Search

Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) є однією з найбільш пріоритетних медико-соціальних проблем сучасності. Основними причинами смертності у хворих на ЦД є ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія з розвитком гіпертрофії міокарда лівого шлуночка та діабетичне ураження нирок. Мета роботи: визначення поліморфізму Alu Ins/Del гена ангіотензинперетворюючого ферменту (АСЕ) у хворих на ЦД 2-го типу з діабетичною нефропатією (ДН) та виявлення можливого асоціативного зв’язку особливостей ремоделювання серця з генетичним профілем обстежених. Матеріали та методи. Обстежені 73 хворі на ДН, контрольну групу становили 19 здорових осіб. Хворі на ЦД 2-го типу були розділені на три групи: І група — хворі на ДН, носії D/D поліморфізму гена АСЕ (n = 23); ІІ група — хворі на ДН, носії І/D поліморфізму гена АСЕ (n = 32); ІІІ група — хворі на ДН, носії І/І поліморфізму гена АСЕ (n = 18). Ампліфікацію ДНК та генотипування здійснювали методом ПЛР в режимі реального часу з використанням набору реагентів «SNP-ЭКСПРЕСС-SHOT» («Литех», РФ). Усім пацієнтам проводили трансторакальну ехокардіографію на ультразвуковому апараті «ULTIMA PA» («Radmir», Україна) згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства. Результати. У хворих з генотипом D/D розміри лівого шлуночка серця, а саме ТЗС ЛШ, а також ІММ ЛШ достовірно більші, ніж у гетерозигот І/D (р < 0,05). У групі хворих на ДН, що мали поліморфізм І/І досліджуваного гена, відзначалися достовірно більші розміри устя аорти, ніж у носіїв гомозиготного варіанта D/D гена АСЕ (р < 0,05). У хворих на ЦД 2-го типу, гомозигот за алеллю D/D гена АСЕ, відмічається значне переважання концентричної гіпертрофії у структурі змін геометрії ЛШ (78,3 %) порівняно з гетерозигатами I/D (56,3 %) та носіями І/І поліморфізму (66,7 %). Встановлений негативний кореляційний зв’язок рівня ЛПДНЩ з ФВ ЛШ та позитивний з рівнем креатиніну сечі. Рівень ЛПНЩ позитивно корелював з показниками, що відображають гіпертрофію ЛШ, а саме з ТМШП ЛШ та ТЗС ЛШ. Також виявлений позитивний кореляційний зв’язок рівня креатиніну сечі та КДР ЛШ. У хворих на ДН поліморфізм I/D асоційований із зниженням ризику зростання ММ ЛШ понад 251 г (ВШ = 0,24 (0,08–0,76); р = 0,012 — кодомінантна модель успадкування; ВШ = 0,24 (0,09–0,63); р = 0,003 — надмірно-домінантна модель успадкування). Висновки. Гетерозиготний генотип І/D гена АСЕ асоційований із зниженням ризику зростання ММ ЛШ та ІММ ЛШ порівняно з D/D генотипом, що вказує на важливий вплив цього поліморфізму не тільки на патогенез ДН, а й на розвиток та прогресування серцево-судинних ускладнень в когорті хворих на ЦД 2-го типу.

The aim of the present study was to establish the disorders of mineral metabolism and production of monocyte chemoattractant protein type 1 (MCP-1) and plasminogen activator inhibitor type 1 (PAI-1) in patients with diabetic nephropathy (DN) at different stages of the disease. We examined 78 patients with DN aged from 57 to 76 years. Fibroblast growth factor 23 (FGF23), MCP-1 and PAI-1 levels in blood serum were determined by ELISA. The levels of calcium and phosphorus in the serum were established by biochemical method. Our results showed the progressive elevation of FGF-23 level in serum depending on the stage of the DN (p0.05). High levels of FGF23 were determined already in the early stages of nephropathy. FGF23 levels in DN patients twice exceeded control group level. The highest FGF23 concentrations were detected in the late stages of the disease. Hyperphosphatemia was found in the late stages of the DN when compared with controls and early preclinical stages. We found a significant increase of MCP-1 and PAI-1 levels in patients with DN. These changes may be involved in inflammatory and fibrotic processes in the kidneys. FGF23 elevation in the peripheral blood of DN patients was associated with an increase of inflammatory and fibrosis mediators MCP-1 and PAI-1. We conclude that FGF23 increase may be considered as an important risk factor of DN progression.