Search

Introduction Opioid analgesia for acute painful conditions has come under increasing scrutiny with the public health crisis of opioid overdose, leading clinicians to seek nonopioid alternatives, such as nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and acetaminophen (paracetamol). Areas Covered This perspective evaluates recent clinical trials of nonopioids, opioids, and combination therapy for use in acute pain. Acetaminophen and nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) often provide adequate analgesia, although these agents are not without risks. Combination therapy using a small amount of opioid together with a nonopioid pain reliever has been shown effective and reduces opioid consumption. Expert opinion The short-term use of opioids under close clinical supervision, such as in-hospital use of opioid analgesics for postoperative pain, may be appropriate, but even here, combination therapy or nonopioid therapy may be preferred. The use of opioids even for acute pain of short duration has been questioned. The ideal analgesic has yet to be developed, but effective pain control pharmacological regimens for acute pain are available.

Актуальность. Мышечная дрожь — широко распространенное осложнение послеоперационного периода. Частота возникновения достигает 20 % [1]. Первичной причиной интра- или послеоперационной мышечной дрожи является интраоперационная гипотермия, которая обусловлена нарушением терморегуляции на фоне действия анестетиков. Развитие гипотермии в интраоперационном периоде прежде всего связано со сбоем в работе физиологических механизмов терморегуляции, на которые влияют как общие, так и местные анестетики. Понимание особенностей влияния анестетиков на существующие механизмы терморегуляции служит ключом к решению проблемы периоперационных колебаний температуры, поскольку непосредственное действие анестетиков (в гораздо большей степени, чем холод в операционной) становится причиной большинства температурных нарушений, с которыми мы сталкиваемся у хирургических пациентов. Цель: оценить эффективность применения препарата нефопам для купирования мышечной дрожи в перипартальном периоде. Материалы и методы. Исследование проведено в КУ «Днепропетровский областной перинатальный центр со стационаром» ДОС. В исследование включено 120 беременных, сопоставимых по антропометрическим данным, возрасту (18–40 лет), общесоматическому статусу, характеру основной патологии. Результаты. При болюсном внутривенном (в/в) введении 10 мг нефопама (подгруппа 1А) продолжительность мышечной дрожи сокращалась до 45 секунд — 1 минуты. При оперативном родоразрешении синдром мышечной дрожи развивался в среднем через 8 ± 2 минуты после извлечения плода. У рожениц подгруппы 2Б синдром самостоятельно купировался в среднем через 45 ± 5 минут. После введения 20 мг нефопама (подгруппа 2А) клинические проявления озноба прекращались в среднем через 30 секунд — 1 минуту. Ни у одной из женщин, получавших нефопам, не наблюдалось повторных эпизодов мышечной дрожи, тошноты или рвоты, потливости или тахикардии. Выводы. Введение нефопама позволяет купировать мышечную дрожь у 100 % рожениц независимо от способа родоразрешения., Актуальність. М’язове тремтіння — досить поширене ускладнення післяопераційного періоду. Частота виникнення досягає 20 % [1]. Первинною причиною інтра- або післяопераційного м’язового тремтіння є інтра­операційна гіпотермія, що обумовлена порушенням терморегуляції на тлі дії анестетиків. Розвиток гіпотермії в інтраопераційному періоді перш за все пов’язаний зі збоєм в роботі фізіологічних механізмів терморегуляції, на які впливають як загальні, так і місцеві анестетики. Розуміння особливостей впливу анестетиків на існуючі механізми терморегуляції служить ключем до вирішення проблеми періопераційних коливань