Search

Objective. As part of the study, the analysis of the main components of the library's communication and image policy and the determination of methods for optimizing the activities of libraries in social media are expected. Methods. To achieve the set objective and solve the specified tasks, a complex use of various research methods was carried out: analysis and synthesis; generalization; systematization; system and component analysis. Results. During the research, a theoretical generalization was made and a new solution to the problem of the library image communications formation in the modern information space was proposed, which was embodied in the theoretical justification of the conditions that ensure the effectiveness of new Internet technologies introduction in the work of library institutions. In the process of scientific research, recommendations were made for the popularization of library activities, as well as the modernization of the library image in the Internet environment. The collected and systematized material can be used to create relevant library content in social networks. Conclusions. The formation of image communications of the library in the modern information space is a complex and multi-level process associated with the organization of special studies, with the development of the program and plan of the image campaign, and activities system aimed at image elements formation in social media resources. The main direction of libraries development is the systematic implementation of modern information technologies with the aim of popularizing library services for potential readers. Timely adaptation and implementation of information and communication technologies in the activities of libraries will allow them to retain their priority in the future regarding socially significant information realization and preserve themselves as a social institution., Мета. У рамках дослідження передбачається аналіз основних складників комунікаційно-іміджевої політики бібліотеки та визначення методів оптимізації діяльності бібліотек у соціальних медіа. Методика. Для досягнення поставленої мети й розв’язання зазначених завдань здійснено комплексне використання різноманітних дослідницьких методів: аналізу і синтезу; узагальнення; систематизації; системно-компонентного аналізу. Результати. Під час дослідження здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення проблеми стосовно формування іміджевих комунікацій бібліотеки в сучасному інформаційному просторі, що знайшло втілення в теоретичному обґрунтуванні умов, які забезпечують ефективність впровадження нових інтернет-технологій в роботу бібліотечних установ. У процесі наукового пошуку складено рекомендації щодо популяризації діяльності бібліотек, а також модернізації бібліотечного іміджу в інтернет-середовищі. Зібраний і систематизований матеріал можна застосовувати для створення актуального контенту бібліотеки в соціальних мережах. Висновки. Формування іміджевих комунікацій бібліотеки в сучасному інформаційному просторі – це складний та багаторівневий процес, пов’язаний з організацією спеціальних досліджень, з розробкою програми та плану іміджевої кампанії, системи заходів, орієнтованих на формування елементів іміджу в соціальних медіаресурсах. Основним напрямом розвитку бібліотек є системне впровадження сучасних інформаційних технологій з метою популяризації бібліотечних послуг потенційним читачам. Своєчасна адаптація й впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність бібліотек дозволить їм у перспективі зберегти пріоритет щодо реалізації соціально значущої інформації та зберегти себе як соціальний інститут.

The article is devoted to the study of information security as a component of the national security of Ukraine. The rapid development of digitalization in Ukraine, which we have observed in recent years, has provoked the creation of the newest information society and, as a result, the emergence of such phenomena as "cyber threats" and "cyber attacks" in banking, military, critical infrastructure, etc. In this regard, the state quite justifiably refers to information security as an independent element of national security. Information security acquired a new sound due to the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine. The aggressor state carries out brutal insidious military actions not only on the territory of our state, but also in the information space. Special information operations of the Russian Federation are aimed at key democratic institutions (in particular, electoral ones), and special services of the aggressor state are trying to intensify internal contradictions in Ukraine and other democratic states. The technologies of the hybrid war against Ukraine, including the models and mechanisms of information intervention, applied by the Russian Federation are spreading to other states, quickly adapting to local contexts and regulatory policies. The need to guarantee information security is determined, firstly, by the need to ensure the national security of Ukraine as a whole, secondly, by the existence of such threats to the information sphere of the country that can cause significant damage to general national interests, and thirdly, by taking into account the fact that with the help of information it is possible influence a change in people's consciousness and behavior. The task of information security is the creation of a system for countering information threats and the protection of one's own information space, information infrastructure, and information resources of the state. State policy on ensuring information security is an important component of national security. It should be based on the systematic preventive activity of state administration bodies regarding the provision of information security guarantees to individuals, social groups, society and the state as a whole. The study of information security as an object of crimes against the foundations of the national security of Ukraine in the conditions of war is important and extremely relevant., Стаття присвячена дослідженню інформаційної безпеки як складової національної безпеки України. Стрімкий розвиток цифровізації в Україні, який ми спостерігаємо в останні роки, спровокував створення новітнього інформаційного суспільства і, як наслідок – виникнення таких явищ як «кіберзагрози» та «кібератаки» у банківській, воєнній, критичній інфраструктурі тощо. У звʼязку з цим до національної безпеки держави цілком виправдано відносять інформаційну безпеку як самостійний елемент національної безпеки. Нове звучання інформаційна безпека набула через повномаштабне вторгнення Російської Федерації в Україну. Держава-агресор проводить жорстокі підступні військові дії не лише на території нашої держави, але й в інформаційному просторі. Спеціальні інформаційні операції Російської Федерації спрямовуються на ключові демократичні інституції (зокрема, виборчі), а спеціальні служби держави-агресора намагаються посилити внутрішні протиріччя в Україні та інших демократичних державах. Застосовані Російською Федерацією технології гібридної війни проти України, у тому числі моделі і механізми інформаційного втручання, поширюються на інші держави, швидко адаптуючись до локальних контекстів та регуляторних політик. Необхідність гарантування інформаційної безпеки зумовлюється, по-перше, потребою забезпечення національної безпеки України в цілому, по-друге, існуванням таких загроз інформаційній сфері країни, які можуть завдавати значної шкоди загальним національним інтересам, по-третє, врахуванням того, що за допомогою інформації можна впливати на зміну свідомості і поведінку людей. Завдання інформаційної безпеки – створення системи протидії інформаційним загрозам та захист власного інформаційного простору, інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів держави. Державна політика щодо забезпечення інформаційної безпеки є важливою складовою національної безпеки. В її основі повинна бути системна превентивна діяльність органів державного управління щодо надання гарантій інформаційної безпеки особистості, соціальним групам, суспільству і державі в цілому. Дослідження інформаційної безпеки як обʼєкта злочинів проти основ національної безпеки України в умовах війни є важливим та вкрай актуальним.

The article deals with the problem of forming a competent understanding of students' scientific research work as a component of the training specialists system in the technical field. The main attention is paid on the experience of technical universities in Ukraine in the implementation of various forms of the scientific research work in the educational process. It is proved that the students’ scientific research work has a two-level end-to-end character. The expectations of respondents regarding the implementation of different forms and methods of the scientific research work into the educational process are described. The self-evaluation of bachelors was based on the personal experience of students participating in various types of scientific activities. The historical experience of introducing forms and methods of student scientific research work based on the use of archival statistical materials is investigated. It is emphasized that the new conditions that have arisen with the spread of the COVID-19 pandemic and the full-scale war started by the russian federation have made certain changes to the conduct of scientific activities with students. It is necessary to revise approaches to its organization in order to integrate into the globalized information society., У статті розглянуто проблему формування компетентного розуміння студентами науково-дослідницької роботи як складової системи підготовки фахівців технічного профілю. Основну увагу приділено досвіду технічних університетів України щодо впровадження різноманітних форм науково-дослідної роботи в навчальний процес. Доведено, що науково-дослідна робота студентів має дворівневий наскрізний характер. Розроблено структурно-логічну схему наскрізного виконання науково-дослідної роботи студентів. Охарактеризовано очікування респондентів щодо впровадження в навчальний процес різних форм і методів науково-дослідної роботи. Самооцінка бакалаврів базувалася на особистому досвіді студентів, які займаються різними видами наукової діяльності. Вивчено історичний досвід впровадження форм і методів науково-дослідної роботи студентів на основі залучення архівних статистичних матеріалів. Закцентовано увагу на тому, що нові обставини, які виникли з розповсюдженням пандемії COVID-19 та розв’язаною російською федерацією повномасштабною війною внесли певні корективи і до проведення наукової діяльності зі студентами. Ситуація викликала потребу переглянути підходи до її організації з метою інтеграції до глобалізованого інформаційного суспільства.

This research focuses on information security as a social state, its aspects and characteristics, information security standards, and its impact on improving the information security process. It emphasizes the multidisciplinary nature of the issue of information security. Several methods are employed in this study, including formal-logical and system-structural methods, methods of generalization, and comparative law. Documentary analysis is used to examine the regulatory framework concerning information security and the main international and national information security standards. Three levels of information security are identified -personal, social, and state. It concludes that the levels differ depending on their degree within the information space. RESUMEN. Esta investigación se enfoca en la seguridad de la información como estado social, sus aspectos y características, las normas de seguridad de la información y su impacto en la mejora del proceso de seguridad de la información. Hace énfasis en el carácter multidisciplinar de la seguridad de la información. El estudio emplea varios métodos, entre ellos el formal-lógico y el sistémico-estructural, los métodos de generalización y el derecho comparado. El análisis documental es utilizado para examinar el marco normativo de la seguridad de la información y las principales normas internacionales y nacionales en la materia. Se identifican tres niveles de seguridad de la información: la personal, la social y la estatal. Se concluye que los niveles difieren según su nivel dentro del espacio de la información.

Summary. The activities of the libraries of institutions of higher pedagogical Education, members of the Network of educational Libraries of the Ministry of Education and Culture of Ukraine and the National Academy of Sciences of Ukraine, are represented in the context of the Creation, Dissemination and Popularization of information Resources of the most significant social Orientation in the Conditions of martial Law. In order to determine a representative Sample, the Requirements for the Selection of Libraries based on Classification features (pedagogical profile) and the presence of a website (pages) were formed. Taking into account the type of institution of higher pedagogical education, the activity of libraries in the creation of educational, cultural and educational information products, the main components of which are determined to be civic, nationally oriented, is considered and characterized. A fairly significant segment of publications devoted to the development and distribution of Resources on the relevant topic reflects the significant Interest and importance of the Problem under Consideration. The Types of information Products that are most widely displayed on the Websites of Library institutions of the Specified educational Institutions are presented. Among them, we will single out the Following: electronic Indexes, Digests, bibliographic Reviews, thematic Bibliographic Lists, Presentations, virtual Exhibitions, Video Presentations, Quests, Multimedia publications, Calendars of Significant and memorable Dates., Репрезентовано діяльність бібліотек закладів вищої педагогічної освіти, учасниць мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України, в контексті створення, поширення та популяризації інформаційних ресурсів найбільш значущої соціальної направленості в умовах воєнного стану. Для визначення репрезентативної вибірки було сформовано вимоги до відбору бібліотек за класифікаційними ознаками (педагогічний профіль), наявності сайту (сторінки). З урахуванням типу закладу вищої педагогічної освіти розглянуто та охарактеризовано діяльність бібліотек у створенні інформаційних продуктів освітнього, культурно-просвітницького спрямування, основними складниками яких визначено громадянське, національно-спрямоване звучання. Досить значний сегмент публікацій, присвячених розробленню та поширенню ресурсів відповідної тематики, наведених в статті, відображає значну зацікавленість і значущість розглядуваної проблеми. Охарактеризовано види інформаційних продуктів, розміщених на сайтах бібліотечних установ зазначених закладів освіти. Із-поміж них виокремимо наступні: електронні покажчики, дайджести, бібліографічні огляди, тематичні бібліографічні списки, презентації, віртуальні виставки, відео презентації, мультимедійні видання, календарі знаменних та пам’ятних дат. Зазначено, що зазначені ресурси відрізняються за жанрами, каналами транслювання, принципом взаємодії та адресністю. Доведено, що в умовах воєнного стану основним консолідуючим атрибутом стає громадянська, патріотична та змістова направленість зазначених інформаційних ресурсів. Встановлено актуальність віддзеркалення тематичного спектру інформаційних продуктів громадянського, національно-патріотичного спрямування діяльності мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України в змістовій та видовій диференціації представлених інформаційних ресурсів.

