This article studies the kinetics of structure formation of a composite powder material containing solid lubricants such as graphite, talc and zinc stearate. For the experiments were prepared charge containing powders, wt.%: Cu – 4-18; Sn – 1-2.0; C – 1.5-2.5; talc – 2.0-3.5; zinc stearate – 0.5, Fe – the rest. Mixing of powders was carried out in a Y-shaped mixer, pressing of charges was carried out on a hydraulic press at pressures of 400-1000 MPa, and sintering of compacts – in a conveyor furnace in a protective gas (endothermic gas) in the temperature range 850-1150°C. There is no pearlite in the microstructure of iron-bronze sintered at 850°C. This is due to the adsorption capacity of talc on the surface of iron particles, which prevents the diffusion of carbon into the iron crystal lattice. An increase in the sintering temperature to 1000°C leads to the formation of pearlite in the structure of iron-bronze, while pearlite prevails over ferrite. This indicates the partial burnout of talc from the surface of the iron particles and the open paths of carbon diffusion. At a sintering temperature of 1150°C, a pearlite structure and a network of light inclusions are formed in the microstructure of iron-bronze samples. The study of the chemical composition of light inclusions with a micro-X-ray spectral analyzer showed that these inclusions contain solid solutions of variable compositions either Fe-Cu-Sn, Cu-Fe-Sn or Cu-Sn-Fe. To confirm these assumptions, X-ray phase analysis was performed. The diffraction patterns of these samples are reflections of Fe and Cu. The absence of diffraction effects characteristic of Sn is due to its solubility in the Cu lattice. This is due to the low melting point of Sn (232°С) and its ionic radius, which allows the isomorphic substitution of Cu and Fe ions with Sn ions (their difference is no more than 15%), В данной статье изучены кинетика структурообразования композиционного порошкового материала, содержащего твердые смазочные материалы типа графита, талька и стеарата цинка. Для проведения экспериментов были приготовлены шихты, содержащие порошки, масс.%: Сu – 4-18; Sn – 1-2,0; C – 1,5-2,5; тальк – 2,0-3,5; стеарат цинка – 0,5, Fe – остальное. Смешивание порошков осуществлялось в Y-образном смесителе, прессование шихт проводили на гидравлическом прессе под давлением 400-1000 МПа, а спекание прессовок – в конвейерной печи в среде защитного газа (эндотермический газ) в интервале температур 850-1150°С. В микроструктуре спеченной при 850°С железо-бронзы перлит отсутствует. Это связано с адсорбирующей способностью талька на поверхности железных частиц, что препятствует диффузии углерода в кристаллическую решетку железа. Повышение температуры спекания до 1000°С приводит к образованию в структуре железо-бронзы перлита, при этом перлит преобладает над ферритом. Это свидетельствует о частичном выгорании талька с поверхности железных частиц и открытом пути диффузии углерода. При температуре спекания 1150°С в микроструктуре образцов железо-бронзы образуется перлитная структура и сетка светлых включений. Изучение химического состава светлых включений в микрорентгеноспектральном анализаторе показало, что в этих включениях имеются твердые растворы переменных составов: либо Fe-Cu-Sn, Cu-Fe-Sn, либо Cu-Sn-Fe. Для подтверждения этих предположений был проведен фазовый рентгеноструктурный анализ. Дифрактограммы этих образцов являются рефлексами Fe и Cu. Отсутствие дифракционных эффектов, характерных для Sn, связано с его растворимостью в решетке Cu. Это связано с низкой температурой плавления Sn (232°С) и его ионным радиусом, который позволяет изоморфно замещать ионы Cu и Fe ионами Sn (их разность составляет не более 15%), У даній статті вивчено кінетику структуроутворення композиційного порошкового матеріалу, що містить тверді мастильні матеріали типу графіту, тальку і стеарата цинку. Для проведення експериментів були приготовлені шихти, що містять порошки, мас.%: Сu – 4-18; Sn – 1-2,0; C – 1,5-2,5; тальк – 2,0-3,5; стеарат цинку – 0,5, Fe – інше. Змішування порошків здійснювалося в Y-подібному змішувачі, пресування шихти проводили на гідравлічному пресі під тиском 400-1000 МПа, а спікання прессовок – у конвеєрній печі в середовищі захисного газу (ендотермічний газ) в інтервалі температур 850-1150°С. У мікроструктурі спеченої при 850°С залізо-бронзи перліт відсутній. Це пов’язано з адсорбуючою здатністю тальку на поверхні залізних часток, що перешкоджає дифузії вуглецю в кристалічну решітку заліза. Підвищення температури спікання до 1000°С призводить до утворення в структурі залізо-бронзи перліту, при цьому перліт переважає над ферритом. Це пов’язано з частковим вигоранням тальку з поверхні залізних часток і відкритим шляхом дифузії вуглецю. При температурі спікання 1150°С в мікроструктурі зразків залізо-бронзи утворюється перлитная структура і сітка світлих включень. Вивчення хімічного складу світлих включень у мікрорентгенспектральному аналізаторі показало, що в цих включеннях є тверді розчини змінних складів: або Fe-Cu-Sn, Cu-Fe-Sn, або Cu-Sn-Fe. Для підтвердження цих припущень був проведений фазовий рентгеноструктурний аналіз. Дифрактограми цих зразків є рефлексами Fe і Cu. Відсутність дифракційних ефектів, характерних для Sn, пов’язано з його розчинністю в решітці Cu. Це пов’язано з низькою температурою плавлення Sn (232°С) і його іонним радіусом, який дозволяє ізоморфно заміщати іони Cu і Fe іонами Sn (їх різниця складає не більше 15%)