температури, оскільки безпосередня дія анестетиків (у набагато більшому ступені, ніж холод в операційній) стає причиною більшості температурних порушень, з якими ми стикаємося у хірургічних пацієнтів. Мета: оцінити ефективність застосування препарату нефопам для купірування м’язового тремтіння в перипартальному періоді. Матеріали та методи. Дослідження проведено в КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальный центр зі стаціонаром» ДОР. У дослідження включено 120 вагітних, схожих за антропометричними даними, віком (18–40 років), загальносоматичним статусом, характером основної патології. Результати. При болюсному внутрішньовенному (в/в) введенні 10 мг нефопаму (підгрупа 1А) тривалість м’язового тремтіння скорочувалася до 45 секунд — 1 хвилини. При оперативному розродженні синдром м’язового тремтіння розвивався в середньому через 8 ± 2 хвилини після вилучення плода. У породіль підгрупи 2Б синдром м’язового тремтіння самостійно купірувався в середньому через 45 ± 5 хвилин. Після введення 20 мг нефопаму (підгрупа 2А) клінічні прояви ознобу припинялися в середньому через 30 секунд — 1 хвилину. У жодної жінки, яка отримувала нефопам, не спостерігалося повторних епізодів м’язового тремтіння, нудоти або блювання, пітливості або тахікардії. Висновки. Введення нефопаму дозволяє купірувати м’язове тремтіння у 100 % породіль незалежно від способу розродження. Одноразова болюс, Background. Muscle tremor is a widespread postoperative complication, its incidence rate reaches 20 % [1]. The primary cause of intra- or postoperative muscle tremors is intraoperative hypothermia, which is caused by impaired thermoregulation against the background of the action of anesthetics. The development of hypothermia in the intraoperative period is primarily associated with the failure of the physiological mechanisms of thermoregulation, which are influenced by both general and local anesthetics. Understanding the effects of anesthetics on the existing mechanisms of thermoregulation is the key to solving the problem of perioperative temperature fluctuations, since the direct action of anesthetics (to a much greater degree than the cold in the operating room) causes most of the temperature disorders we face in surgical patients. The purpose was to evaluate the effectiveness of nefopam for the relief of muscle tremors in the peripartum period. Mate­rials and methods. The study was carried out at the MI “Dnipro­petrovsk Regional Perinatal Center with a Hospital” of DRC (chief physician — Ph.D. L.I. Padalko). The study included 120 pregnant women comparable in terms of anthropometric data, age (18–40 years), general somatic status, and the nature of the underlying pathology. Results. With intravenous bolus administration of 10 mg nefopam (subgroup 1A), the duration of muscle tremor was reduced to 45 seconds — 1 minute. During operative delivery, muscle tremor syndrome developed on average 8 ± 2 minutes after fetal extraction. In parturient women from subgroup 2B, the syndrome was stopped spontaneously in 45 ± 5 minutes on average. After the administration of 20 mg nefopam (subgroup 2A), the clinical manifestations of chills stopped on average after 30 seconds — 1 minute. None of the women receiving nefopam had repeated episodes of muscle tremors, nausea or vomiting, sweating, or tachycardia. Conclusions. The administration of nefopam makes it possible to control

A 65-year-old woman was found unconscious (Glasgow Coma Scale 3/15) and with respiratory failure (gasping) at the pneumology ward where she had been admitted for chronic obstructive pulmonary disease (COPD) exacerbation. She had a history of psychiatric disorders treated with several psychoactive drugs and a recent traumatic lumbar vertebral fracture requiring the introduction of analgesics. [...]