The purpose. To investigate the concept of information space, to identify its types, to analyze its components, to study the mechanisms of formation of information spaces in modern conditions. Methods. The concept of both information and space, as well as their combination, is studied. The most common uses of the term "information space" in Ukrainian-language and English-language sources are identified. The mutual circulation of information both in real life and in the telecommunications space is studied. The mechanisms of formation of the individual's information space are studied. The concepts of "information space of the state" and "national information space" are considered, and their comparison is given. Results. The composition of the information space is clarified, objects – sources of information and transmission channels-are studied. For information sources, their hierarchy is given. Attention is paid to mass media and the subject of their functioning. The classification of mass media, their functions and features as social institutions are studied. The factors that influence the formation of an individual's information space are highlighted. The definition of the individual's information space is given. Examples of integrated information spaces and examples of disintegration of information spaces are given. Scientific novelty. The factors that influence the formation of an individual's information space are highlighted. The definition of mass media in a broad sense has been clarified. It is established that the basis of an individual's information space on the Internet is his personal social network, namely, the web PSN. A key factor in the formation of the individual's information space in our time is highlighted. The factors that encourage an individual to adjust their own information space are studied. Classification of subspaces of the individual's information space is given. Practical significance. The concept of information space is multi-valued and multifaceted. Identifying the components of the information space and its parameters, the relative location of existing information spaces and their place in the global information space will contribute to solving many practical tasks – from business tasks to conducting political information campaigns (influence on the electorate before elections - for example). For example, this will help improve targeting, and therefore create better targeted advertising. For the average user, the described mechanism for creating a personal information space, factors that affect the formation of the information space and its correction, is important. Knowing the above, the individual will create a more optimal and high-quality personal social network, as well as an information space based on it., Мета. Дослідити поняття інформаційного простору, виокремити його види, зробити аналіз його складових, вивчити механізми формування інформаційних просторів в сучасних умовах. Методика. Досліджено поняття як інформації та простору, так і їх поєднання. Виявлено найпоширеніші використання терміну «інформаційний простір» в україномовних і англомовних джерелах. Вивчено взаємообіг інформації як в реальному житті, так і в телекомунікаційному просторі. Досліджено механізми формування інформаційного простору індивіда. Розглянуто поняття «інформаційний простір держави» і «національний інформаційний простір», наведено їх порівняння. Результати. З’ясовано склад інформаційного простору, досліджено об’єкти – джерела інформації і канали передавання. Для джерел інформації наведено їх ієрархію. Приділено увагу засобам масової інформації і предмету їх функціонування. Досліджено класифікацію ЗМІ, їх функції і особливості як соціальних інститутів. Виокремлено фактори, які впливають на формування інформаційного простору індивіда. Дано визначення інформаційного простору індивіда. Наведено приклади інтегрованих інформаційних просторів і приклади дезінтеграції інформаційних просторів. Наукова новизна. Виокремлено фактори, які впливають на формування інформаційного простору індивіда. Уточнено визначення ЗМІ в широкому сенсі. Встановлено, що основою інформаційного простору індивіда в Інтернеті є його персональна соціальна мережа, а саме – веб-ПСМ. Виокремлено ключовий фактор у формуванні інформаційного простору індивіда в наш час. Досліджено фактори, які спонукають індивіда корегувати власний інформаційний простір. Надано класифікацію підпросторів інформаційного простору індивіда. Практична значимість. Поняття інформаційного простору є багатозначним і багатогранним. Виявлення складових інформаційного простору і його параметрів, взаємне розташування існуючих інформаційних просторів і їх місце в глобальному інформаційному просторі сприятимуть вирішенню багатьох практичних задач – від задач бізнесу до ведення політичних інформаційних кампаній (вплив на електорат перед виборами – наприклад). Зокрема, це сприятиме вдосконаленню таргетингу, а, значить, і створенню більш якісної таргетованої реклами. Для пересічного користувача важливим є описаний механізм створення персонального інформаційного простору, фактори, які впливають на формування інформаційного простору і його корегування. Знаючи вищезазначене, індивід створить більш оптимальну і якісну персональну соціальну мережу, а також інформаційний простір на її основі.

The article examines the substantiation of information technology for ensuring the functional stability of information space monitoring systems in the interests of troops (forces). The main focus of research is on the construction of variants of the information space monitoring system. The information technology for ensuring functional sustainability has been formalized and the approaches to its evaluation methods have been determined. The relevance and perspective of the process of formalized presentation of information technology for ensuring functional stability for further automation of the process of classification of information space monitoring systems in the interests of troops (forces) are presented. The purpose of the article is to justify the information technology for ensuring the functional stability of information space monitoring systems in the interests of troops (forces). The proposed information technology for ensuring the functional stability of information space monitoring systems in the interests of troops (forces) is a methodical step for evaluating expedient options for the information space monitoring system. It is determined that the combination of methods of optimizing the analysis of options for building information space monitoring systems allows to determine and evaluate the work order of the person who makes the decision to build the appropriate information space monitoring system. The use of information technology for ensuring the functional stability of information space monitoring systems in the interests of troops (forces) makes it possible to tentatively determine the components of information space monitoring and to detail the systems included in it. The presented results of the scientific research confirm the usage adequacy of information technology for ensuring the functional stability of information space monitoring systems in the interests of troops (forces)., У статті розглянуто питання обґрунтування інформаційної технології забезпечення функціональної стійкості систем моніторингу інформаційного простору в інтересах військ (сил). Основна увага досліджень зосереджена на побудові варіантів системи моніторингу інформаційного простору. Формалізовано інформаційну технологію забезпечення функціональної стійкості та визначено підходи щодо методів її оцінювання. Наведено актуальність та перспективність процесу представлення формалізованої інформаційної технології забезпечення функціональної стійкості для подальшої автоматизації процесу класифікації систем моніторингу інформаційного простору в інтересах військ (сил). Метою статті є обґрунтування інформаційної технології забезпечення функціональної стійкості систем моніторингу інформаційного простору в інтересах військ (сил). Запропоновано інформаційну технологію забезпечення функціональної стійкості систем моніторингу інформаційного простору в інтересах військ (сил), що може вважатися методичним підходом для оцінювання доцільних варіантів системи моніторингу інформаційного простору. Визначається, що поєднання методів оптимізації аналізу варіантів побудови систем моніторингу інформаційного простору дозволяє визначити та оцінити порядок роботи особи, яка приймає рішення на побудову відповідної системи моніторингу інформаційного простору. Це у подальшому дає можливість розробити архітектуру спеціалізованого програмного забезпечення для підвищення оперативності оцінки інформаційних ресурсів, що циркулюють у системах моніторингу інформаційного простору. Використання інформаційної технології забезпечення функціональної стійкості систем моніторингу інформаційного простору в інтересах військ (сил) дозволяє орієнтовно визначити складові моніторингу інформаційного простору та провести деталізацію систем, які до нього входять. Наведені результати наукового дослідження підтверджують адекватність застосування інформаційної технології для забезпечення функціональної стійкості систем моніторингу інформаційного простору в інтересах військ (сил).

The article is devoted to consideration of the theoretical and applied aspects of the formation of the Digital platform of the book industry as a component of the information space. The research was conducted within the framework of the project of forming the Digital platform of the book industry, initiated by professor M. Senchenko on the pages of the Book Chamber Bulletin. The relevance of scientific intelligence is caused by the need to ensure prompt access to information in the book industry. From the standpoint of a generalized approach, the information space is defined as a certain model of a structured system of permanent states and processes of semantic reflection of objective reality and the results of human thinking about it, the component of which is the specific or target information subspace of the book industry, which includes the Digital platform of the book industry. The structural components of the latter include: basic regulatory and legal documents, information field, information infrastructure, subjects of information interaction, information environment, information activity, representation and market of the dynamic spectrum of the book industry. Attention is focused on the main infrastructural information objects of the Digital platform of the book industry: electronic libraries, information websites, digital repositories and productive forms of modern codification and cataloging, in particular, such as: bibliographic indexes, reference books and guides, collections of digitized documents, thematic information cases, electronic thematic portfolios, virtual exhibitions, etc. Prospects for further research related to the digitization of printed heritage, improvement of methods of access and selection of necessary information, development, representation and distribution of promising applied forms of systematization and codification of the source base of the book industry have been determined., Стаття присвячена розгляду теоретичних та прикладних аспектів формування Цифрової платформи книжкової індустрії як складової інформаційного простору. Дослідження проводилося в рамках проекту формування Цифрової платформи книжкової індустрії, ініційованого професором М. Сенченком на сторінках «Вісника Книжкової палати». Актуальність наукової розвідки зумовлена ​​необхідністю забезпечення оперативного доступу до інформації в книжковій галузі. З позицій узагальненого підходу інформаційний простір визначається як певна модель структурованої системи постійних станів і процесів семантичного відображення об’єктивної дійсності та результатів мислення людини про неї, складовою якої є конкретний або цільовий інформаційний підпростір книжкової індустрії, до складу якого входить Цифрова платформа книжкової індустрії. До структурних складових останнього належать: основні нормативно-правові документи, інформаційне поле, інформаційна інфраструктура, суб’єкти інформаційної взаємодії, інформаційне середовище, інформаційна діяльність, представництво та ринок динамічного спектру книжкової галузі. Акцентовано увагу на основних інфраструктурних інформаційних об’єктах Цифрової платформи книжкової індустрії: електронних бібліотеках, інформаційних веб-сайтах, цифрових репозиторіях та продуктивних формах сучасної кодифікації та каталогізації, зокрема, таких як: бібліографічні покажчики, довідники та путівники, колекції. оцифрованих документів, тематичних інформаційних кейсів, електронних тематичних портфоліо, віртуальних виставок тощо. Визначено перспективи подальших досліджень, пов’язаних із оцифруванням друкованої спадщини, удосконаленням методів доступу та відбору необхідної інформації, розробкою, представленням і розповсюдженням перспективних прикладних форм систематизації та кодифікації джерельної бази книжкової галузі.

The images on the buildings' facades and fences are easy to remember, and they have a positive impact on the environment. Murals are a communication channel between city residents, artists, and authorities and reflect the city's identity through the prism of the information space. However, during Russia's military aggression period against Ukraine, there is a transformation of values that can be traced in the murals of Ukraine and the world. That is why we consider murals to be a powerful information weapon. Scholars tend to believe that murals are a provocative art form, as they can unobtrusively influence citizens. However, there is little research on murals as a factor of resistance in the city's information space. The article examines the definition of "mural", considers its positive and negative functions, reviews popular murals that have a detrimental effect on urban residents, and analyses the feasibility of placing murals in the information space. It is proven that high-quality murals, which are markers of symbolism, aesthetic appeal, and creative and patriotic ideas, enliven the information space of the city, contributing to aestheticisation, diversification of typical buildings, attracting tourists, starting a business, and improving the quality of life of citizens. The author substantiates the idea that today murals are the "voice" of resistance in the information space of the city, as the events of the war have become a factor in the ideological changes of street art. The murals that we have been seeing since the beginning of the full-scale invasion call for freedom, victory, and support for the morale of Ukrainians; the heroes depicted are symbols of resilience and indestructibility. Such murals are spreading around the world; each mural is unique and has a deep meaning, which is realised through the images in blue and yellow colours. It is concluded that murals are a powerful tool for influencing local residents. They can revitalize and improve the information space of the city, emphasise its features, and contribute to the prospective development of the territories. Currently, murals are ideological symbols of indestructibility, peace, and freedom; they contribute to raising the patriotic spirit of Ukrainians and promoting Ukrainian art., Зображення, які розташовуються на фасадах будинків, огорожах із легкістю запам’ятовуються і здебільшого позитивно впливають на оточення. Мурали є каналом комунікації між жителями міста, митцем, владою та відображають ідентичність міста крізь призму інформаційного простору. Однак у період воєнної агресії росії проти України відбувається трансформація цінностей, яку можна простежити в стінописах України та світу. Саме тому вважаємо мурали потужною інформаційною зброєю. Науковці схильні вважати, що стінописи є провокаційною формою мистецтва, адже вони можуть ненав’язливо впливати на містян. Проте наукових розвідок, присвячених вивченню муралів як чинника спротиву в інформаційному просторі міста, замало. У статті досліджено дефініцію «мурал», розглянуто його позитивні та негативні функції, здійснено огляд популярних стінописів, які згубно впливають на міських жителів, а також проаналізовано доцільність розміщення муралів в інформаційному просторі. Доведено, що якісні мурали, які є маркерами символізму, естетичної привабливості, креативних і патріотичних ідей, оживлюють інформаційний простір міста, сприяючи естетизації, урізноманітненню типових забудов, приверненню уваги туристів, започаткуванню бізнесу, покращенню якості життя містян. Обґрунтовано думку про те, що на сьогодні мурали є «голосом» спротиву в інформаційному просторі міста, адже події війни стали чинником ідейних видозмін вуличного мистецтва. Стінописи, які спостерігаємо з початку повномасштабного вторгнення, закликають до свободи, перемоги, підтримки морального духу українців; зображені герої є символами стійкості та незламності. Такі стінописи ширяться світом; кожен мурал є унікальним і має глибоке змістове наповнення, що реалізується через зображення в синьо-жовтих кольорах. Зроблено висновок про те, що мурали є потужним інструментом впливу на місцевих жителів. Їм властиво ревіталізувати та покращувати інформаційний простір міста, підкреслювати його особливості, сприяти перспективному розвитку територій. Наразі стінописи є ідейними символами незламності, миру, свободи; вони сприяють підняттю патріотичного духу українців та популяризації українського мистецтва.

The article is devoted to the identification of the crucial changes in the information space of Ukraine after the beginning of Russia's full-scale aggressive war against Ukraine and the media's influence determination on the formation of public trust in the government during this period. To achieve this goal, an interdisciplinary approach and a combination of research information sources and methods from various scientific fields, including journalism, social communications, sociology, political science, etc., were used. The article reveals the principal forms of restriction of the information space that took place in the television format and print media. At the same time, platforms such as Facebook, YouTube, Telegram, and Tiktok, which were not censored by the authorities and disseminated information from primary sources about current events, especially in the war zones, have experienced a significant increase in the dissemination of socially important messages. The study proved that the media remain the main tool for strengthening vertical interaction between the government and society, which allows socio-political institutions to legitimise their activities and government decisions. Compiling a comparative table and presenting diagrams of sociological surveys on the level of public trust in the government revealed a trend of significant growth in public support for government institutions with an average statistical trend of 25 percent, which is significantly different from the indicators of the previous years of Ukraine's independence. Accordingly, the authorities managed to build public support not only for their actions during the war but also to entrench public awareness of the importance of monopoly state governance in key areas, including security., Стаття присвячена виявленню вирішальних змін в інформаційному просторі України після початку повномасштабної агресивної війни Росії проти України та визначенню впливу медіа на формування довіри суспільства до влади у вказаний період. Для досягнення поставленої мети використано міждисциплінарний підхід і поєднання дослідницьких інформаційних джерел та методів різних наукових напрямів, зокрема журналістики, соціальних комунікацій, соціології, політичної науки тощо. У статті розкрито основні форми обмеження інформаційного простору, які відбулися в телевізійному форматі та друкованих виданнях. Водночас значного зростання в поширенні суспільно важливих повідомлень отримали такі платформи, як Facebook, YouTube, Telegram, Tiktok, які не були цензуровані владою та поширювали інформацію від першоджерел про поточні події, особливо в зонах бойових дій. Дослідження довело, що засоби масової інформації залишаються основним інструментом посилення вертикальної взаємодії між владою та суспільством, що дозволяє соціально-політичним інститутам легітимізувати власну діяльність та державні рішення. Складання порівняльної таблиці та висвітлення діаграм соціологічних досліджень рівня довіри громадян до влади виявило тенденцію значного зростання підтримки інституцій влади з боку суспільства в середньостатистичній динаміці 25 відсотків, що значно відрізняється від показників попередніх років незалежності України. Відповідно, владі вдалося сформувати суспільну підтримку не тільки своїх дій в період війни, а й укорінити усвідомлення суспільством важливості монопольного управління державою у визначальних сферах, зокрема безпековій.

