Search

The objective: to conduct a thorough analysis of the main anatomical mechanisms underlying postprostatectomic urinary incontinence.Collect evidence. The analysis of works published in PubMed and EmBAse on the topic of postprostratectomic urinary incontinence is performed. Initially, 212 papers were investigated. Animal studies, publications on operations for benign prostatic hyperplasia, analysis of the results of radio- and hormone therapy for prostate cancer were excluded from the review. Surgical aspects of postprostatectomic incontinence were also not considered in this work.Synthesis of evidence. Numerous works emphasize the important influence of anatomical elements and pelvic support on the development of postprostatectomic urinary incontinence. Anatomical factors included the analysis of modern approaches to the structure of the urethral sphincter complex, the study of the supporting components of the membranous urethra, the role of fibrosis and neural structures, as well as the importance of urothelial features.Conclusion. Anatomical support and pelvic innervation, as it turned out, are important factors in the etiology of postprostatectomic urinary incontinence. Taking into account the anatomical features of the urethral sphincter in combination with the additional study of the surgical aspects of postprostatectomic urinary incontinence can improve the level of continence in patients who have undergone radical prostatectomy., Цель исследования: проведение тщательного анализа основных анатомических механизмов, лежащих в основе постпростатектомического недержания мочи.Сбор доказательств. Выполнен анализ работ, опубликованных в PubMed и EmBAse по теме постпростатектомического недержания мочи. Первоначально было исследовано 212 работ. Исследования на животных, публикации по операциям по поводу доброкачественной гиперплазии предстательной железы, анализ результатов радио- и гормонотерапии рака предстательной железы были исключены из обзора. Хирургические аспекты постпростатектомического недержания мочи тоже не рассматривались в данной работе.Синтез доказательств. Многочисленные работы подчеркивают важное влияние анатомических элементов и тазовой поддержки на развитие постпростатектомического недержания мочи. Анатомические факторы включали анализ современных подходов к структуре уретрального сфинктерного комплекса, изучение поддерживающих компонентов мембранозной уретры, роли фиброза и невральных структур, а также значение уротелиальных особенностей.Заключение. Анатомическая поддержка и тазовая иннервация, как выяснилось, являются важными факторами в этиологии постпростатектомического недержания мочи. Учет анатомических особенностей уретрального сфинктера в сочетании с дополнительным изучением хирургических аспектов постпростатектомического недержания мочи способны улучшить уровень континенции у больных, перенесших радикальную простатэктомию., Мета дослідження: проведення ретельного аналізу основних анатомічних механізмів, що лежать в основі ППІ.Збір доказів. Виконано аналіз робіт, що були опубліковані у PubMed та EmBAse за темою постпростатектомічної інконтиненції (ППІ). Первинно було досліджено 212 робіт. Дослідження на тваринах, публікації щодо операцій з приводу доброякісної гіперплазії простати, аналіз результатів радіо- та гормонотерапії раку простати були виключені з огляду. Хірургічні аспекти ППІ також не розглядались у даній роботі.Синтез доказів. Численні роботи підкреслюють важливий вплив нейром’язових анатомічних елементів і тазової підтримки на розвиток ППІ. Анатомічні фактории включали аналіз сучасних підходів щодо структури уретрального сфінктерного комплексу, вивчення підтримувальних компонентів мембранозної уретри, ролі фіброзу та невральних структур, а також значення уротеліальних особливостей.Заключення. Анатомічна підтримка та тазова іннервація, як з’ясувалось, є важливими факторами в етіології ППІ. Врахування анатомічних особливостей уретрального сфінктеру у комбінації з додатковим вивченням хірургічних аспектів ППІ здатні покращити рівень континенції у хворих, які перенесли радикальну простатектомію.

AimObesity has been an independent risk factor for female stress urinary incontinence (SUI), the mechanism of this association remains unknown. The aim of this study is to validate the hypothesis that urethral dysfunction is a possible contributor to SUI in obese women.MethodsTen Zucker Fatty (ZF) (ZUC-Leprfa 185) and 10 Zucker Lean (ZL) (ZUC-Leprfa 186) female rats at 12-week-old were used in this experiment. The urethral sphincter rings were harvested from the bladder neck through to the most proximal 2/3 regions. In the organ bath study, single pulses of electrical field stimulation (EFS) were applied. For the fatiguing stimulation, repeated multi-pulse EFS with 70 mA were applied at frequency of 5 Hz for 5 min. Caffeine-containing Krebs' solution was administrated to contract the urethra until the contraction began to reach a plateau for 10 min. We performed immunofluorescence staining of the urethra after the experiment was finished.ResultsCompared to ZL controls, ZF rats had significantly impaired muscle contractile activity (MCA) (P < 0.05). Also, ZF rats presented early fatiguing of MCA and had a significantly greater percentage of MCA decline from baseline in the fatiguing test (37.7% vs 25.6%, P < 0.05). The plateau of maximal MCA induced by caffeine in ZF rats was significantly lower than ZL controls (0.22 vs 0.36, P < 0.05).ConclusionsThis novel study showed that obese female rats had significantly impaired contractile properties of striated urethral sphincter, suggesting urethral dysfunction could be an important contributor to SUI in obesity.

AimsThere are competing hypotheses about the etiology of post prostatectomy incontinence (PPI). The purpose of this study was to determine the anatomical and functional differences between men with and without PPI.MethodsCase-control study of continent and incontinent men after radical prostatectomy who underwent functional and anatomic studies with urodynamics and 3.0 Tesla MRI. All men were at least 12 months post prostatectomy and none had a history of pelvic radiation or any prior surgery for incontinence.ResultsBaseline demographics, surgical approach, and pathology were similar between incontinent (cases) (n = 14) and continent (controls) (n = 12) men. Among the cases, the average 24 hr pad weight was 400.0 ± 176.9 g with a mean of 2.4 ± 0.7 pads per day. Urethral pressure profiles at rest did not significantly differ between groups; however, with a Kegel maneuver the rise in urethral pressure was 2.6 fold higher in controls. On MRI, the urethral length was 31-35% shorter and the bladder neck was 28.9° more funneled in cases. There were no differences in levator ani muscle size between groups. There was distortion of the sphincter area in 85.7% of cases and in 16.7% of controls (P = 0.001).ConclusionsMen with PPI were not able to increase urethral pressure with a Kegel maneuver despite similar resting urethral pressure profiles. Additionally, incontinent men had shorter urethras and were more likely to have distortion of the sphincter area. All suggesting that the sphincter in men with PPI is both diminutive and poorly functional.