В статье представлены сведения, которые расширяют знания о механизмах развития синдрома периферической и центральной сенситизации, а также о механизме развития послеоперационной мышечной дрожи. На основании детального их анализа указаны ведущие механизмы действия препарата Нефопам для предупреждения и лечения вышеупомянутых синдромов. Определено место Нефопама в программах послеоперационного обезболивания как средства предупреждения и лечения острой толерантности к опиоидам. Приведены результаты собственного опыта применения этого препарата в отделениях интенсивной терапии г. Киева., У статті наведені дані, що розширюють знання про механізми розвитку синдрому периферичної й центральної сенситизації, а також про механізм розвитку м’язового тремтіння. На основі їх детального аналізу вказані провідні механізми дії препарату Нефопам для запобігання вище­згаданим синдромам і їх лікування. Визначене місце Нефопаму в програмах післяопераційного знеболювання як засобу для запобігання й подолання розвитку гострої толерантності до опіоїдів. Наведені результати власного досвіду застосування цього препарату у відділеннях інтенсивної терапії м. Києва., The article presents information that enhances the knowledge of the mechanisms of the syndrome of peripheral and central sensitization, as well as the mechanism of development of postoperative shivering. By the results of their detailed analysis key mechanisms of Nefopam effectiveness for the prevention and treatment of the syndromes mentioned above. The article presents the data on Nefopam role in postoperative pain management programs as a means of prevention and treatment of acute tolerance to opioids. The authors describe the results of own experience of using this drug in the intensive care units in Kyiv.

El Nefopam parece tener un papel en la analgesia multimodal. Se le atribuye un efecto ahorrador en el consumo de opiáceos postoperatorios. Asimismo, reduce la incidencia de náuseas, somnolencia y escalofríos mejorando el confort del paciente durante la primera fase de recuperación.

Досліджено 40 пацієнтів, яким виконувалися абдомінальні операції під спінальною анестезією, та 20 добровольців (вік 48,5 ± 2,6 року; маса тіла 81,5 ± 3,5 кг; I–II за ASA). Проводили таку премедикацію: мелатонін орально 6 мг перед сном та за 1 годину до операції й перед сном у перший післяопераційний день, солпадеїн (1 капсула включала парацетамолу 500 мг, кодеїну 8 мг, кофеїну 30 мг) орально по 2 капсули за 2 години до втручання та кожні 8 годин протягом 2 діб, декскетопрофен внутрішньовенно 50 мг за 20 хв до операції та кожні 8 годин протягом 2 діб, нефопам внутрішньом’язово 20 мг за 40 хв до втручання, дексаметазон внутрішньовенно 8 мг за 30 хв до операції, ондансетрон внутрішньовенно 8 мг за 5 хв до втручання. Застосування мелатоніну та нефопаму перед операцією дозволяло ефективно корегувати психоемоційний статус та розлади сну в пацієнтів. Запобіжна аналгезія декскетопрофеном, парацетамолом, нефопамом та дексаметазоном покращувала аналгетичний профіль хворих у післяопераційному періоді. Поєднання дексаметазону з ондансетроном ефективно запобігало виникненню синдрому післяопераційної нудоти та блювання., Исследование выполнено у 40 пациентов, которым проводились абдоминальные операции под спинальной анестезией, и 20 добровольцев (возраст 48,5 ± 2,6 года; масса тела 81,5 ± 3,5 кг; I–II класс по ASA). Проводили такую премедикацию: мелатонин перорально 6 мг перед сном и за 1 ч до операции, а также перед сном в первый послеоперационный день, солпадеин (1 капсула включает парацетамола 500 мг, кодеина 8 мг, кофеина 30 мг) орально по 2 капсулы за 2 ч до вмешательства и каждые 8 ч на протяжении 2 суток, декскетопрофен внутривенно 50 мг за 20 мин до операции и каждые 8 ч на протяжении 2 суток, нефопам внутримышечно 20 мг за 40 мин до вмешательства, дексаметазон внутривенно 8 мг за 30 мин до операции, ондансетрон внутривенно 8 мг за 5 мин до вмешательства. Применение мелатонина и нефопама перед операцией позволяло эффективно корригировать психоэмоциональный статус, а также расстройства сна у пациентов. Упреждающее обезболивание декскетопрофеном, парацетамолом, нефопамом и дексаметазоном улучшало аналгетический профиль