The images on the buildings' facades and fences are easy to remember, and they have a positive impact on the environment. Murals are a communication channel between city residents, artists, and authorities and reflect the city's identity through the prism of the information space. However, during Russia's military aggression period against Ukraine, there is a transformation of values that can be traced in the murals of Ukraine and the world. That is why we consider murals to be a powerful information weapon. Scholars tend to believe that murals are a provocative art form, as they can unobtrusively influence citizens. However, there is little research on murals as a factor of resistance in the city's information space. The article examines the definition of "mural", considers its positive and negative functions, reviews popular murals that have a detrimental effect on urban residents, and analyses the feasibility of placing murals in the information space. It is proven that high-quality murals, which are markers of symbolism, aesthetic appeal, and creative and patriotic ideas, enliven the information space of the city, contributing to aestheticisation, diversification of typical buildings, attracting tourists, starting a business, and improving the quality of life of citizens. The author substantiates the idea that today murals are the "voice" of resistance in the information space of the city, as the events of the war have become a factor in the ideological changes of street art. The murals that we have been seeing since the beginning of the full-scale invasion call for freedom, victory, and support for the morale of Ukrainians; the heroes depicted are symbols of resilience and indestructibility. Such murals are spreading around the world; each mural is unique and has a deep meaning, which is realised through the images in blue and yellow colours. It is concluded that murals are a powerful tool for influencing local residents. They can revitalize and improve the information space of the city, emphasise its features, and contribute to the prospective development of the territories. Currently, murals are ideological symbols of indestructibility, peace, and freedom; they contribute to raising the patriotic spirit of Ukrainians and promoting Ukrainian art.

The article is devoted to the identification of the crucial changes in the information space of Ukraine after the beginning of Russia's full-scale aggressive war against Ukraine and the media's influence determination on the formation of public trust in the government during this period. To achieve this goal, an interdisciplinary approach and a combination of research information sources and methods from various scientific fields, including journalism, social communications, sociology, political science, etc., were used. The article reveals the principal forms of restriction of the information space that took place in the television format and print media. At the same time, platforms such as Facebook, YouTube, Telegram, and Tiktok, which were not censored by the authorities and disseminated information from primary sources about current events, especially in the war zones, have experienced a significant increase in the dissemination of socially important messages. The study proved that the media remain the main tool for strengthening vertical interaction between the government and society, which allows socio-political institutions to legitimise their activities and government decisions. Compiling a comparative table and presenting diagrams of sociological surveys on the level of public trust in the government revealed a trend of significant growth in public support for government institutions with an average statistical trend of 25 percent, which is significantly different from the indicators of the previous years of Ukraine's independence. Accordingly, the authorities managed to build public support not only for their actions during the war but also to entrench public awareness of the importance of monopoly state governance in key areas, including security.

The Internet of Things (IoT) connects enormous objects through various sensors to facilitate daily life by interconnecting the information space with the decision-makers. Security and privacy are, however, the main concerns in IoT due to the openness of communication channels and the unattended nature of common sensors. To provide security and privacy for sensors and users in IoT-based systems; in 2019, Zhou et al. proposed an unlinkable authentication scheme using bilinear pairings. However, the vulnerability of their scheme against sensor node impersonation attack as proved in this article renders the scheme of their work impractical and insecure. A pairing free lightweight and unlinkable authentication scheme for distributed IoT devices (PFLUA-DIoT) is then proposed in this article. The security of PFLUA-DIoT is proved using the formal method along with a discussion on its provision of security features. The performance and security comparisons show that PFLUA-DIoT provides known security features and provides better performance. Due to the avoidance of bilinear pairing-based expensive operations, PFLUA-DIoT completes authentication in less than half running time as compared with their and related schemes. Therefore, the PFLUA-DIoT can address the security and privacy issues of IoT, practically and efficiently.

This paper describes the conceptual apparatus for the formation of information spaces of executors of educational projects in a dynamic environment. A multiple model of identification of the executor of an educational project was developed, taking into consideration the competence approach and dynamics of the components of the information space. To assess the competencies of the executors of educational projects, three components are calculated: the grade of the executor’s knowledge, the grade of the executor’s performance, the grade of the executor’s personal qualities. Based on the obtained grades, generalized assessments of the level of competence of each executor are formed. These grades for each executor of a particular educational project are used to determine the level of performance and potential of this project. To find a generalized grade of the project potential, the least square method was used to construct a regression line, which indicates a tendency to develop the competencies of project executors. The stages of building information spaces of executors of educational projects in a dynamic environment were proposed. The hypothesis of the study that the progressive dynamic development of educational project executors has an impact on the potential of these projects was verified experimentally. To verify the described construction method, ten educational projects, which were implemented in the period from 2014 to 2020, were selected. The results indicate that the grade of the competencies of project executors recorded at the time of completion of a project almost completely coincides with the grade of evaluators after completion of the projects. The ranks obtained after the final evaluation of projects and the ranks according to calculated performance grades coincide by 40 %. Evaluation of projects is mainly focused on the reputation and performance of executors and does not sufficiently take into consideration the transformation of the competencies of executors during the implementation of projects.

In order to ensure the capabilities of the defense forces in terms of building up their information potential, the search for ways to build an information infrastructure is underway. Today, the approach to building the information infrastructure is characterized by the fact that each component of the defense forces builds its own separate information and communication systems, which are similar in terms of construction principles but different in terms of tasks and technical implementation. The absence of a single software and hardware platform makes it impossible to meet the requirements for unification, standardization, scaling, and information security, which leads to unjustified costs at the stages of commissioning and maintenance throughout the life cycle of each system. Given that the information infrastructure of the defense forces can be represented in the form of a data-center model and in order to avoid the disadvantages inherent in the client-server architecture, an approach is proposed that involves the use of "cloud technologies", which is a technology for providing spatial network access on demand to a common a common data base and functional services. To ensure the transition from a static model of identification and use of information resources to dynamic mechanisms, a model of functional services of a single information space based on cloud technologies is proposed to provide information advantages in supporting and conducting operations (combat operations). The model provides for the dynamic management of data and functional services in accordance with the needs of users, cyber threats and operational tasks., В целях обеспечения способностей сил обороны в части наращивания информационного потенциала осуществляется поиск путей построения информационной инфраструктуры. На сегодняшний день подход, по которому строятся информационная инфраструктура, характеризуется тем, что каждая составляющая сил обороны строит свои отдельные информационно-коммуникационные системы, которые одинаковы по принципам построения, но различны по задачам и технической реализации. Отсутствие единой программно-технической платформы ведет к невозможности выполнения требований по унификации, стандартизации, масштабированию, защите информации, что приводит к неоправданным затратам на этапах ввода в эксплуатацию и сопровождения жизненного цикла каждой из систем. Учитывая, что информационную инфраструктуру сил обороны можно представить в виде дата-центрической модели и во избежание недостатков, присущих клиент-серверной архитектуре, предлагается подход, предусматривающий применение “облачных технологий”, которые являются технологиями предоставления пространственного сетевого доступа по запросув общий пул, данных и функциональных сервисов. Для обеспечения перехода от статической модели определения и использования информационных ресурсов к динамическим механизмам предложена модель функциональных сервисов единого информационного пространства на основе “облачных технологий” для предоставления информационных преимуществ при поддержке и проведении операций (боевых действий). Модель предусматривает динамическое управление данными и функциональными сервисами в соответствии с потребностями пользователей, киберугрозами и задачами операции., З метою забезпечення спроможностей сил оборони в частині нарощування інформаційного потенціалу здійснюється пошук шляхів побудови інформаційної інфраструктури. На сьогодні, підхід, за яким будуються інформаційна інфраструктура характеризується тим, що кожна складова сил оборони будує свої окремі інформаційно-комунікаційні системи, які однакові за принципами побудови, але є різні за завданнями та технічною реалізацією. Відсутність єдиної програмо-технічної платформи веде до унеможливлення виконання вимог з уніфікації, стандартизації, масштабування, захисту інформації, що призводить до невиправданих витрат на етапах введення в експлуатацію та супроводження впродовж життєвого циклу кожної з систем. З огляду на те, що інформаційну інфраструктуру сил оборони можливо представити у вигляді дата-центричної моделі та з метою уникнення недоліків, які притаманні клієнт-серверній архітектурі, пропонується підхід, який передбачає застосування “хмарних технологій”, які є технологією надання просторового мережевого доступу за запитом до загального пулу даних та функціональних сервісів. Для забезпечення переходу від статичної моделі визначення та використання інформаційних ресурсів до динамічних механізмів, запропоновано модель функціональних сервісів єдиного інформаційного простору на основі “хмарних технологій” для надання інформаційних переваг припідтримці та проведенні операцій (бойових дій). Модель передбачає динамічне управління даними та функціональними сервісами у відповідності до потреб користувачів, кіберзагроз та задач операції.

A modern warfare strategy necessarily includes information and psychological warfare, which integrates psychological influence on the enemy and the defense of one's troops. Information and psychological influence is considered as an independent type of weapon, the use of which may lead to the abandonment of the use of military force altogether. The purpose of the article is to formulate a methodological approach to assessing the level of intensity of the enemy's information and psychological influence, in terms of the information measures planned by him. A modern warfare strategy necessarily includes information and psychological warfare, which integrates psychological influence on the enemy and the defense of one's troops. Information and psychological influence is considered as an independent type of weapon, the use of which may lead to the abandonment of the use of military force altogether. Based on a comprehensive analysis of an information operation, a methodological approach to assessing quantitative basic indicators characterizing the enemy's information activities is proposed. The methodological approach is based on the convolution of these indicators in the form of a normalized generalized indicator of the level of negative information and psychological influence of the enemy, which is put in accordance with a certain version of its information event. This methodology is most appropriate for practical implementation with the possibility of maximum automation of the processes of assessing the level of negative information and psychological influence of the enemy. In addition to the basic indicators that characterize the enemy's information activities and are used to calculate a generalized indicator of the level of the enemy's information and psychological influence, it is advisable to assess the statistical characteristics of the process of preparing and conducting an information operation in each of the areas of the enemy's information and psychological influence. This will allow us to make an informed decision on the accidental or non-accidental nature of their occurrence and spread., Современная стратегия боевых действий обязательно включает информационно-психологическое противоборство, интегрирующее психологическое влияние на противника и защиту своих войск. Информационно психологическое влияние рассматривается в качестве самостоятельного вида оружия, применение которого может вообще привести к отказу от использования военной силы. Целью статьи является формирование методического подхода к оценке уровня интенсивности информационно-психологического воздействия противника в вариантах спланированных им информационных мероприятий. На основе комплексного анализа информационной операции предложен методический подход к оценке количественных базовых показателей, характеризующих информационные меры противника. Методический подход базируется на свертке этих показателей в виде нормированного обобщенного показателя уровня отрицательного информационно-психологического воздействия противника, которое ставится в соответствие определенному варианту информационного мероприятия. Приведенная методика наиболее целесообразна для практической реализации с возможностью максимальной автоматизации процессов оценки уровня негативного информационно-психологического воздействия противника. Кроме базовых показателей, характеризующих информационные меры противника и используемых для вычисления обобщенного показателя уровня информационно-психологического влияния противника, целесообразно оценивать статистические характеристики процесса подготовки и ведения информационной операции по каждому из направлений реализации информационно-психологического влияния противника. Это позволит получить обоснованное решение о случайном или неслучайном характере их возникновения и распространения., Сучасна стратегія бойових дій обов`язково включає інформаційно-психологічне протиборство, що інтегрує психологічний вплив на супротивника і захист своїх військ. Інформаційно-психологічний вплив розглядається в якості самостійного виду зброї, застосування якого може взагалі привести до відмови від використання військової сили. Метою статті єформуванняметодичного підходу до оцінювання рівня інтенсивності інформаційно-психологічного впливу противника, у варіантах спланованих ним інформаційних заходів. На основі комплексного аналізу інформаційної операції запропоновано методичний підхід щодо оцінювання кількісних базових показників, які характеризують інформаційні заходи противника. Методичний підхід базується на згортці цих показників у вигляді нормованого узагальненого показника рівня негативного інформаційно-психологічного впливу противника, який ставиться у відповідність до певного його варіанту інформаційного заходу. Наведена методика є найбільш доцільною для практичної реалізації з можливістю максимальної автоматизації процесів оцінювання рівня негативного інформаційно-психологічного впливу противника. Окрім базових показників, що характеризують інформаційні заходи противника та використовуються для обчислення узагальненого показника рівня інформаційно-психологічного впливу противника, доцільним є оцінювання статистичних характеристик процесу підготовки та ведення інформаційної операції за кожним з напрямів реалізації інформаційно-психологічного впливу противника. Це дозволить отримати обґрунтоване рішення щодо випадкового або невипадкового характеру їх виникнення та розповсюдження.

