The purpose of the article is to analyse the typology, design features and carved decor of the wooden lamps in the interiors of the religious buildings in Galicia. The research methodology is based on the general principles of scientific work: consistency, authenticity, historicism, logic. The author of the article applies a comparative and typological method to analyse the design features of the lamps. And the methods of hermeneutics and semiotics were used to analyse ornamental and compositional systems of decoration. The scientific novelty of the work is the introduction of the unknown artefacts of church art into the scientific circulation. The author collected these data himself during his scientific expeditions to museums or directly in churches — both in Ukraine and abroad. Conclusions. The study of the design features and decor of the analysed lamps has shown that table lamps, as a rule, are smaller than candelabras (stavnyk), although sometimes according to the principle of composition, they are the same as candelabras, as, for example, the candelabra from the Kryvorivnia Church of the Nativity of the Blessed Virgin Mary. The study has confirmed that the lamps harmoniously fit into the design of the church interior, complementing the ensemble. For example, in the church in the village of Duliby or Pozdiach. In fact, the design ensembles of these religious sites are made in the same style. The author of the article provides an analysis of the image design solution and the nature of the decor of specific samples of the lamps, and argues that the development of the lamp art (as well as other elements of church equipment) occurs in two directions: imitation of historical styles in line with eclectic versions and the use of ornamental and compositional structures of traditional folk art. The features of a successful combination of these trends in the image solution of the spider chandelier from Galicia, which is kept in the collection-exposition of the National Museum in Lviv, have been demonstrated. The study has shown the original use of Hutsul folk carving traditions in the decoration of the spider chandelier from the Church of St. George in the village of Duliby, made by the famous master Vasyl Turchyniak: he used traditional geometric ornaments with ancient symbols. The significance of the © Roman Odrekhivskyi, 2021 The article was received by the editorial office: 11.08.2020 study lies in the possibility of using the processed material in the restoration of the old and construction of the new churches., Цель исследования — проанализировать типологию, конструктивные особенности и резной декор деревянных светильников в интерьере украинской церкви на образцах из Галиции. Методология исследования основывается на общих принципах научной работы: системности, достоверности, историзме, логичности. Для анализа конструктивных особенностей светильников применяется сравнительно- типологический метод. Во время анализа орнаментально-композиционных систем декора — методы герменевтики и семиотики. Новизна работы заключается во введении в научный оборот неизвестных артефактов церковного искусства, данные о которых собраны автором в ходе научных экспедиций в музеях или полевых исследований, непосредственно в церквях — как в Украине, так и за рубежом. Выводы. Исследования конструктивных особенностей и декора проанализированных светильников свидетельствует, что настенные светильники, как правило, меньших размеров, чем ставники, хотя иногда, по принципу композиции изделия — одинаковы с ними, как например, ставник из криворивнянской церкви Рождества Пресвятой Богородицы. Подтверждено, что светильники гармонично вписываются в дизайн церковного интерьера, дополняя ансамбль, например, в церкви в Дулибах или Поздяче. Собственно, дизайнерские ансамбли этих культовых объектов выполнены в едином стиле. Проанализировано образно-конструктивное решение и характер декора конкретных образцов светильников, на основании чего можно утверждать, что развитие искусства светильников, (как и других элементов церковной утвари) происходит в двух направлениях: наследование исторических стилей в русле эклектических версий и использование орнаментально-композиционных структур традиционного народного искусства. Продемонстрированы особенности удачного сочетания этих направлений в образном решении люстры-паука из Галиции, которая хранится в коллекции-экспозиции Национального музея во Львове. Засвидетельствовано оригинальное использование традиций гуцульской народной резьбы в декоре люстры- паука из церкви Св. Юрия с. Дулибы, изготовленного знаменитым мастером Василием Турчиняком: им использованы традиционные геометрические орнаменты с древней символикой. Значимость исследования состоит в возможности использования его материалов при реставрации старых и строительстве новых храмов., Мета дослідження — проаналізувати типологію, конструктивні особливості та різьблений декор дерев’яних світильників у інтер’єрах культових споруд Галичини. Методологія дослідження ґрунтується на загальних принципах наукової роботи: системності, достовірності, історизму, логічності. Для аналізу конструктивних особливостей світильників застосовується порівняльно-типологічний метод. Під час аналізу орнаментально-композиційних систем декору — методи герменевтики та семіотики. Новизна роботи полягає в залученні до наукового обігу невідомих артефактів церковного мистецтва, дані про які зібрані автором особисто під час наукових експедицій у музеях чи на польових теренах, безпосередньо у церквах — як в Україні, так і за кордоном. Висновки. Дослідження конструктивних особливостей та декору проаналізованих світильників засвідчило, що настільні світильники, як правило, менших розмірів, ніж ставники, хоч інколи за принципом композиції виробу — однакові з ними, як, наприклад, ставник з криворівнянської церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Підтверджено, що світильники гармонійно вписуються у дизайн церковного інтер’єру, доповнюючи ансамбль. Наприклад, у церкві в Дулібах чи Поздячі. Власне, дизайнерські ансамблі цих культових об’єктів виконані у єдиному стилі. Проаналізовано образне конструктивне вирішення та характер декору конкретних зразків світильників, на підставі чого можна стверджувати, що розвиток мистецтва світильників (як й інших елементів церковного обладнання) відбувається у двох напрямах: наслідування історичних стилів в руслі еклектичних версій та застосування орнаментально- композиційних структур традиційного народного мистецтва. Продемонстровано особливості вдалого поєднання цих напрямів у образному вирішенні люстри-павука із Галичини, що зберігається у колекції-експозиції Національного музею у Львові. Засвідчено оригінальне використання традицій гуцульського народного різьблення у декорі люстри-павука із церкви Св. Юрія с. Дуліби, виготовленого знаменитим майстром Василем Турчиняком: ним застосовані традиційні геометричні орнаменти із стародавньою символікою. Значимість дослідження полягає у можливості використання опрацьованого матеріалу при реставрації старих та будівництві нових храмів.