больных в послеоперационном периоде. Совместное применение дексаметазона и ондансетрона эффективно предупреждало развитие синдрома послеоперационной тошноты и рвоты., The study involved 40 patients underwent abdo­minal surgery under spinal anaesthesia and 20 volunteers (aged 48.5 ± 2.6 years old; weight 81.5 ± 3.5 kg; I–II ASA). Premedication was following: melatonin — 6 mg orally before bed and an hour before surgery, and in the first postoperative day at bedtime; solpadein (1 capsule consists of paracetamol 500 mg, codeine 8 mg, caffeine 30 mg) 2 capsules orally 2 hours before the intervention and every 8 hours over 2 days; dexketoprofen 50 mg intravenously 20 minutes prior to surgery and every 8 hours over 2 days; nefopam 20 mg intramuscularly 40 minutes before surgery; dexamethasone 8 mg intravenously 30 minutes before surgery; ondansetron 8 mg intravenously 5 minutes before surgery. Melatonin and nefopam use before surgery has effectively allowed correct the psycho-emotional status, as well as sleep disorders in patients. Preemptive analgesia with dexketoprofen, paracetamol, nefopam and dexamethasone has improved the analgesic profile in patients in the postoperative period. The combined use of dexamethasone and ondansetronhas effectively prevented the development of the syndrome of postoperative nausea and vomiting.

В вводной части статьи обращено внимание на возрастающую популярность и актуальность спинномозговой анестезии в различных областях хирургии, травматологии, ортопедии, урологии благодаря высокой эффективности, надежной антиноцицептивной защите, простоте выполнения, низким материальным затратам, возможности проведения анестезии или с использованием поверхностной седации, или без нее. Это свойство нейроаксиальных методов анестезии особенно важно в ургентной анестезиологии, так как позволяет сохранять естественную протекцию верхних дыхательных путей, делая анестезиологическое пособие более безопасным. Несмотря на перечисленные достоинства спинномозговой анестезии, указано на негативные моменты, обусловленные симпатическим блоком при нейроаксиальных методах обезболивания. Такими нежелательными, а порой и потенциально опасными факторами являются избыточная артериальная гипотензия и брадикардия, что требует коррекции в периоперационном периоде. Высказано предположение о возможности использовать холинолитические и симпатомиметические свойства акупана (нефопама) для профилактики и нивелирования вышеуказанных последствий симпатического блока.Материалы и методы. Проведено исследование на основе личного опыта автора этой статьи, для чего взяты идентичные группы взрослых пациентов, подвергшихся оперативному вмешательству по поводу острого аппендицита, паховой и пупочной грыж как в плановом, так и в ургентном порядке в условиях спинномозговой анестезии в 2010–2012 годах. Пациентам исследуемой группы (n = 27) за 15–20 минут до выполнения спинномозговой анестезии внутримышечно вводился нефопам или акупан 20 мг. Больным контрольной группы (n = 28) препарат не вводился. Исследовались систолическое артериальное давление, пульс, начало и скорость введения альфа-адреномиметика мезатона, потребность в коррекции брадикардии атропином.Результаты исследования. В исследуемой группе у троих пациентов мужского пола (11,1 %) и одной женщины (3,7 %) введение вазопрессора не потребовалось. В конт, У вступній частині статті звернуто увагу на зростаючу популярність і актуальність спинномозкової анестезії в різних галузях хірургії, травматології, ортопедії, урології завдяки високій ефективності, надійному антиноцицептивному захисту, простоті виконання, низьким матеріальним витратам, можливості проведення анестезії або з використанням поверхневої седації, або без неї. Ця властивість нейроаксіальних методів анестезії особливо важлива в ургентній анестезіології, оскільки дозволяє зберігати природну протекцію верхніх дихальних шляхів, роблячи анестезіологічний засіб більш безпечним. Незважаючи на перераховані достоїнства спинномозкової анестезії, вказано на негативні моменти, обумовлені симпатичним блоком при нейроаксіальних методах знеболювання. Такими небажаними, а часом і потенційно небезпечними факторами є надлишкова артеріальна гіпотензія та брадикардія, що вимагає корекції в періопераційному періоді. Висловлено припущення про можливість використовувати холінолітичні та симпатоміметичні властивості акупану (нефопаму) для профілактики та нівелювання вищевказаних наслідків симпатичного блоку.