The article considers the topical issue of cyberspace formation. The tendencies of its development in the conditions of information confrontation are determined, namely: information security directly depends on cybersecurity, ie the security policy implemented in cyberspace; cyberspace is gradually becoming the fifth theater of operations; to ensure the advantage in cyberspace, the world's leading countries are beginning to form a military-network complex; problems of information security in cyberspace and the formation of a military-network complex lead to a redistribution of powers of existing players in the field of information protection; the provision of information security services in cyberspace is becoming a new type of business. It is concluded that in the current conditions, ie information confrontation, it is essential to support the development and production in Ukraine of competitive information and communication tools (including the use of domestic microelectronics, which needs to be restored and developed) and software in the interests of Ukrainian users, as well as the use of such tools in Ukraine, and especially in the defense industry and critical civilian infrastructure, in order to counter information influences. В статье рассмотрены актуальные вопросы формирования киберпространства. Определены тенденции его развития в условиях информационного противоборства, а именно: информационная безопасность напрямую зависит от кибербезопасности, есть политики безопасности, которая реализуется в киберпространстве; киберпространство постепенно превращается в пятый театр военных действий; для обеспечения преимущества в киберпространстве ведущие страны мира начинают формировать военно-сетевой комплекс; проблемы информационной безопасности в киберпространстве и формирования военно-сетевого комплекса приводят к перераспределению полномочий существующих игроков в сфере защиты информации; предоставление услуг по защите информации в киберпространстве становится новым видом бизнеса. Сделан вывод, что в условиях, сегодня сложились, то есть информационного противоборства, принципиальное значение имеет поддержка разработки и производства в Украине конкурентных информационно-коммуникационных средств (в том числе, с использованием отечественной микроэлектроники, которую нужно восстановить и развивать) и программного обеспечения в интересах украинских пользователей, а также применение таких средств в Украине, и прежде всего, в оборонном комплексе и на объектах критической гражданской инфраструктуры, с целью противодействия информационным воздействиям. У статті розглянуто актуальне питання формування кіберпростору та особливості його захисту. Визначено тенденції його розвитку в умовах інформаційного протиборства, а саме: інформаційна безпека напряму залежить від кібербезпеки, тобто політики безпеки, що реалізується у кіберпросторі; кіберпростір поступово перетворюється у п'ятий театр військових дій; для забезпечення переваги у кіберпросторі провідні країни світу починають формувати військово-мережевий комплекс; проблеми інформаційної безпеки у кіберпросторі та формування військово-мережевого комплексу приводять до перерозподілу повноважень існуючих гравців в сфері захисту інформації; надання послуг із захисту інформації у кіберпросторі стає новим видом бізнесу. Зроблено висновок, що в умовах, що сьогодні склались, тобто інформаційного протиборства, принципове значення має підтримка розробки і виробництва в Україні конкурентних інформаційно-комунікаційних засобів (у тому числі, з використанням вітчизняної мікроелектроніки, яку потрібно відновити та розвивати) та програмного забезпечення в інтересах українських користувачів, а також застосування таких засобів в Україні, і передусім, в оборонному комплексі і на об'єктах критичної цивільної інфраструктури, з метою протидії інформаційним впливам.

The article deals with the main characteristics of distance learning in the system of classical education in the context of transforming the structure of the educational process within the educational and information space on the basis of SDM «Moodle», which integrates communication and information services, which are the most natural for modern youth today, into a common unified system. У статті розглядаються основні характеристики дистанційного навчання у системі класичної освіти в умовах трансформації структури освітнього процесу в межах освітньо-інформаційного простору на базі СДМ «Мудл», що інтегрує комунікаційні та інформаційні сервіси, які сьогодні є найбільш природніми для сучасної молоді, у спільну єдину систему.

The activities of the libraries of institutions of higher pedagogical education, members of the network of edu­cational libraries of the Ministry of Education and Culture of Ukraine and the National Academy of Sciences ofUkraine, are represented in the context of the creation, dissemination and popularization of information resources of the most significant social orientation in the conditions of martial law. In order to determine a representative sample, the requirements for the selection of libraries based on classification features (pedagogical profile) and the presence of a website (pages) were formed. Taking into account the type of institution of higher pedagogical education, the activity of libraries in the creation of educational, cultural and educational information products, the main components of which are determined to be civic, nationally oriented, is considered and characterized. A fairly significant segment ofpublications devoted to the development and distribution of resources on the relevant topic reflects the significant interest and importance of the problem under consideration. The types of information products that are most widely displayed on the websites of library institutions of the specified educational institutions are presented. among them, we will single out the following: electronic indexes, digests, bibliographic reviews, thematic bibliographic lists, presentations, virtual exhibitions, video presentations, quests, multimedia publications, calendars of significant and memorable dates., Розглянуто діяльність бібліотек закладів вищої педагогічної освіти — учасниць мережі освітянських бібліотек МОН і НАПН України в контексті створення, поширення та популяризації інформаційних ресурсів найбільш значущого соціального спрямування в умовах воєнного стану. Для визначення репрезентативної вибірки було сформовано вимоги до відбору бібліотек за класифікаційними ознаками (педагогічний профіль), наявністю сайту (сторінки). З урахуванням типу закладу вищої педагогічної освіти розглянуто та схарактеризовано діяльність бібліотек зі створення інформаційних продуктів освітнього, культурно-просвітницького спрямування, особ­ливістю яких є громадянська й національно спрямована тематика. Значний сегмент публікацій, присвячених розробленню та поширенню ресурсів, наведених у статті, віддзеркалює значущість порушеної проблеми. Схарактеризовано види інформаційних продуктів, розміщених на сайтах бібліотечних установ закладів освіти, з-поміж яких виокремимо такі: електронні покажчики, дайджести, бібліографічні огляди, тематичні бібліографічні списки, презентації, віртуальні виставки, відеопрезентації, мультимедійні видання, календарі знаменних і пам'ятних дат. Зазначено, що ці ресурси відрізняються за жанрами, каналами транслювання, принципом взаємодії та адресністю. Доведено, що в умовах воєнного стану основним атрибутом консолідації стає громадянська й патріо­тична спрямованість інформаційних ресурсів. Наголошено на актуальності віддзеркалення тематичного спектра інформаційних продуктів громадянського та національно-патріотичного спрямування мережі освітянських бібліотек МОН і НАПН України у змістовій і видовій диференціації.

Providing appropriate and favorable conditions during the educational process for applicants with special educational needs (SEN) is now an extremely important issue for most higher education institutions. The article analyzes the current situation and identifies the library component of providing a barrier-free environment for students with special educational needs. One of the important components of the barrier-free environment of a higher education institution should be the unimpeded access of PLO applicants to educational information resources. Therefore, this component has the ability and should provide the library of higher education., Забезпечення належних і сприятливих умов під час освітнього процесу для здобувачів з особливими освітніми потребами (ООП) нині є надзвичайно актуальним питанням для більшості закладів вищої освіти. У статті проведено аналіз поточної ситуації та визначено бібліотечну складову з забезпечення безбар’єрного середовища для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Однією з важливих складових безбар’єрного середовища закладу вищої освіти має бути безперешкодний доступ здобувачів з ООП до освітніх інформаційних ресурсів. Тому саме цю складову має можливість та повинна забезпечувати бібліотека закладу вищої освіти.

The article discusses the possibilities of use the newest web-technologies to optimize the multi-vector work of libraries, not only implementation of their accumulative and information functions in the Internet environment. It is emphasized that the late 90s of the last century were marked by the emergence and spread of blogs, and in the early 2000s they were transformed into social media, which became an integral part of everyone's life. Due to the COVID-19 pandemic and the increase in the number of blogging platforms, this type of activity has gained popularity, and the number of users and their activity in the online environment is growing every day. It is proved that the use of new media in library activities, such as blogs and social media, helps libraries to interact with their readers. Due to the internet-platforms libraries can improve their services, which include the following: processing reference requests, assistance in finding materials, formulating advice on choosing information and search strategies, and round-the-clock information and communication services. It is found that the use of social media will help to involve library users in discussion and events. For example, blogs can be used to clarify various library issues; to expand professional contacts; to build a positive image; to encourage users to become partners and sponsors of the library; to organize and conduct seminars, workshops, e-exhibitions; to inform about new acquisitions; to announce events, organize surveys and contests; to review books; to publish lists of debtors, and to earn money using targeted advertising., У статті розглянуто можливості використання новітніх вебтехнологій для оптимізації різновекторної діяльності бібліотек, а не лише для реалізації акумулятивної та інформаційної функцій в інтернет-середовищі. Наголошено, що кінець 1990-х рр. позначено процесами зародження й поширення блогів, а на початку 2000-х відбулася їх трансформація в соціальні мережі, що сьогодні є невіддільною частиною життя кожної людини. Через пандемію COVID-19 і зростання кількості платформ для ведення блогів цей вид діяльності стрімко набув популярності, і з кожним днем кількість користувачів та їхня активність в онлайн-середовищі зростає. Доведено, що використання у бібліотечній діяльності новітніх медіа — блогів і соціальних мереж — допомагає бібліотекам ефективніше взаємодіяти з читачами. Завдяки інтернет-платформам книгозбірні здатні розширити сервісні можливості й надавати такі послуги: опрацювання довідкових запитів; допомога в пошуку матеріалів; формулювання порад щодо вибору інформаційно-пошукових стратегій; цілодобове інформаційно-комунікаційне обслуговування. З'ясовано, що використання соціальних мереж допоможе залучити користувачів бібліотеки до об­говорення та проведення різноманітних заходів. Зокрема, через блоги можна розв'язувати бібліотечні проблеми, розширювати професійні контакти, заохочувати користувачів ставати партнерами та спонсорами бібліо­теки, формувати її позитивний імідж, організовувати й проводити семінари, вишколи, електронні виставки, опитування та конкурси, інформувати про нові надходження, анонсувати заходи, робити огляди книг, оприлюднювати списки боржників, а також заробляти гроші завдяки використанню таргетованої реклами.

Рассматриваются особенности механизма воздействия информационного пространства сети Интернет на несовершеннолетних и соответствующие факторы, детерминирующие их девиантное поведение, представлен опыт формирования локальной системы предупреждения и профилактики девиантного поведения несовершеннолетних, продуцируемого контентом сети Интернет., The article examines the features of the mechanism of the impact of the Internet information space on minors and the relevant factors determining their deviant behavior, presents the experience of forming a local system of prevention and prevention of deviant behavior of minors produced by the content of the Internet.

In the article, the authors identified the features of the use of information systems for ensuring urban planning activities and made proposals for their improvement in the Moscow region. The authors note that the presentation of all types of urban planning activities should be carried out in the form of a unified system of urban planning, which is a necessary tool for managing the development of the territory. The authors also carried out an analysis of the features of information systems for ensuring urban planning activities on the example of the Moscow region.

У статті розглянуто новинний контент на релігійну тематику інтернет-ресурсів Сумської, Харківської, Луганської та Донецької областей. Проаналізовано публікації сайтів «Панорама», «Слобідський край», «Первая полоса» та «62.ua». Мета дослідження – з’ясувати сучасний стан і тенденції висвітлення релігійних конфліктів у мас-медійному середовищі та зміни підходів до теми національних регіональних медіа до і під час широкомасштабної війни. Для досягнення результатів проведено аналіз матеріалів на дотримання повноти інформації, демонстрацію різних точок зору, наявність надлишкової емоційності, жанрову різноманітність. На основі емпіричних спостережень визначено, що до повномасштабної війни контент із релігійною складовою здебільшого створювали з інформаційною та розважальною метою. Виявлено, що під час вторгнення Росії в Україну вектор жанрів змістився до новин, зріс рівень мови ворожнечі, є тенденція до ігнорування важливих релігійних тем і повної відмови від неї. The article examines news content on religious topics of Internet resources of the Sumy, Kharkiv, Luhansk and Donetsk regions. The publications of the sites «Panorama», «Slobidskyi kray», «Pervaya polosa» and «62.ua» were analyzed. The purpose of the study is to find out the current state and trends in the coverage of religious conflicts in the mass media environment. To investigate how Ukrainian local media changed their approach to the topic in the period in the period of war. To achieve the results, we analyzed the materials to ensure completeness of information, demonstration of different points of view, presence of excessive emotionality, genre diversity. Based on empirical observations, it was determined that before the full-scale war, content with a religious component was mostly created for informational and entertainment purposes. It was revealed that during the invasion of Russia into Ukraine, the vector of genres shifted exclusively to news, the level of hate speech increased, there is a tendency to ignore important religious topics and completely reject them.

В статье рассматриваются современные условия формирования воспитательного потенциала подростков. Особое внимание уделяется анализу понятия «воспитательный потенциал», которые отражает наиболее значимые характеристики личности. Важным моментом статьи является обращение автора к разработке современных направлений воспитательной деятельности с подростками в условиях, когда информационное пространство является чрезвычайно привлекательным в ущерб реальному. В работе достаточно широко представлены характеристики информационного пространства, оказывающие влияние на развитие культурного, нравственного и интеллектуального в человеке., The article discusses modern conditions of formation of the educational potential of adolescents. Special attention is paid to the analysis of the concept of “educational potential”, which reflects the most significant characteristics of the personality. An important point of the article is the author’s appeal to the development of modern directions of educational activities with adolescents in conditions when the information space is extremely attractive to the detriment of the real one. The paper presents quite widely the characteristics of the information space that influence the development of cultural, moral and intellectual in a person.

In the paper certain aspects of risk management in the modern information space of Ukraine are analyzed, their urgent issues are studied and suggestions for improving legal regulation in the specified area are offered.

