушерско-гинекологический анамнез, течение гестационного периода к госпитализации, вопрос медико-биологического, социально-экономического характера.Результаты. При исследовании, исходя из показателей суточной экскреции адреналина и норадреналина, оценивали состояние симпато-адреналовой системы. По модифицированной нами анкете данные наблюдения фиксировали и подробно анализировали включая акушерско-гинекологический анамнез, течение гестационного периода к госпитализации, вопрос медико-биологического, социально-экономического характера. Исходя из полученных результатов, сделан вывод, что у женщин с угрозой преждевременных родов наличие пониженного, по сравнению с контролем, уровня экскреции адреналина и, Мета дослідження — аналіз змін показників катехоламінів та їх вплив на перебіг вагітності з подальшим прогнозуванням та лікуванням передчасних пологів.Матеріал і методи. Проведено аналіз змін показників катехоламінів у 200 вагітних із передчасними пологами в терміни гестації від 22 до 36 тижнів вагітності. Першу (І) основну клінічну групу створили 70 вагітних із попередньою втратою вагітності без ознак загрози передчасних пологів на момент обстеження. До другої (ІІ) основної групи увійшли 80 вагітних із попередньою втратою вагітності та з наявною загрозою передчасних пологів. До групи порівняння увійшли 30 першовагітних жінок у аналогічні терміни із загрозою передчасних пологів без вказівок в анамнезі на втрату вагітності або переривання вагітності. Контрольну групу становили 20 першовагітних жінок із неускладненим перебігом гестаційного процесу. Вік вагітних коливався від 19 до 42 років, що становив 25,9 ± 6,7 року і достовірно не різнився між сформованими групами вагітних. Стан симпато-адреналової системи оцінювали за показниками добової екскреції адреналіну та норадреналіну (Е. Ш. Матлина і співавт., 1969). Дані спостереження фіксувались у анкеті, які, в подальшому, детально аналізувалися, включаючи акушерсько-гінекологічний анамнез, перебіг гестаційного періоду до госпіталізації, питання медико-біологічного, соціально-економічного характеру.Результати. При дослідженні, виходячи з показників добовоїекскреції адреналіну та норадреналіну, оцінювали стан симпато-адреналової системи. За модифікованою нами анкетою дані спостереження фіксували та детально аналізували, включаючи акушерсько-гінекологічний анамнез, перебіг гестаційного періоду до госпіталізації, питання медико-біологічного, соціально-економічного характеру. Виходячи з отриманих результатів, зроблено висновок, що у жінок із загрозою передчасних пологів наявність зниженого, порівняно з контролем, рівня екскреції адреналіну та підвищений рівень екскреції норадреналіну свідчать про недостатню адаптаційну реак

Мета роботи – вивчити взаємозв’язок між ступенем ураження шлунка, системою антиоксидантного захисту та механізмами регуляції з боку автономної нервової системи (АНС) у високо- і низькостійких до гіпоксичної гіпоксії (ВГ і НГ) щурів різної статі у відповідь на хронічний стрес. Матеріал і методи. Досліди проведено на 96 ВГ і НГ самцях і са- мицях щурів лінії Вістар. Перша група – контрольна, у другій мо- делювали хронічний стрес (одногодинна іммобілізація спинкою донизу через кожні 72 години 4 рази). Евтаназію тварин здійсню- вали під тіопентал-натрієвим наркозом, забирали кров, де визна- чали вміст церулоплазміну (ЦП), пероксидазну активність крові (ПАК) і шлунок (у слизовій оболонці (СОШ) визначали макроскопі- чні зміни, кількість крововиливів, ерозій і виразок, вираховували їх частоту та множинність). Проводили варіаційну кардіоінтерва- лометрію («Кардіолаб», Україна) з розрахунком варіаційного роз- маху (ВР, с); моди (Мо, с); амплітуди моди (АМо, %); індексу на- пруження (ІН). Статистичну обробку цифрових даних виконано за допомогою програм «Excel» та «STATISTICA» 6.0. Достовір- ність різниці значень визначали за критерієм Стьюдента та не- параметричних методів. Результати. У контрольних ВГ тварин, порівняно з НГ, були вищі ЦП і ПАК. При стресі вони зросли, але залишалися більшими у ВГ- самців, порівняно з НГ; у самиць зріс ЦП, зменшилася ПАК (у ВГ порівняно з НГ був більшим ЦП, меншою ПАК). У контрольних самців була вищою ПАК, а в самиць – ЦП. При стресі у самців бі- льшими виявилися ЦП, ПАК. Кардіоінтервалографія виявила більші АМо та ІН у контрольних НГ-тварин порівняно з ВГ. При стресі у самців зросла Мо; АМо та