Матеріали та методи. Проведено дослідження на основі особистого досвіду автора цієї статті, для чого були взяті ідентичні групи дорослих пацієнтів, які зазнали оперативні втручання з приводу гострого апендициту, пахової та пупкової кил як в плановому, так і в ургентному порядку в умовах спинномозкової анестезії в 2010–2012 роках. Пацієнтам досліджуваної групи (n = 27) за 15–20 хвилин до виконання спинномозкової анестезії внутрішньом’язово вводився нефопам або акупан 20 мг. Хворим контрольної групи (n = 28) препарат не вводився. Досліджувалися систолічний артеріальний тиск, пульс, початок і швидкість введення альфа-адреноміметика мезатону, потреба в корекції брадикардії атропіном.Результати дослідження. У досліджуваній групі у трьох пацієнтів чоловічої статі (11,1 %) і однієї жінки (3,7 %) у введенні вазопресорів не було потреби. У контрольній групі без фармакологічної корекц, The introduction of the article drew attention to the increasing popularity and relevance of spinal anesthesia in the various fields of surgery, traumatology, orthopedics, urology due to high efficiency, reliable antinociceptive protection, ease of implementation, low material costs, the possibility of using anesthesia with anxiolysis, or without it. This property of neuraxial anesthesia techniques is especially important in emergency anesthesiology, as it allows preserve the natural protection of the upper respiratory tract, making anaesthetic support more safe. Despite these advantages of spinal anesthesia, there is indicated on the negative aspects arising from sympathetic block for neuraxial techniques of anesthesia. Such undesirable, and sometimes potentially dangerous factors are excessive hypotension and bradycardia, which requires correction in the perioperative period. Suggested the possibility of using cholinolytic and sympathomimetic properties of acupan (nefopam) for the prevention and leveling the above effects of sympathetic block.Materials and Methods. A study based on personal experience of the author of this article, for what there are taken identical groups of adult patients underwent surgery for acute appendicitis, inguinal and umbilical hernias, both planned and in urgent procedure under spinal anesthesia, in 2010–2012. Patients of the study group (n = 27) 15–20 minutes before performing spinal anesthesia we administered intramuscularly nefopam or acupan 20 mg. Patients from control group (n = 28) didn’t receive the drug. We investigated systolic blood pressure, pulse, initiation and the rate of infusion of alpha-adrenergic agonist mezaton, need for correction of bradycardia with atropine.Results of the Study. In the study group three male patients (11.1 %) and one woman (3.7 %) did not require vasopressor infusion. In the control group pharmacological correction of sympathetic block was necessary to all patients. In the first group mezaton infus

Ketorolac, ketoprofen and nefopam are often used in the treatment of postoperative pain. While nefopam is a non-narcotic, non-opioid central analgesic agent, ketorolac and ketoprofen are non-steroidal anti-inflammatory drugs, which, due to their prostaglandin-synthetase inhibiting activity, have antiplatelet effects. In this study we investigated the effect of ketorolac, ketoprofen and nefopam on platelet function by performing bleeding time and in vitro platelet aggregation in 30 healthy volunteers (10 for each treatment) before and 3 h after drug administration. Nefopam did not affect bleeding time and platelet aggregation, while ketorolac and ketoprofen significantly prolonged bleeding time without significantly inhibiting platelet aggregation in response to adenosine diphosphate. The prolongation of bleeding time observed after ketorolac and ketoprofen may have clinical relevance and suggests that nefopam could be more safely administered for the treatment of postoperative pain, especially in patients with haemostatic defects or after high bleeding risk surgery.