У дисертації вивчено, теоретично узагальнено та розв’язано комплексну проблему щодо журналістського обов’язку як невід’ємної частини професійної етики, обґрунтування елементів її деонтологічної складової. На підставі ідентифікації актуальних галузевих проблем виокремлено сучасні деонтологічні виклики, дилеми й тенденції, що постають перед українською журналістикою. Наукове вирішення вказаного питання дозволило здійснити цілісний підхід до вивчення, синтезу, аналізу та оцінки журналістського обов’язку в розрізі професійної етики як проблеми журналістикознавчої науки; виокремити деонтологію журналістської діяльності як розділ журналістської етики; обґрунтувати елементи деонтологічної складової професійної етики журналіста; визначити зв’язок між компонентами професійних журналістських цінностей та чинниками, що впливають на сповідування професійних етичних норм. Також удосконалено поняттєвий апарат дослідження проблематики журналістської етики, що розширився завдяки комплексному дослідженню деонтологічної проблеми; набули подальшого розвитку теоретичні та практичні підходи до вивчення журналістської етики, а саме виокремлення в ній деонтологічної проблематики; методологічні засади вивчення деонтології журналістської діяльності, зокрема підхід до визначення особливостей сповідування професійного обов’язку; рекомендації щодо вивчення деонтологічних викликів і дилем, які виникають у межах функціонування професійних журналістських цінностей. Наукова проблема дослідження постає з недостатньої розробленості питань журналістської етики та деонтології у національній науковій парадигмі. Характеризуючи стан дослідницьких напрацювань в означеній проблематиці, слід відзначити, що безпосередньо деонтологія журналістської діяльності в Україні комплексно не досліджувалася. Окреслення, постановка та розв’язання на рівні науковому викликів, труднощів, випробувань, запитів, проблем, дилем, норм, тенденцій, пов’язаних зі сповідуванням професійного обов’язку, є актуальними не лише для сучасної журналістики та комунікативістики, а також актуальними для інформаційної безпеки держави. Сукупність проаналізованої інформації та виокремлення в ній вектору наукового пошуку автора дозволили ідентифікувати об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – деонтологія журналістської діяльності як розділ професійної етики на теоретичному та практичному етапах функціонування. Предмет – етичні та деонтологічні виклики, дилеми й тенденції, що постають у межах новітніх інформаційних явищ. Хронологічні межі дослідження окреслені 2002–2021 роками. Нижня межа пояснюється внесенням суттєвих змін у Кодекс етики українського журналіста, які адаптували професійний обов’язок у відповідності з часом. Верхня межа – повномасштабне вторгнення РФ в Україну й початок відкритої війни. Оскільки війна категорично змінила суспільний устрій і багато в чому перевернула звичний порядок речей, питання журналістської етики та деонтології у цей час вимагають окремого ґрунтовного вивчення. У нашому дослідженні ці події згадуються фрагментарно та використовуються для ілюстрації прикладів у порівнянні. Джерелом фактичних даних став контент видань «Українська правда», «Детектор медіа», «BBC News Україна», «Українська літературна газета», «Liga.net»; фактчек проєктів «Доступ до правди», «Stopfake.org», «Слово і діло», «Без брехні», «Reporter's Lab»; радіостанцій «Громадське радіо», «Радіо Свобода», «Радіо НВ»; а також матеріали ГО «Інститут масової інформації», «Texty.org.ua», ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика» та ін. Теоретико-методологічним підґрунтям у процесі розв’язання наукової складової окресленої теми стали напрацювання українських і закордонних науковців, які досліджували проблеми стандартів новинних повідомлень, недостовірну інформацію у мас-медіа, поняття маніпуляцій у національному інформаційному просторі, явища медіаграмотності та соціальновідповідальної журналістики, питання, пов’язані з олігархізацією медіавиробництв, свободи у мас-медіа, правового статусу ЗМІ тощо. І, безперечно ж, питання журналістської етики та деонтології. Для досягнення визначеної наукової мети методологічна специфіка в роботі представлена у вигляді емпірично вироблених та науково обґрунтованих елементів, що сприяють розкриттю особливостей окремих компонентів заявленої проблематики. Дослідження деонтології журналістської діяльності здійснене із застосуванням методів аналізу та синтезу задля з’ясування стану розробленості теми дослідження і вивчення особливостей окремих компонентів роботи. До зразків практичної цінності дослідження слід віднести ідентифікацію баз для оперативної перевірки публічної інформації та формування переліку національних фактчек проєктів. Шляхом ідентифікації сучасних галузевих проблем вдалося виокремити актуальні деонтологічні виклики, дилеми й тенденції, що постають перед нашою журналістикою. До них віднесено протидію інформаційній агресії, питання антропоцентризму, служіння інтересам громади, дотримання стандартів, верифікацію фактів, виправлення недостовірних відомостей, сприяння свободі вибору і дій, персональну відповідальність поширювача інформації, підтримку медіаграмотності. У контексті цього актуалізується деонтологія – розділ професійної етики, спрямований на вивчення питань журналістського обов’язку. Предметний акцент у дослідженні зроблено на пропозиції рішення для визначених етичних та деонтологічних викликів і тенденцій, які є невід’ємною частиною новітніх інформаційних явищ. Установлено, що фахова деонтологічна проблема в науковому дискурсі широко висвітлена українськими та зарубіжними дослідниками в медицині й юриспруденції. Бпосередньо на деонтології журналістської діяльності акцентують увагу закордонні дослідники, оскільки в іноземному академічному сприйнятті журналістики деонтологія тісно пов’язана з професійною етикою. Натомість в українському науковому дискурсі деонтологія журналістської діяльності не була об’єктом комплексних досліджень. Власне в цьому контексті й постає траєкторія наукового пошуку, в ході якого розкрито нові проблемні складові в роботі журналіста за сучасних мас-медійних умов. Унікальна особливість журналістської деонтології полягає в тому, що на відміну від медичної чи юридичної індивідуальної практики журналіст взаємодіє з масовою аудиторією, і саме це покладає на нього велику професійну відповідальність, вагомішу, ніж просто дотримання формальних приписів. У контексті вивчення сучасних питань журналістського обов’язку актуалізуються нові виклики та дилеми професії. Диференціація розвитку інформатизації суспільства ставить перед журналістами завдання, попри максимальну адаптацію до сучасного медіа-середовища, не нехтувати професійністю в роботі. Вагомою подією, що кинула виклик професійній журналістиці в Україні, стала російсько-українська інформаційна війна, котра з огляду на гібридний характер інтегрована в увесь інформаційний простір сьогодення. Тож комплексна протидія інформаційній агресії, з метою зменшення наслідків деструктивного впливу на суспільну свідомість, є найпершим обов’язком журналіста. Для реалізації саморегулятивної функції в журналістиці замало лише професійної етики, потрібна й деонтологія. Тож ідентифіковано, що деонтологія – це допоміжний внутрішньо-регулятивний механізм професії, особливістю якого є визначення і вивчення питань професійного обов’язку. Структура належного сповідування професійного обов’язку журналіста включає в себе протидію інформаційній агресії, питання антропоцентризму, служіння інтересам громади, дотримання базових професійних стандартів, верифікацію фактів, виправлення недостовірних відомостей, сприяння свободі вибору і свободі дій, персональну відповідальність поширювача інформації, підтримку медіаграмотності. Базові професійні журналістські стандарти на тлі війни в Україні потребують доопрацювання механізмів реалізації, адже окремі журналістські цінності можуть конфліктувати із ситуативністю сьогодення. Зокрема йдеться про баланс думок і точок зору, достовірність, точність, повноту й оперативність. Проблеми полягають у видозміні особливостей професійного обов’язку в умовах російсько-української війни. Вирішенню означених проблем можуть слугувати спеціалізовані професійні спрямування, котрі передбачають верифікацію фактів, виправлення недостовірних відомостей, розширення меж повноти інформації тощо. Як професійну дилему, ідентифіковано явище антропоцентризму в журналістиці, адже з тих пір, коли інформація перетворилася на товар, людиноцентричність стала одним із чільних професійних обов’язків. А ключем до розв’язання цієї проблеми може слугувати соціальна журналістика, як окреме фахове спрямування. Визначено, що деонтологічна проблема журналістського обов’язку знаходиться й у площині олігархізації та офшоризації. Вона і витікає, і одночасно впливає на проблему прозорості українського медіа-середовища. Це явище характеризується як неприйнятне для забезпечення професійної незаангажованої журналістики в Україні. За такої ситуації медіа використовуються як інструмент впливу. Водночас робота журналіста безпосередньо узалежнюється свободою вибору та свободою дій у площині мас-медіа. Це питання розглянуто крізь призму роботи цифрових алгоритмів, які на основі так званого користувацького бекграунду підбирають інформаційний порядок денний для масової аудиторії. У цьому контексті деонтологічною проблемою виступає поняття контрольованої свободи вибору. Професійні норми й цінності журналістики конфліктують із цими аспектами. Для свободи вибору і свободи дій етичний компонент національної медіа-системи полягає у деонтологічній модальності досліджуваного явища, тобто у персональній відповідальності поширювача інформації. Перш за все відповідальності журналіста, як професійного інформаційника. Така персональна відповідальність є невід’ємною складовою професійного обов’язку, адже від якості інформації залежить формування суспільної свідомості. Значущим питанням для дотримання журналістського обов’язку є рівень усвідомлення споживачами інформації вимог до професійності її подання. У дослідженні це розглядається крізь призму підвищення рівня медіаграмотності. Позитивною тенденцією в цьому контексті є просування основних українських проєктів із медіаграмотності, продукування підручників, розроблення навчальних програм, методичних посібників тощо. Означені тенденції дають змогу робити висновки про затребуваність якісної інформаційної діяльності, що безпосередньо впливає на актуальність проблематики сповідування журналістського обов’язку. Детальне вивчення проблем журналістського обов’язку розширює сферу наукового пошуку від формальних положень професійних стандартів до ідентифікації та виокремлення актуальних галузевих питань задля розв’язання комплексної проблеми дотримання журналістського обов’язку. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть використовуватись у навчальному процесі як доповнення до курсів, пов’язаних із журналістською етикою, або в якості окремої дисципліни. Матеріали дослідження є актуальними в науковій царині, пов’язаній із вивченням проблем журналістського обов’язку, верифікації фактів, виправлення неправдивої інформації, соціальної журналістики, медіавласності, медіаграмотності тощо. The dissertation studied, theoretically summarized and solved the complex problem of journalistic duty as an integral part of professional ethics, substantiation of the elements of its deontological component. Based on the identification of topical industry problems, the current deontological challenges, dilemmas and trends facing Ukrainian journalism are highlighted. The scientific solution of this issue made it possible to implement a holistic approach to the study, synthesis, analysis and evaluation of journalistic duties in the context of professional ethics, as a problem of journalism science; highlight the deontology of journalistic activity as a section of journalistic ethics; substantiate the elements of the deontological component of the professional ethics of a journalist; to determine the relationship between the components of professional journalistic values and factors influencing the practice of professional ethical standards. Also, the conceptual apparatus for studying the problems of journalistic ethics has been improved, which has expanded thanks to a comprehensive study of deontological problems, theoretical and practical approaches to the study of journalistic ethics have been further developed, namely, the allocation of deontological problems in it; methodological foundations for studying the deontology of journalistic activity, in particular, the approach to determining the features of confession of professional duty; recommendations for the study of deontological challenges and dilemmas that arise within the framework of the functioning of professional journalistic values. The scientific problem of research arises from the insufficient development of issues of journalistic ethics and deontology in the national scientific paradigm. Describing the state of research developments in this issue, it should be noted that the deontology of journalistic activity in Ukraine has not been comprehensively studied. The designation, formulation and solution at the level of scientific challenges, difficulties, trials, requests, problems, dilemmas, norms, trends associated with the profession of professional duty are relevant not only for modern journalism and communication science, but also relevant for the information security of the country. The totality of the analyzed information and the selection of the vector of the author's scientific search in it made it possible to identify the object and subject of the study. The object is the deontology of journalistic activity as a section of professional ethics at the theoretical and practical stages of functioning. The subject is ethical and deontological challenges, dilemmas and trends that arise within the framework of the latest information phenomena. The chronological scope of the study is outlined in 2002-2021. The lower limit is explained by the introduction of significant changes to the Code of Ethics of the Ukrainian journalist, which adapted the professional duty in accordance with the times. The upper limit is until the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine and the start of an open war. Since the war categorically changed the social system and, in many ways, turned the usual order of things upside down, the issues of journalistic ethics and deontology currently require a separate thorough study. In our study, these events are mentioned fragmentarily and are used to compare examples. The source of factual data was the content of the publications «Ukrainian Truth», «Detector Media», «BBC News Ukraine», «Ukrainian Literary Newspaper», «Liga.net»; fact check of the projects «Access to Truth», «Stopfake.org», «Word and Deed», «Without Lies», «Reporter's Lab»; radio stations «Public Radio», «Radio Liberty», «Radio NV»; as well as materials of the NGO «Institute of Mass Communication», «Texty.org.ua», NGO «Pylyp Orlyk Institute for Democracy» and others. The theoretical and methodological basis in the process of solving the scientific component of the designated topic was the developments of Ukrainian and foreign scientists who studied the problems of news reporting standards, unreliable information in the mass media, the concept of manipulation in the national information space, the phenomena of media literacy and socially related to the oligarchizing of media production, freedom in the mass media, the legal status of the media, etc. And, of course, questions of journalistic ethics and deontology. To achieve certain scientific goals, the methodological specificity in the work is presented in the form of empirically developed and scientifically substantiated elements that contribute to the disclosure of the features of individual components of the stated problem. The study of the deontology of journalistic activity was carried out using methods of analysis and synthesis to determine the state of development of the research topic and study the features of individual components of the work. Examples of the practical value of the study include the identification of bases for the operational verification of public information and the formation of a list of national fact-check projects. By identifying modern industry problems, it was possible to highlight the current deontological challenges, dilemmas and trends facing Ukrainian journalism. These include verification of facts, correction of false information, anthropocentrism in journalistic activities, oligarchizing and offshorization of the media market, freedom of choice and action in the plane of the Ukrainian mass media, etc. In the context of this phenomenon, journalistic deontology is being updated - a section of professional ethics aimed at studying issues of journalistic duty. The focus of the study is on offering solutions to certain ethical and deontological challenges and trends that are an integral part of the latest information phenomena. It has been established that the professional deontological problem in the scientific discourse is widely reflected by Ukrainian and foreign researchers in medicine and jurisprudence. Directly on the deontology of journalistic activity, foreign researchers focus their attention, since in the foreign academic perception of journalism, deontology is closely connected with professional ethics. In the Ukrainian scientific discourse, the deontology of journalistic activity has not been the object of comprehensive research. Actually, in this context, the trajectory of scientific research arises, during which new problematic components in the work of a journalist under modern mass media conditions are revealed. The unique feature of journalistic deontology is that, unlike medical or legal individual practice, a journalist interacts with a mass audience, and this is precisely what imposes on him a huge professional responsibility, weightier than simply following formal prescriptions. In the context of studying modern issues of journalistic duty, new challenges and dilemmas of the profession are updated. Differentiation in the development of informatization of society sets the task for journalists, despite the maximum adaptation to the modern media environment, not to neglect professionalism in their work. A significant event that challenged professional journalism in Ukraine was the Russian-Ukrainian information war, which, due to its hybrid nature, is integrated into the entire modern information space. Therefore, a comprehensive counteraction to information aggression, in order to reduce the consequences of a destructive influence on public consciousness, is the first duty of a journalist. To implement the self-regulatory function in journalism, professional ethics is not enough; deontology is also needed. So, it has been identified that deontology is an auxiliary intra-regulatory mechanism of the profession, a feature of which is the definition and study of issues of professional duty. The structure of the proper practice of the professional duty of a journalist includes counteracting information aggression, issues of anthropocentrism, serving the interests of society, observing basic professional standards, verifying facts, correcting false information, promoting freedom of choice and freedom of action, personal responsibility of the disseminator of information, support for medical research. Basic professional journalistic standards against the backdrop of the war in Ukraine need to be improved on implementation mechanisms, because certain journalistic values may conflict with situationally. In particular, we are talking about the balance of opinions and points of view, reliability, accuracy, completeness and efficiency. The problems lie in the modification of the features of professional duty in the conditions of the Russian-Ukrainian war. The solution to these problems can be specialized professional areas that provide for the verification of facts, the elimination of inaccurate information, the expansion of the boundaries of completeness of information, etc. As a professional dilemma, the phenomenon of anthropocentrism in journalism is identified, because since the time when information has become a commodity, human-centricity has become one of the leading professional duties. And the key to solving this problem can be social journalism as a separate professional direction. It is determined that the deontological problem of journalistic duty is also in the plane of oligarchizing and offshorization. It both follows and at the same time affects the problem of transparency of the Ukrainian media environment. This phenomenon is characterized as unacceptable for providing professional unbiased journalism in Ukraine. In such a situation, the media are used as a tool of influence. At the same time, the work of a journalist directly depends on the freedom of choice and freedom of action in the mass media. This issue is considered through the prism of the work of digital algorithms, which, based on the so-called user background, select the information agenda for a mass audience. In this context, the concept of controlled freedom of choice is a deontological problem. The professional norms and values of journalism conflict with these aspects. For freedom of choice and freedom of action, the moral component of the national media system lies in the deontological modality of the phenomenon under study, that is, in the personal responsibility of the disseminator of information. First of all, the responsibility of a journalist as a professional information specialist. Such personal responsibility is an integral part of professional duty, because the formation of public consciousness depends on the quality of information. A significant issue for the observance of the journalistic duty is the level of awareness by consumers of information of the requirements for the professionalism of its presentation. The study examines this through the prism of increasing the level of media literacy. A positive trend in this context is the promotion of the main Ukrainian projects on media literacy, the production of textbooks, the development of curricula, teaching aids, etc. These trends allow us to draw conclusions about the demand for high-quality information activities, which directly affects the relevance of the issue of confession of journalistic duty. A detailed study of the problems of journalistic duty expands the scope of scientific research from the formal provisions of professional standards to identifying and highlighting topical industry issues to solve the complex problem of observing the journalistic duty. The practical significance of the results obtained is that they can be used in the educational process as an addition to courses related to journalistic ethics, or as a separate discipline. The research materials are relevant in the scientific field related to the study of the problems of journalistic duty, verification of facts, correction of false information, social journalism, media property, media literacy, etc.

