Purpose. This article aims at outlining the consider Ukrainian identity in the context of European collective action through the prism of value orientations/approaches. Theoretical basis. The following methods were used in order to cover the problem as objectively as possible: historical, analytical, comparative, socio-geographical, behavioral, and dialectical. The use of these methods contributed to tracing the peculiarities of identity and collective action in the dynamics of the historical process and social development. Originality. The role of identity in collective action formation is considered. It was established that identity determines the socio-species structure and projects social development. After all, identification for a person in the formation process is a basic need that determines a person’s belonging, not identity. During the formation of "I" there is a combination of "I1" + "I2" + "Other" = "WE". This process is complex and long-term, but it is precisely the process that gives you the opportunity to clearly understand your "I" and know yourself. It was found that identity as a social phenomenon, which is related to the formation of the "I", is determined by certain circumstances, which can be conditionally divided into objective and subjective. After analyzing the scientific literature, a generalization was made that identity is not a new phenomenon, but it has certain features at each stage of social development. This became most noticeable in the conditions of globalization, when countries that are actually different perceive the "Other", unite around certain problems, and then this union forms a system of mutual relations. It is thanks to this approach that alliances, multicultural associations, etc. are formed, and an example of this is the heterogeneous European identity. Special attention is drawn to the role of values, which are the landmarks in the process of identity and the formation of collective action. Based on political, social, economic, historical processes and ontological features, it was established that identity is a dynamic process, since values during a person’s life, the existence of the state, etc. are variables. This is confirmed by the value orientation and various socio-political processes aimed at the formation of Homo in countries that have the status of "between". Conclusions. The article illustrates and justifies the existence of several forms of identity according to which the types of identity are formed. The fact proves that identity is not a constant process and varies due to multiple factors: social, political, economic, and religious as well as due to formations – regional, local, civilizational, etc. As practice shows, the problem of identity mostly has situational nature and arises due to the need for unification. The socio-historical process manifests the significance of the values in the formation of a collective European heterogeneous identity. These processes are influenced by many factors: geographical, historical, mythological, etc., Мета. У статті передбачено розглянути українську ідентичність у контексті європейської колективної дії крізь призму ціннісних орієнтирів/підходів. Теоретичний базис. У процесі дослідження з метою максимально об’єктивного висвітлення проблеми використано такі методи: історичний, аналітичний, порівняльний, соціально-географічний, біхевіористичний та діалектичний. Використання цих методів сприяло простеженню особливостей ідентичності та колективної дії в динаміці історичного процесу та суспільного розвитку. Розглянуто роль ідентичності у формуванні колективної дії. Установлено, що ідентичність визначає соціально-видову структуру та проєктує суспільний розвиток. Адже ідентифікація для людини у процесі її становлення є базовою потребою, що визначає належність особи, а не тотожність. Під час становлення "Я" відбувається поєднання "Я1" + "Я2" + "Інший" = "МИ". Цей процес є складним і довготривалим, але саме він дає можливість чітко усвідомити своє "Я" та пізнати себе. З’ясовано, що ідентичність як соціальне явище, пов’язане зі становленням "Я", зумовлюють певні обставини, які умовно можна поділити на об’єктивні та суб’єктивні. На основі аналізу наукової літератури зроблено узагальнення, що ідентичність – явище не нове, але на кожному етапі суспільного розвитку має певні особливості. Найбільше це стало помітно в умовах глобалізації, коли країни, які насправді є різними, сприймають "Іншого", об’єднуються навколо визначених проблем, а потім це об’єднання утворює систему взаємовідносин. Саме завдяки такому підходу утворюються союзи, полікультурні об’єднання тощо, і прикладом цього є гетерогенна європейська ідентичність. Особливу увагу привернуто до ролі цінностей, що відіграють роль орієнтирів у процесі ідентичності й формування колективної дії. Наукова новизна. Узявши за основу політичні, соціальні, економічні, історичні процеси та онтологічні особливості, установлено, що ідентичність є динамічним процесом, оскільки цінності протягом життя людини, існування держави тощо є змінними. Це підтверджує ціннісна орієнтація та різні суспільно-політичні процеси, спрямовані на формування Homo в країнах, що мають статус "між". Висновки. У статті проілюстровано й обґрунтовано, що існує кілька форм ідентичності, відповідно до яких і формують певні її види. Це засвідчує, що ідентичність не є сталим процесом, вона змінюється в силу тих чи інших обставин, які можна звести до таких груп, як соціальні, політичні, економічні, релігійні, а також утворень – регіональних, локальних, цивілізаційних тощо. Як засвідчує практика, проблема ідентичності є ситуативною, але не завжди, і виникає, коли постає питання об’єднання. У такому контексті вона постає синтетичною ідентичністю, що сприяє утворенню колективного "Я", і в цьому процесі важливу роль відіграють цінності. Саме завдяки їм, як показує суспільно-історичний процес, відбувається формування колективної дії європейської гетерогенної ідентичності. На ці процеси впливає чимало факторів: географічний, історичний, міфологічний та ін.