Search

Recent studies have shown that older adults gave harsher moral judgment than younger adults over different cultures. This age difference was known to be moderated by mortality salience and executive functioning of the individual. Under mortality salience (MS) manipulation, high executive functioning older adults gave more lenient moral judgment compared to their control counterparts (Maxfield, Pyszczynski, Greenberg, Pepin, & Davis, 2012) such that the ages differences in moral judgment no longer existed. Older adults also showed increased generativity and decreased tendency under reminder of mortality (Maxfield et al.,2014; Maxfield, Pyszczynski, Greenberg, & Bultmann, 2017). To investigate the mechanisms behind the age differences in moral judgment, 50 younger adults and 50 older adults were recruited to give moral judgment either under control or MS manipulation condition. The tendency to make correspondence bias (moderated by MS and executive functioning) and generativity (moderated by MS) were tested as moderated mediators. A modified Chinese version of word-stem completion task as a manipulation check of MS was also tested. In general, older adults provided significantly harsher moral judgment, F(1, 93)=81.47, p

VEN and frequency analysis were used to analyze the quality of pharmacotherapy of 79 patients with chronic hepatitis (CH) who were treated in a healthcare institution (HCI) in the city of Dnipropetrovskin 2015. It has been found that pharmacotherapy at the HCI corresponded to main areas of the treatment specified in the clinical protocol of medical care (CPMC) to patients with CH.It has confirmed the rationality of drug prescriptions. However, a significant number of prescriptions per a patient (on average 8.9 drugs) indicates the polypharmacy in this department of the HCI. Moreover, according to the results of the formal VEN analysis a significant number of drugs with the index N (non-essential drugs) has been determined; it indicates the need for correction of drug prescription by doctors at this HCI in accordance with the current science-based medical regulations – the National Drug Formulary of Ukraine (the 7th edition) and the CPMC to patients with CH – by reducing prescriptions of non-essential drugs that are not included in these regulations. Today, being developed 11 years ago, the CPMC to patients with CH needs to be updated since it does not meet modern requirements to the current science-based medical practice guidelines that allow making the best clinical decisions in favour of the patient in accordance with the requirements of evidence-based medicine., Для проведения анализа качества фармакотерапии 79 больных хроническим гепатитом (ХГ), проходивших лечение в 2015 году в учреждении здравоохранения (УЗ) г. Днепропетровска, использовали VEN и частотный анализ. Установлено, что фармакотерапия в УЗ по назначаемым фармакотерапевтическим группам отвечала основным направлениям лечения, указанным в клиническом протоколе оказания медицинской помощи (КПОМП) больным ХГ, что подтверждает рациональность врачебных назначений. Но значительное количество назначений на 1 больного (в среднем 8,9 ЛС) свидетельствует о полипрагмазии в данном отделении УЗ. Кроме того, по результатам формального VEN-анализа установлено значительное количество ЛС с индексом N (второстепенные средства), что указывает на необходимость коррекции назначений ЛС врачами данного УЗ в соответствии с научно-медицинскими нормативными документами: Государственным формуляром лекарственных средств Украины (7 выпуск) и КПОМП больным ХГ путем уменьшения назначений второстепенных ЛС, которые в них не входят. На сегодняшний день КПОМП больным ХГ нуждается в обновлении, поскольку он разработан 11 лет назад и не соответствует современным требованиям к данным научно-медицинским нормативным документам, которые позволяют принимать оптимальные клинические решения в пользу пациента в соответствии с требованиями доказательной медицины., Для проведення аналізу якості фармакотерапiї 79 хворих на хронічний гепатит (ХГ), які проходили лікування протягом 2015 року у закладі охорони здоров’я (ЗОЗ) м. Дніпропетровська, використовували VEN і частотний аналiз. Встановлено, що фармакотерапія в ЗОЗ за призначуваними фармакотерапевтичними групами відповідала основним напрямкам лікування, зазначеним у клінічному протоколі надання медичної допомоги (КПНМД) хворим на ХГ, що підтверджує раціональність лікарських призначень. Але значна кількість призначень на 1 хворого (в середньому 8,9 ЛЗ) свідчить про поліпрагмазію в даному відділенні ЗОЗ. Крім того, за результатами формального VEN-аналізу встановлена значна кількість ЛЗ з індексом N (другорядні засоби), що вказує на необхідність корекції призначень ЛЗ лікарями даного ЗОЗ відповідно до науково-медичних нормативних документів: Державного формуляру лікарських засобів України (7 випуск) і КПНМД хворим на ХГ шляхом зменшення призначень другорядних ЛЗ, що до них не входять. На сьогоднішній день КПНМД хворим на ХГ потребує оновлення, оскільки він розроблений 11 років тому і не відповідає сучасним вимогам до даних науково-медичних нормативних документів, які дозволяють приймати оптимальні клінічні рішення на користь пацієнта згідно з вимогами доказової медицини.