У статті аналізуються випуски програм «Виборчий округ. Місцеві» та «Виборчий округ. Дебати», присвячені інформуванню про кандидатів на посади міських голів Ужгорода, Сум, Чернівців. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю детального аналізу аспектів інформування виборців про політичних кандидатів на регіональному рівні. В умовах децентралізації підвищується рівень відповідальності вибору керівництва органів місцевого самоврядування, а отже – зростає потреба виборців в отриманні різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації про кандидатів, зокрема в дискусійному форматі. Мета – проаналізувати випуски програм «Виборчий округ. Місцеві» з кандидатами на посади міських голів Ужгорода, Сум і Чернівців задля виявлення особливостей інформування про кандидатів редакціями регіональних філій суспільного мовника. Досліджено та описано 12 випусків програм, виготовлених зазначеними регіональними філіями суспільного мовника. Виявлено тематичне спрямування та структурні компоненти програм, особливості інформування про кандидатів на посади міських голів. The article analyses the releases of the «Electoral District. Local» and «Electoral district. Debates» dedicated to informing about candidates for the positions of mayors of Uzhhorod, Sumy, Chernivtsi. The relevance of the study is determined by the need for a detailed analysis of aspects of informing voters about political candidates at the regional level. In the conditions of decentralization, the level of responsibility for the selection of the leadership of local self-government bodies increases, and therefore, the need of voters to receive versatile, objective and unbiased information about candidates, in particular in a discussion format, increases. The goal is to analyse the releases of the «Electoral District. Local» with candidates for the positions of mayors of Uzhgorod, Sumy and Chernivtsi in order to identify the peculiarities of informing about candidates by the editorial offices of the regional branches of the public broadcaster. 12 editions of programs produced by regional affiliates of the public broadcaster were studied and described. The thematic direction and structural components of the programs, features of informing about candidates for the positions of city mayors have been revealed.

The article is devoted to identifying the initial level of first-formers information and digital competence formation as a scientific reference point for the process of forming this competence in primary school. Based on the three-component structure of information and digital competence of Primary School pupils, three corresponding criteria for assessing its level of formation were identified. The first criterion – cognitive – was focused on the formation of a certain set of knowledge and skills about the sources of information and ways to work with IT, knowledge of concepts related to information. The second criterion – technological – characterized mainly technical knowledge, skills and abilities of using a computer and other digital devices. The third criterion – axiological – included value (legal, ethical) aspects of online communication. It is important to note that diagnostics of the first-formers information and digital competence formation includes a written questionnaire as well as observation, conversations, and oral interviews. They made it possible to clarify the content of answers to the written survey as much as possible. Data analysis according to the cognitive criterion allows us to conclude that first-formers have the most general idea of the sources of information that include various digital devices, minimal experience in individual, simple functions, superficially understand their significance for themselves as a new source of information, but are guided in the school information space. In the context of the technological criterion, first-formers show skills in simple digital technologies, they are able to use the simplest and most common computer and mobile devices to solve elementary tasks, and quickly master ways to create simple content in simple formats. The axiological criterion revealed the growing desire of first-formers to improve their information and digital competence as a significant personal life value for them. The computer environment is considered by them as a necessary component of their educational and extracurricular activities.

The article reveals the national aspects of the formation of infodemia in connection with the sociopolitical situation in the country, which arose in the background of the COVID-19 pandemic. This phenomenon is considered as the basis of manipulative influence on the public consciousness. Indeed, modern television channels are the structures that quickly receive information and analyse how relevant it is. The author mentions that TV channels can “dose” the volume of information and adjust the content. It is emphasised that it is the control of information and the way it is interpreted that allows manipulating mass consciousness and creating a programmed model of social behavior, which is desirable for certain groups that seek to achieve various goals, usually of political and economic nature. At the same time, modern manipulative technologies (references to anonymous authority, emotional resonance, everyday storytelling, presence effect, stereotyping, etc.), as well as the sociopsychological nature of information dissemination, allow us to talk about the high potential of television as a tool for managing society. It is important to study the phenomenon of “infodemia” as a phenomenon caused by the COVID-19 pandemic and the domestic political situation in Ukraine in terms of manipulative practices used by leading television channels in Ukraine: 1 + 1, STB, ICTV, Inter. As a result of the study, it was concluded that the uniqueness of the Ukrainian version of infodemia is that this tool is used by these TV channels in order not to increase their ratings and profits, but to manipulate the minds of citizens and gain electoral support. Thus, it is the political component of the infodemia that determines the essence of its national version and testifies to the social irresponsibility of the oligarchic forces and TV channels that serve them, broadcasting misinformation about the spread of the virus and the struggle of the Ukrainian government for public health. To effectively combat the spread of this phenomenon, the state should take appropriate measures, promote the creation of the truly independent television that is able to objectively assess and present information, to form the information space in Ukraine, at the heart of which is the requirement of truthfulness, objectivity, pluralism on the authenticity of facts and arguments transmitted to the public consciousness.

PurposeThis paper aims to establish a theoretic framework to provide a fundamental understanding of cyberspatial objects, their existence and their identification scheme while providing a connection between cyber-enabled spaces and cyberspace. It develops an avenue to quantify general philosophical and theoretical questions, precisely, inherently spatial basis that produces an unprecedented space–time continuum, in which cyber-enabled relations evolve.Design/methodology/approachMultidisciplinary theoretical approaches are needed to describe complex systems, which in this paper are integrated in a quest for the principles underlying the structural organization and dynamics of cyberspace. A theoretic framework is presented, and the spatial conception of cyber-enabled physical, social, information and thinking spaces and entities existence are provided.FindingsWith spatial objects and spatial properties, cyberspace is inherently spatial. Its basic constructs are founded on its spatial qualities and producing radical space–time compression, cyber-enabled spaces in which dynamic relations develop and thrive. The cyberspatial object operations are primarily built on foundations that depend on physical space and other spatial metaphors. Information space, basically missing in the literature, is an important part of cyberspace.Research limitations/implicationsThis work suggested a novel analytical approach to describing cyberspace from broader perspectives and fields. Due to the novelty and divergence of cyber concepts, an interdisciplinary study and methodology are needed. Thus, more research toward theoretical direction could help many of the practical implementations of concepts.Practical implicationsThe research is of particular significance in cyberspatial mechanics to describe the dynamics and behavior of cyber physical systems. For example, object-based analysis functions like spatial query, node pattern analysis, cluster analysis, spatial similarity analysis and location modeling.Originality/valueComplementing the existing literature and defining information space to the research sphere, a theoretical framework providing a fundamental understanding of cyberspatial objects and the general cyberspace foundation has been proposed, resulting in a formalized concept of existence, interactions and applications and services, with respect to philosophy, science and technology, respectively.

The problem to which the article is devoted is the discrepancy between the increasing requirements for efficiency and accelerating the socialization of the individual and insufficient use of the interaction of social and communication space of higher education, its digital component and its insufficient implementation into practice. The problems of digitalization of higher pedagogical education, various aspects of digital content learning, the formation of the digital culture as a phenomenon of the information society have found its significant place in the scientific works of L. Havrilova, O. Krapivenko, T. Brown. R. Martin, D. Rawls. In recent years, scientific research has represented a number of issues related to the problem of our study, in particular: the formation of the information culture (digital, information digital). The subject of our study is the digital content-learning and its role in the socialization of the students of Philology. The purpose of the study is to substantiate the necessity to use the digital content learning as a component of socialization in the training of philologists-to be. The results of the scientific work show that the digital content learning involves the ability to use digital technologies to support social integration, active citizenships, creativity, collaboration with other people and achieve personal and social goals. The specific parallel digital space (electronic form of communication) is a feature of communication processes that take place in the social and communication space of higher education. It determines the virtuality of communication processes, when the electronic communication, in contrast to oral or documentary forms of communication, takes place in the virtual information space of global computer network. The conclusions are: the use of the digital content learning will reach a the systemical level of the knowledge of reality helps to watch and use the mechanisms of individual’s socialization.

The aim of the work is to evaluate the intermediate results of the digitalization process of transport and logistics services in Russian agriculture. A methodology has been applied that uses data from Rosstat, the GooglePlay service and the Yandex.Radar service as a source of information. The study shows that one of the main trends in the cargo transportation market is the introduction of new technologies, such as transport and warehouse management systems, digital services that automate the business processes of carriers, mobile applications for ordering or providing cargo transportation services. The processes of digitalization of transport and logistics services in Russian agriculture are supported by the state. The implementation of the projects "Digital Platform of the transport complex" and "Digital Agriculture" will ensure cost reduction and improve the quality of transport and logistics services. The creation of a digital platform will unite all market participants in one information space and increase the transparency and traceability of cargo transportation.

The technological solutions in culture and arts increase accessibility of cultural goods and intensity of cultural environment. QR-technologies designed by Denso Wave Incorporated have become digitalization component increasingly popular in library and information services. The mobile access points call for new ways of library and information services. The concept, characteristics and advantages of QR technology are examined; options for QR code application in libraries are suggested. As the majority of library users owns mobile phones, QR technologies provide unique opportunities. MTS (Mobile Telecommunications System) was the first company to initiate the project of using mobile phones to expand library information space: QR-code linking to books were placed in the city public places. Library applications for QR-codes are outlined, e. g. library information advertisement, user services, social events to promote reading, monitoring in the pandemic situation, etc. The opportunities and prospects for this resource are investigated by the examples of RNPLS&T, Belgorod State Universal Scientific Library, V. G. Korolenko Public Scientific Library (Glazov, Udmurt Republic), Centralized Library System (Georgievsk, Stavropol Territory). The author also suggests that QR codes may solve the problem of access to full and reliable information.