ІН залишалися вищими у НГ, а ВР – у ВГ; у самиць зміни показ- ників були тільки у НГ: зменшилися Мо, ВР, зріс ІН. У НГ самиць Мо, ВР були меншими, а АМо, ІН – більшими порівняно з ВГ. У ко- нтрольних ВГ самців порівняно із самицями виявлено меншу Мо, а при стресі більші АМо та ІН, менше – ВР. У контрольних НГ сам- ців була нижчою Мо, а при стресі – біл, Цель исследования – изучить взаимосвязь между степенью повреждения желудка, антиоксидантной защитой и механизмами регуляции со сторон вегетативной нервной систем (ВНС) у всоко- и низкоустойчивх к гипоксической гипоксии (ВГ и НГ) крс разного пола в ответ на хронический стресс. Материал и методы. Опт вполнен на 96 ВГ и НГ самках и самцах крс линии Вистар. Первая группа – контрольная, во второй моделировали хронический стресс (одночасовая иммобилизация спинкой вниз кажде 72 часа 4 раза). Эвтаназию животнх осуществляли под тиопентал-натриевм наркозом, забирали кровь, где определяли содержание церулоплазмина (ЦП), пероксидазную активность крови (ПАК) и желудок (в слизистой оболочке (СОЖ) определяли макроскопические изменения, количество кровоизлияний, розий и язв, вчисляли их частоту и множественность). Проводили вариационную кардиоинтервалометрию («Кардиолаб», Украина) с расчетом вариационного размаха (ВР, с); мод (Мо, с); амплитуд мод (АМо, %); индекса напряжения (ИН). Статистическая обработка цифровх даннх вполнена с помощью программ «Excel» и «STATISTICA» 6.0. Достоверность различия значений определяли по критерию Стьюдента и непараметрических методов. Результаты. В контрольнх ВГ животнх, по сравнению с НГ, бли вше ЦП и ПАК. При стрессе они возросли, но оставались вше у ВГ-самцов, по сравнению с НГ; у самок возрос ЦП, снизилась ПАК (у ВГ, по сравнению с НГ, бл большим ЦП, меньшей ПАК). У контрольнх самцов бла вше ПАК, а у самок – ЦП. При стрессе у самцов вше оказались ЦП, ПАК. Кардиоинтервалография вявила всшие АМо и ИН у контрольнх НГ-животнх по сравнению с ВГ. При стрессе у самцов увеличилась Мо; АМо и ИН оставались вше у НГ, а ВР – у ВГ; у самок изменения показателей бли только у НГ: уменьшались Мо, ВР, увеличился ИН. У НГ самок Мо, ВР бли меньше, а АМо, ИН – больше по сравнению с ВГ. У контрольнх ВГ самцов по сравнению с самками вявлено менmшую Мо, а при стрессе большие АМо и ИН, меньший – ВР. У контрольнх НГ самцов бла ниже Мо, а при стрессе – больше АМо, меньше, Objective is to study correlation between the level of stomach lesion, the system of antioxidant protection and regulation mechanisms of autonomous nervous system (ANS) in high-resistant and low- resistant to hypoxic hypoxia (HRH, LRH) rats of both sexes in response to chronic stress. Materials and methods. The experiments were carried out on 96 highresistant and low- resistant (HRH, LRH) female and male rats of Wistar line. The first group is control set, in the second group chronic stress was imitated (an hour-long immobilization of animals down of their back in 72 hours interval, four times). Euthanasia of rats was performed under sodium thiopental anesthetic, blood was taken for the determination of ceruloplasmin (CP) content, peroxidase blood activity (PBA) and stomach (macroscopic changes, the amount of hemorrhages, erosions and ulcers were determined in mucous membrane of the stomach (MMS), estimating their rate and multiplicity). Variation cardio intervalometry (“Cardiolab”, Ukraine) was carried out, estimating variation range (VR, c); modes (Mo, c); amplitude modes (AMo, %); stress index (SI ). Statistical analysis of figures was done with the help of «Excel» and «STATISTICA» 6.0. Reliability of differential values was determined according to Student criterion and distribution-free (nonparametric) methods. Results. CP and PBA were higher in the control group of HRH animals than in LRH. CP and PBA were increased under the stress, but in HRH males they remained larger than in LRH; CP increased in females, PBA decreased (CP was larger in HRH than in LRH, PBA was less). In the control group of males PBA was higher, but in females CP was higher. CP and PBA proved to be larger in females under the stress. Cardio intervalography revealed larger AMo and SI in the control group of LRH animals than in HRH. Mo increased in males under the stress; AMo and SI were higher in LRH animals but VR was higher in HRH ones. Variations of indices were noted in LRH only: Mo and V