Technological transport, its units operating at high temperatures is employed in iron and steel and coke-chemical industry. Elements of such transportation facilities undergo very non-uniform loads. Investigations show that strength of separate mostly loaded sections of separate units exert direct limitations upon the total service lives of these transportation means, having an indirect influence upon reliability and economic indices of the entire production processes. As a result of non-uniform wearing many bulky metal parts get broken, prior to the expiry of their specified service lives terms. Substantial expenses of enterprises on repair and maintenance of technological transport increase production, equipment repairs costs and total production costs, therefore the problem of increasing service lives of the mostly loaded units still needs to be solved. The article deals with the analysis of the existing methods of improving strength of units, operating under the heaviest loads that are the first to fail. The main reasons for these parts failure at high temperature ranges are a decline in mechanical properties of the material and changes of its structure. Such processes may occur both at prolonged operation of the material at high temperature and at its thermo-cycling. Decarburization is developed at high temperatures on the surface and adjoining areas of any part; it resulting in changes in the structure and mechanical properties of metal. Strength properties and especially plasticity properties decline. Due to these phenomena the majority of exploitation defects start forming on surface of the part. To improve such parts and to increase their service lives a method of alloying parts was proposed, by which it was possible to increase strength on a particular section of a part at minimal consumption of alloying elements. As compared to conventional alloying methods, in which alloying elements are used in large quantities and distributed throughout the entire volume of a part, here, consumption of costly elements is 20-30 times less, that could be beneficial for consumers of such parts. It is to ensure maximum service lives of equipment, the expenses on costly alloying elements being drastically reduced. The method was illustrated on the example of the head part of input device for continuous casting machines, В статье выполнен анализ работы промышленного технологического транспорта, который эксплуатируется при высоких температурах. Рассмотрены причины образования дефектов. Обоснована целесообразность применения упрочнения наиболее нагруженных участков узлов оборудования для увеличения его ресурса работы. Использование локального легирования деталей оборудования позволяет увеличить его надежность и срок эксплуатации, В металургії та коксохімії використовується технологічний транспорт, вузли якого працюють при високих температурах. Елементи устаткування такого транспорту схильні до навантажень дуже нерівномірно. При такому характері навантаження міцність окремих найбільш навантажених ділянок вузлів безпосередньо лімітує загальну довговічність всього транспортного пристрою і побічно – надійність і економічність всього технологічного процесу виробництва. В результаті нерівномірності зношування багато деталей виходять з ладу, не вичерпавши повністю свого ресурсу. При цьому замінювані або ремонтовані вузли збільшують собівартість готової продукції. Значні витрати на ремонт і обслуговування технологічного транспорту завищують витрати на виробництво для будь-якого підприємства, тому проблема збільшення довговічності найбільш навантажених вузлів вимагає рішення. В статті розглянуті відомі методи збільшення стійкості вузлів механічного устаткування, які виходять з ладу в першу чергу. Основними причинами руйнування деталей при високих температурах є зниження механічних властивостей матеріалу та зміна його структури. Такі процеси можуть відбуватися як при тривалій витримці матеріалу за високих температур, так і в процесі його термоциклування. При високих температурах на поверхні будь-якої деталі і в прилеглих шарах розвивається зневуглецювання, що веде до зміни структури і механічних властивостей металу. При цьому знижуються показники міцності і особливо пластичності. У зв'язку з такими явищами, більшість експлуатаційних дефектів має розвиток з поверхні виробу. З метою удосконалення деталей і збільшення їх довговічності запропонований метод легування виробу, за допомогою якого можливо збільшити міцність на заданій ділянці виробу за умови мінімальної витрати легуючих елементів. В порівнянні із звичайними методами легування, коли легуючі елементи використовуються у великій кількості і розподіляються на весь об'єм виробу, витрата дефіцитних дорогих елементів зменшується в 20-30 разів, що економічно має бути вигідним будь-якому споживачеві виробів. Такий підхід забезпечує максимальний термін служби устаткування при зведенні до мінімуму витрат на дорогі легуючі елементи. Дія методу проілюстрована на прикладі головки запалу МБЛЗ