The findings of monitoring virtual space of federal libraries: their websites and social media, are interpreted. The author analyzes search optimization indicators, i. e. website quality factor, website adaptiveness for mobile systems, as well as behavior indicators, e.g. average visit time, number of viewed pages per visit, etc. The comparison of these findings with prior research evidences on increasing quality of information resources under investigation. The efficiencyоf the federal libraries’ activity in VKontakte (VK), one of the most popular mass media and digital platforms, was analyzed with Socstat.ru web-analytics. The federal libraries’ VK communities are characterized by: number of subscribers, total number of posts, number of posts for a time period, average post length, and the average number of posts per day. Federal library user activity factors areal so analyzed; number of responses, average number of responses, average community engagement, and average post engagement. The author insists on the necessity of monitoring of library presence in the digital environment through web-analytics for libraries efficient integration into the single cultural information space.

W artykule przedstawiono ofertę usług informacyjnych i komunikacyjnych Biblioteki Głównej Akademii Marynarki Wojennej w Gdyni oraz możliwości ich wykorzystania w procesie kształcenia. Przybliżono termin kultury i przestrzeni informacyjnej. Zaprezentowano rozwój zasobów informacyjnych – zarówno tych tradycyjnych (drukowanych), jak i elektronicznych – oraz ukazano potrzeby i wymagania odbiorców informacji, jakim musi sprostać współczesna biblioteka akademicka. Ponadto publikacja zawiera opis rodzajów zasobów informacyjnych, narzędzi usprawniających korzystanie z nich oraz technik komunikowania się na linii biblioteka – jej użytkownik. W artykule przybliżono zagadnienie bibliometrii i analizy bibliometrycznej. W drugiej części omówiono działalność bibliometryczną w Akademii Marynarki Wojennej im. Bohaterów Westerplatte w Gdyni. Analiza bibliometryczna służy do oceny działalności naukowej i badawczej danej uczelni oraz zatrudnionych w niej pracowników, {"references":["Rozporządzenie Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyższego z dnia 20 września 2018 r. w sprawie pomocy de minimis w ramach programu \"Wsparcie dla czasopism naukowych\" (Dz. U. z 2018 r., poz. 1832);","Rozporządzenie Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyższego z dnia 22 lutego 2019 r. w sprawie ewaluacji jakości działalności naukowej (Dz. U. z 2019 r., poz. 392);","Rozporządzenie Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyższego z dnia 7 listopada 2018 r. w sprawie sporządzania wykazów wydawnictw monografii naukowych oraz czasopism naukowych i recenzowanych materiałów z konferencji międzynarodowych (Dz. U. z 2018 r., poz. 2152);","Ustawa z dnia 14 marca 2003 r. o stopniach naukowych i tytule naukowym oraz o stopniach i tytule w zakresie sztuki (Dz. U. z 2003 r. Nr 65, poz. 595)","Ustawa z dnia 20 lipca 2018 r. – Prawo o szkolnictwie wyższym i nauce (Dz. U. z 2018 r., poz. 1668);","Ustawa z dnia 27 lipca 2005 r. – Prawo o szkolnictwie wyższym (Dz. U. z 2005 r. Nr 164, poz. 1365);","Ustawa z dnia 17 lipca 1998 r. o pożyczkach i kredytach studenckich (Dz. U. z 1998 r. Nr 108, poz. 685);","Ustawa z dnia 3 lipca 2018 r. – Przepisy wprowadzające ustawę Prawo o szkolnictwie wyższym i nauce (Dz. U. z 2018 r., poz. 1669);","Ustawa z dnia 30 kwietnia 2010 r. o zasadach finansowania nauki (Dz. U. z 2010 r. Nr 96, poz. 615).","Babik W., Biblioteki akademickie w Polsce – czy początek nowej ery?, [w:] Biblioteki akademickie: w środowisku naukowym, we wspólnocie uniwersyteckiej, w społeczności lokalnej, red. W. Juszczak, Toruń 2016;","Buzdygan D., Górski M. M., Jak biblioteka może wspierać reputację naukową uczonych i zespołów badawczych, [w:] Biblioteka w społeczeństwie wiedzy. Informacja, edukacja, profesjonalizm. Konferencja naukowa Biblioteki Uniwersytetu Łódzkiego. Materiały konferencyjne, red. T. Piestrzyński, J. Jerzyk-Wojtecka, Łódź 2015;","Klincewicz K., Żemigała M., Mijal M., Bibliometria w zarządzaniu technologiami i badaniami naukowymi, Warszawa 2012;","Materska K., Informacja w organizacjach społeczeństwa wiedzy, Warszawa 2007;","Nowak P., Bibliometria. Webometria. Podstawy, wybrane zastosowania, Poznań 2008;","Osiński Z., Bibliometria metodą analizy i oceny dorobku naukowego historyków najnowszych dziejów Polski, [w:] Kultura, historia, książka, red. A. Dymmel, B. Rejakowa, Lublin 2012;","Żmigrodzki Z., Bibliotekarstwo, Warszawa 1998","Benyon D., The New HCI? Navigation of Information Space, \"Knowledge-Based Systems\" 2001, nr 14;","M. Kisilowska, Przestrzeń informacyjna jako termin informatologiczny, \"Zagadnienia Informacji Naukowej\" 2011, nr 2;","Radwański A., Zdetronizowana królowa informacji, czyli rozważania o kondycji informacji naukowej, \"Biuletyn EBIB\" 2004, nr 7(58) [dokument elektroniczny];","Skórka S., Architekt informacji – kreator przestrzeni informacyjnych, \"Przegląd Biblioteczny\" 2011, z. 1.","https://stat.gov.pl/metainformacje/slownik-pojec/pojecia-stosowane-w-statystycepublicznej/ 15,pojecie.html [dostęp: 17.05.2020]."]}

Objective.As part of the study, the analysis of the main components of the library's communication and image policy and the determination of methods for optimizing the activities of libraries in social media are expected.Methods.To achieve the set objective and solve the specified tasks, a complex use of various research methods was carried out: analysis and synthesis; generalization; systematization; system and component analysis.Results.During the research, a theoretical generalization was made and a new solution to the problem of the library image communications formation in the modern information space was proposed, which was embodied in the theoretical justification of the conditions that ensure the effectiveness of new Internet technologies introduction in the work of library institutions. In the process of scientific research, recommendations were made for the popularization of library activities, as well as the modernization of the library image in the Internet environment. The collected and systematized material can be used to create relevant library content in social networks.Conclusions.The formation of image communications of the library in the modern information space is a complex and multi-level process associated with the organization of special studies, with the development of the program and plan of the image campaign, and activities system aimed at image elements formation in social media resources. The main direction of libraries development is the systematic implementation of modern information technologies with the aim of popularizing library services for potential readers. Timely adaptation and implementation of information and communication technologies in the activities of libraries will allow them to retain their priority in the future regarding socially significant information realization and preserve themselves as a social institution.

Modern journalism is characterized by multimedia and dynamics, which generally reflects changes in all aspects of socio-political life. The information space is an ideal platform for spreading manipulative, false information. Under such conditions, fact-checking becomes one of the means of countering informational threats and manipulations. Therefore, there is a need for theoretical understanding and awareness of its ability to combat information distortion. Information wars, large-scale distribution of fake news, commissioned materials produce the need to verify information that can save from a humanitarian crisis. Thus, the question of the development of journalism in the context of the civilizational development of society becomes especially relevant. The article characterizes fact-checking as a method of fact-checking, identifies typological features, and clarifies the importance of fact-checking in the formation of the modern information space. Despite its practical use, fact-checking has not been sufficiently studied by Ukrainian scientists. The question of distinguishing the meaning and use of such terms as fact-checking, fact-checking, and verification is relevant. Implementation of fact-checking takes place according to certain rules. Public speeches, statements, promises that contain facts and documentary information are the objects of verification. Social narratives, published materials in the mass media also fall into the field of fact-checking. It was emphasized that the mass distribution of intentionally false information caused the emergence of an anti-trend of fakes. This is evidenced by the activity of more than 120 fact-check resources in the world, which currently generate research by expert mass media. It was concluded that in the conditions of overflowing media space with informational speculations, journalists need to use various online tools to establish the credibility of content, and not just focus on the general rules for verifying messages. Fact-checking as a fact-checking method is used in many countries of the world, because this method is impartial, is carried out according to clear rules and has individual training of a practical nature., Сучасна журналістика характеризується мультимедійністю та динамікою, що загалом віддзеркалює зміни усіх аспектів суспільно політичного життя. Інформаційний простір –це ідеальна платформа для поширення маніпулятивної, неправдивої інформації. За таких умов перевірка фактів стає одним із засобів протистояння інформаційним загрозам та маніпуляціям. Тому є потреба теоретичного осмислення й усвідомлення його спроможності у боротьбі з викривленням інформації. Інформаційні війни, масштабнее поширення фейкових новин, замовних матеріалів продукують необхідність верифікації інформації, яка може врятувати від гуманітарної кризи. Таким чином, питання розвитку журналістики в контексті цивілізаційного розвитку суспільства набуває особливої актуальності. У статті охарактеризовано перевірку фактів (в англійській мові це явище називається фактчекінгом) як метод, виокремлено типологічні ознаки, з’ясовано значення цієї методики у формуванні сучасного інформаційного простору. Незважаючи на практичнее використання, вона недостатньо досліджена українськими науковцями. Перевірка фактів відбувається за певними правилами. Її об’єктами стають публічні промови, заяви, обіцянки, які містять факти та документальну інформацію. Також у поле зору потрапляють суспільні наративи, опубліковані матеріали в масмедіа. Наголошено, що масове поширення навмисно неправдивої інформації спричинило появу антитренду фейків. Про це свідчить діяльність у світі більш ніж 120 відповідних ресурсів, які наразі генерують дослідження експертних засобів масової інформації. Зроблено висновок, що в умовах переповнення медійного простору інформаційними спекуляціями, журналістам потрібно послуговуватися різноманітними онлайн-інструментами для встановлення достовірності контенту, а не тільки орієнтуватися на загальні правила верифікування повідомлень. Метод перевірки фактів застосовується в багатьох країнах світу, адже цей метод є неупередженим, проводиться за чіткими правилами та має індивідуальні напрацювання практичного характеру.

Modern journalism is characterized by multimedia and dynamics, which generally reflects changes in all aspects of socio-political life. The information space is an ideal platform for spreading manipulative, false information. Under such conditions, fact-checking becomes one of the means of countering informational threats and manipulations. Therefore, there is a need for theoretical understanding and awareness of its ability to combat information distortion. Information wars, large-scale distribution of fake news, commissioned materials produce the need to verify information that can save from a humanitarian crisis. Thus, the question of the development of journalism in the context of the civilizational development of society becomes especially relevant. The article characterizes fact-checking as a method of fact-checking, identifies typological features, and clarifies the importance of fact-checking in the formation of the modern information space. Despite its practical use, fact-checking has not been sufficiently studied by Ukrainian scientists. The question of distinguishing the meaning and use of such terms as fact-checking, fact-checking, and verification is relevant. Implementation of fact-checking takes place according to certain rules. Public speeches, statements, promises that contain facts and documentary information are the objects of verification. Social narratives, published materials in the mass media also fall into the field of fact-checking. It was emphasized that the mass distribution of intentionally false information caused the emergence of an anti-trend of fakes. This is evidenced by the activity of more than 120 fact-check resources in the world, which currently generate research by expert mass media. It was concluded that in the conditions of overflowing media space with informational speculations, journalists need to use various online tools to establish the credibility of content, and not just focus on the general rules for verifying messages. Fact-checking as a fact-checking method is used in many countries of the world, because this method is impartial, is carried out according to clear rules and has individual training of a practical nature.

In modern conditions of rapid changes, there is a powerful development of social and communication technologies, which is one of the factors in the formation of the labor market and modeling of educational and professional training of future specialists in vocational and technical education institutions. Formation of students’ media literacy in today’s information and media space is an urgent problem in the context of professional training. The purpose of the work is to analyze the media information space and investigate the practical demand for media literacy for future specialists in vocational and technical education institutions. Methodology. Review of literary sources, Internet resources, legislative framework, systematization and theoretical understanding of scientific publications, analysis of scientific and educational literature, disclosure of the main definitions of the researched problem, generalization and clarification of scientists’ ideas, derivation of the research hypothesis Scientific originality. The media-information challenge is caused by Russia’s invasion of Ukraine. The group «Cook. Confectioner» is considered in media education. Conclusions. Today, in the modern world, the ability to perceive information critically, distinguish between misinformation and hype has become extremely important – these skills are one of the main competencies in media literacy, which are currently needed by society. Among the educational community, media literacy is now of great importance. A modern skill is media literacy, designed to teach society to critically perceive and analyze information. In the 21st century, media literacy is a priority direction for the development of information competence in society and the future generation of educated patriots of Ukraine.

The article presents an analysis of the information agenda of the Turkic-Slavic world from January to July 2022. The results of the analysis are based on the data of the media monitoring and analysis system "Medialogy", the selection of publications was carried out using the keywords "Turkology", "Turkic world". However, we considered it possible and necessary to include the Slavic world, since all the political, economic and axiological events of 2022 are reflected in the regional international climate of the post-Soviet space. All participants of the geopolitical rivalry use the media to promote their national interests through image, soft power tools, activity in social networks and the "fifth column" in the recipient states., В статье представлен аналитический обзор информационной повестки тюрко-славянского мира с января по июль 2022 года. Результаты анализа опираются на данные системы мониторинга и анализа СМИ «Медиалогия», выборка публикаций проводилась по ключевым словам «тюркология», «тюркский мир». Однако мы посчитали возможным и необходимым включить славянский мир, поскольку все политические, экономические и аксиологические события 2022 года отражаются на региональном международном климате постсоветского пространства. Геополитическое противостояние за глобальное (западных стран, России, Китая) и региональное (Турции, Казахстана, Узбекистана) лидерство получило особое звучание в текущем году. Все участники соперничества задействуют медиа для продвижения своих национальных интересов через имидж, инструменты мягкой силы, активности в социальных сетях и «пятой колоны» в государствах-реципиентах.

The article is devoted to the study of political communication, inscribed into the new sociocultural and political systems of relations, into the wartime conditions. It has been proven that information media and network communications not only influence the behavior of social subjects, but can also destroy ideas about order, justice, and morality if they are exposed to the propaganda technologies of an aggressive state. In the structure of information influence, propaganda plays a decisive role, its task is to spread ideas and views, true or half-true facts, outright lies or rumors with the aim of manipulating public consciousness. The special relevance of this problem in the context of information support of the actions of the Russian authorities during Russia’s war against Ukraine is emphasized., Статтю присвячено дослідженню політичної комунікації, вписаної у нові соціокультурні та політичні системи відносин, в умови воєнного часу. Доведено, що інформаційні засоби, мережеві комунікації не лише впливають на поведінку соціальних суб’єктів, а й можуть зруйнувати уявлення про порядок, справедливість, моральність, якщо піддаються пропагандистським технологіям агресивної держави. У структурі інформаційного впливу пропаганда відіграє визначальну роль, її завданням є поширення ідей і поглядів, правдивих чи напівправдивих фактів, відвертої брехні або чуток з метою маніпуляції громадською свідомістю. Підкреслено особливу актуальність цієї проблеми в контексті інформаційного супроводу дій російської влади під час війни Росії проти України.

National security is an important component of a sovereign geopolitical unit. For Ukraine, as a state that has gained independence relatively recently, it is important to ensure its own sovereignty in all spheres. In today's world, the information space plays a major role as a database and a source of military-strategic information. The sources themselves are divided into three groups according to their influence.It is especially important to ensure the functioning system of information and military security of Ukraine. This list includes not only foreign policy information, but also all areas that ensure the full functioning of the state.In addition to the protection of one's own information space, the goal is military opposition to the aggressor, where the experience is already quite extensive. In the information war with Russia, a significant point is the informational and psychological influence in relation to various segments of the population. At the moment, the war in the information space has acquired a hybrid character and is expressed in the implementation of information technologies in practice.The emphasis of the military struggle is shifting towards Національна безпека є важливою складовою суверенної геополітичної одиниці. Для України, як держави, що відносно нещодавно здобула незалежність, важливо забезпечити власний суверенітет в усіх сферах. У сучасному світі інформаційний простір відіграє основну роль, як база даних та джерело воєнно-стратегічної інформації. Самі ж джерела діляться на три групи за своїм впливом.Особливо важливо забезпечити систему функціонування забезпечення інформаційно-воєнної безпеки України. В цей перелік входить не лише зовнішньополітична інформація, а також всі сфери, що забезпечують повне функціонування держави.Окрім захисту власного інформаціного простору за мету стоїть воєнна протидія агресору, де досвід вже досить великий. В інформаційній війні з росією значимим пунктом є інформаційно-психологічні впливи по відношенню до різних верств населення. На даний момент війна в інформаційному просторі набула гібридного характеру та виражається в реалізації інформаційних технологій на практиці.Акценти воєнної боротьби зміщуються в бік практичної реалізації інформаційних технологій. При цьому дедалі більше значення в досягнені політичних і воєнних цілей набувають інформаційно-психологічні операції, дії та акції.&nbsp

The article examines the justification of the methodical approach to the synthesis of information space monitoring systems based on the criterion of optimality in the interests of the Defense Forces of Ukraine. The main focus of research is on the construction of variants of the information space monitoring system. One of the main problems is emphasized - the complexity of formalizing the criterion of optimality and its evaluation methods. The relevance and perspective of the process of formalized presentation of the specified criterion for further automation of the process of classification of information space monitoring systems in the interests of the Defense Forces of Ukraine is emphasized. The purpose of the article is to substantiate the methodical approach to the synthesis of information space monitoring systems in the interests of the Defense Forces of Ukraine based on the criterion of optimality. A methodical approach to the synthesis of information space monitoring systems based on the criterion of optimality in the interests of the Defense Forces of Ukraine is proposed and will be used to evaluate appropriate options for the information space monitoring system. It is determined that the combination of methods for optimizing the analysis of options for building information space monitoring systems allows to determine and evaluate the work order of the person who makes the decision to build the appropriate information space monitoring system. In the future, this gives an opportunity to develop the architecture of specialized software to increase the efficiency of the assessment of information resources that circulate in the monitoring systems of the information space. The use of a methodical approach to the synthesis of information space monitoring systems based on the criterion of optimization in the interests of the Defense Forces of Ukraine makes it possible to tentatively determine the components of information space monitoring and to detail the systems included in it. The presented results of the scientific research confirm the importance of monitoring the information space in ensuring the defense capability of the state and its military security, which requires priority development in Ukraine of military monitoring systems and relevant further research., У статті розглядаються питання обґрунтування методичного підходу щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм оптимальності в інтересах Сил оборони України. Основна увага досліджень зосереджена на побудові варіантів системи моніторингу інформаційного простору. Наголошується на одній з головних проблем – складності формалізації критерію оптимальності та його методів оцінювання. Підкреслюється актуальність та перспективність процесу формалізованого представлення зазначеного критерію для подальшої автоматизації процесу класифікації систем моніторингу інформаційного простору в інтересах Сил оборони України. Метою статті є обґрунтування методичного підходу щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору в інтересах Сил оборони України на основі критерію оптимальності. Запропоновано методичний підхід щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм оптимальності в інтересах Сил оборони України буде застосований для оцінювання доцільних варіантів системи моніторингу інформаційного простору. Визначається, що поєднання методів оптимізації аналізу варіантів побудови систем моніторингу інформаційного простору дозволяє визначити та оцінити порядок роботи особи, яка приймає рішення на побудову відповідної системи моніторингу інформаційного простору. Це у подальшому дає можливість розробити архітектуру спеціалізованого програмного забезпечення для підвищення оперативності оцінки інформаційних ресурсів які циркулюють в системах моніторингу інформаційного простору. Використання методичного підходу щодо синтезу систем моніторингу інформаційного простору за критерієм оптимізації в інтересах Сил оборони України дозволяє орієнтовно визначити складові моніторингу інформаційного простору та провести деталізацію систем, які в нього входять. Наведені результати наукового дослідження підтверджують важливість моніторингу інформаційного простору в забезпеченні обороноздатності держави та її воєнної безпеки, що вимагає пріоритетного розвитку в Україні моніторингових систем військового призначення та відповідних подальших досліджень.

У статті наведено порівняльний аналіз методик психологічного впливу, який здійснюється на військовослужбовців Збройних Сил України в умовах проведення операції об’єднаних сил з використанням інформаційної інфраструктури, як України, так і Російської Федерації. Інформаційний простір переповнений деструктивною інформацією, яка здебільшого носить прихований характер психологічного впливу та має на меті змінити моделі поведінки військовослужбовці Збройних Сил України у спосіб, що сприятиме досягненню військових та політичних цілей країни агресора. Оцінювання прогнозованої ефективності від психологічного впливу в зазначених підходах має ряд припущень та обмежень пов’язаних з поділом населення країни між тими, хто отримав інформацію з певного об’єкта впливу та тими, хто знаходяться за межами інформаційного простору. Методики психологічного впливу на цільові аудиторії мають певну послідовність, а саме: визначення переліку інформації, яка буде віднесена до інформації деструктивного характеру; уточнення подій, які підтверджують інформаційні процеси та негативні наслідки від їх реалізації; визначення категорій управляючих впливів (побудова гіпотези); порівняння отриманих результатів на основі апроксимаційного експерименту; проведення аналізу результатів, які можуть повністю підтвердити гіпотезу; перевірити відповідність результатів; визначення статистичних даних щодо прояву усіх деструктивних психологічних впливів. Наведені результати дослідження підтверджують домінуючу роль та важливість оцінювання психологічного впливу на військовослужбовців Збройних Сил України в умовах проведення операції об’єднаних сил, що вимагає пріоритетного розвитку в Україні.

The article is aimed at specifying and visualizing the strategies and tactics of neutralizing the negative effects of the pathogenic political megadiscourses. On top of that, it explores the suggestion linguistic implementation features, having been examined basing on the European political leaders’ speeches and news texts, and emphasizes the specificity of trolling strategy, which is aimed either at escalating the emotionality and falsity of the information presented in the original textual array, or at bringing the information having been presented in the original array to the absurd, which would minimize the rationality of the original array perception, and subsequently – trust in the original array, and in the addressee of these arrays (later on). The trolling strategy is optimal in the framework of neutralizing the pathogenic arrays having been created in the fake news paradigm, given these arrays’ orientation onto presenting knowingly false information in order to escalate tensions in the information space and destabilize the situation as a whole. The author presents and validates examples of using all the tactics of this strategy (rough (destructive) trolling or flaming, constructive trolling, exaggeration / reduction, wiki-trolling, "big lies" tactics, sockpuppetting tactics), which follow all the features of the original pathogenic array, including the dominant influence markers, as well as the original array’s suggestiveness realization peculiarities, which allows (when presenting the neutralizing array to the same target audience that has already been affected by the original array) to reduce or neutralize the harmful effects of the original pathogenic array. The paper also outlines the prospects for further research in this area given its fundamental importance not only for identifying the basic strategies for constructing pathogenic arrays and in-depth mechanisms of their formulation and, consequently, their impact on recipients, but also ways to counteract each type of such megadiscourses, thus optimizing Ukraine’s information space in the conditions of information war currently being carried out not only in our country, but in the numerous world countries, as well.

The article presented reveals modern methods and technologies of teaching the discipline "Academic Integrity" in higher school, highlights a number of peculiarities of interactive learning which are important and valuable in forming and shaping the self-motivation of applicants. The content of the publication reflects the basic latest achievements of domestic and foreign pedagogy, which have been tested by the lecturers of the Department of Pedagogy of Higher School of the SHEI "Donbas State Pedagogical University", supplemented by interactive teaching methods. The publication notes that the rapid pace of development of educational technologies, a significant expansion of the educational and information space has become not only a significant step forward towards the progress and renewal of the educational process, but also has given rise to the practice of the useless use of outdated teaching methods against the background of educational innovations, associated with some frivolity and reluctance of some of the applicants for higher education persistently engage and make efforts in obtaining knowledge. Thus, the need to approve the principles of academic integrity as a priority and an urgent need for the development and implementation of modern teaching methods actualizes the necessity to investigate this problem.In the article, the authors substantiate that improving the quality of teaching will subsequently help future specialists to implement the social and educational mission in Ukrainian society successfully, that is, to ensure the effective professional and general cultural development of applicants for higher education. The authors argue that the main task of modern pedagogical teaching methods should be through the use of innovative technologies, returning of applicants to conscious independent learning in compliance with the rules and regulations of academic integrity. In the conclusions of the article, it is noted that the latest technologies do not replace but supplement those already tested and well recommended in the educational process of higher education and should not be completely abandoned or ignored.

In the article, the emergence and development of virtual communities are analyzed in the context of the priority of national security. The types and features of virtual communities have been considered, and the potential possibilities of the negative impact of the development of virtual communities on nation-states and their security are determined. The purpose of the study is to determine the characteristics of virtual communities as subjects of contemporary communication culture, to emphasize the range of potential threats and dangers that virtual communities embody in the field of information security of society and the state. The methodology embodies a multi-vector scientific analysis of the information security phenomenon in general and the phenomenon of virtual communities in particular. The variety of gradations of virtual communities is emphasized by the classification method. The implication method comprehends the interdetermination of communicative culture, information culture and postmodern existence of the virtual world. Information security is considered a component of the culture of national security of the state and a global issue of information protection, information space, and information sovereignty of any country.

Robots have been widely used in machining due to their excellent expansibility and high flexibility. However, the robot is a weak rigid system, and its machining process is unstable. So, it is easy to produce burr due to chatter. A burr suppression pattern of the weak rigid drilling system driven by the digital twin is proposed to solve the above problem, including unstable state monitoring and strategy recommendation. The machining state is mapped in the information space through the hidden Markov model in the digital twin system. The quality of each machining feature can be tracked based on the model evolution rules. Based on the machining state mapping and quality tracking process, the machining state monitoring is realized. The drilling strategy storeroom is built based on the genetic algorithm, and the abnormal monitoring information is used to search for the optimal strategy. Then, the feedback strategies are recommended for improving the machining quality. Finally, the effectiveness of the proposed method is verified by a case of weak rigid drilling.

This article deals with the philosophical analysis of social memory in the conditions of the development of today’s information society. In the paper, the social and intellectual cross-sections of information space and time are investigated. These cross-sections are directly related to the analysis of society’s legal consciousness, which seems to, so to say, lag behind the reflections about information space and time. The authors note that social space and time are formed through achieving the unity of information space and time. This is largely facilitated by social memory, which in its essence is a culture, and culture is connected with self-awareness. Culture as memory – historical and moral, obtained through social practice – provides the practice of material and spiritual production. Social memory acts as a kind of qualitative indicator of the state of society and contributes to the transition of information into knowledge, whose elements are characterized by the intense nature of their interaction. This intensity is explained by the fact that knowledge, unlike information, stands guard over the past, protecting it from external attempts to present anything positive that had been as something that had never happened and make it disappear in the annals of time. Philosophy is related to the analysis of the ultimate grounds of information space and time, which increases the intensity of interaction between the elements of the social system. At the same time, social memory increases the degree of interaction between existing values. It should be noted that social memory is very important for further research on the functioning of information society. It is a prerequisite for social forecasting of the development of cultural and social relations. Social memory is a way of existence of knowledge as a form of realization of human creative potential. For citation: Gazizov R.R., Kayumov A.T. Social Memory in the Light of the Study of Information Space and Time. Vestnik Severnogo (Arkticheskogo) federal’nogo universiteta. Ser.: Gumanitarnye i sotsial’nye nauki, 2021, vol. 21, no. 4, pp. 93–99. DOI: 10.37482/2687-1505-V120