The article intends to study the person of Melchizedek as described in the Epistle of Hebrews. It provides an overview of sources who have engaged with this biblical hero and interpretations that exist on his personality. It has been shown that there are many varied opinions regarding Melchizedek. The article attempts yet again, following closely the author of the Epistle, to unravel the secret of this person. The research is based on the hermeneutic-exegetical method. It is shown how, step-by-step, the author of Hebrews guides the reader in the disclosure of the identity of Melchizedek, which undeniably has a serious impact on the thinking of his first and of contemporary readers. The article starts with a brief introduction to the Epistle followed by a description of the historical background of the first century. It is shown that the Epistle in a narrative style was written either during the period of persecution of Christians, or just preceding it. Apparently, difficult times affected the faith of the members of the community. Some of them had cooled off in their faith, some had departed from Christ, some had fallen into sin, some may have again returned to the Jewish system of values. In the Epistle, the author tries to draw the attention of community members again to Christ. He shows Christ’s superiority over the prophets, the angels, over Abraham, Moses, and Aaron as well as over the Old Testament priestly system of temple service. The author demonstrates the divinity of Jesus Christ, talks about the purposelessness, meaninglessness and even the danger of life without Him and calls for a return to faith in Him. In his hermeneutical-exegetical study of the Old Testament narratives of Melchizedek in Genesis 14:18-20 and Ps.110:4, the author of the Epistle uses traditional rabbinic methods of interpretation of Scripture acceptable in his time. He shows that Melchizedek is not only a historical person, but also an eschatological one. He is not only a prototype of, Статья посвящена изучению личности Мелхиседека, описанной в Послании к Евреям. В ней дан обзор существующих в отношении этого библейского персонажа источников и толкований. Показано, что существует множество мнений в отношении Мелхиседека. Сделана еще одна попытка, следуя за автором, разгадать тайну этой личности. В основу исследований положен герменевтико-экзегетический метод. Показано, как, шаг за шагом, автор послания ведет читателя к раскрытию сущности Мелхиседека, оказывающего, безусловно, серьезное влияние на мышление первых и сегодняшних читателей. Вначале исследований сделано краткое введение в Послание, описан общий исторический фон. Показано, что послание в стиле нарратива было написано либо в период гонений на христиан, либо в предшествующее этому время. По всей видимости, трудные времена повлияли на веру членов общины. Некоторые из них охладели, некоторые отпали, некоторые впали в грех, некоторые, возможно, вновь вернулись к иудейской системе ценностей. В Послании автор пытается вновь обратить внимание членов общины на Христа. Он показывает Его превосходство над пророками, Ангелами, Авраамом, Моисеем, Аароном, ветхозаветной священнической системой служения. Автор показывает божественность Иисуса Христа, говорит о бесцельности, бессмысленности и даже опасности жизни без Него и призывает вернуться к вере во Него. В своем герменевтико-экзегетическом исследовании ветхозаветных повествований о Мелхиседеке в Быт.14:18-20 и Пс.109:4 автор Послания использует традиционные в его время методы интерпретации раввинами Писания. Он показывает, что Мелхиседек является не просто исторической Личностью, но и эсхатологической. Он не только прообраз священника будущего, не просто прообраз Мессии. Он и есть Мессия, Сын Божий. Личность Мелхиседека затронута автором Послания не только для того, чтобы показать Его божественность и тождественность с Христом, но и показать, что Бог Отец действовал через Него в В.З., а также продолжает действовать и в Н.З. Иисус - верный Первосвя, Стаття присвячена вивченню особи Мелхіседека, яка описана в Посланні до Євреїв. Подано огляд існуючих щодо цього біблійного персонажа джерел і тлумачень, показано їх різноманіття. Зроблено ще одну спробу, слідуючи за автором Послання…, розгадати таємницю цієї особистості. В основу дослідження покладено герменевтико-екзегетичний метод. Показано, як, крок за кроком, автор Послання веде читача до розкриття сутності Мелхіседека, який справляє, безумовно, вагомий вплив на мислення і тодішніх, і сьогоднішніх читачів. На початку дослідження зроблено короткий вступ щодо Послання, описано загальне історичне тло. Автор передбачає і аргументує, що послання в стилі наративу було написане або в період гонінь на християн, або в час, що йому передував. Очевидно, важкі часи вплинули на віру членів громади. Дехто з них збайдужів, дехто відпав, дехто згрішив, а ще хтось, можливо, знов повернувся до іудейської системі цінностей. У Посланні автор намагається знову звернути увагу членів громади на Христа. Він показує Його перевагу над пророками, Ангелами, Авраамом, Мойсеєм, Аароном, старозаповітною священицькою системою служіння. Автор показує божественність Ісуса Христа, говорить про безцільність, безглуздість і навіть загрозу життю без Нього і закликає членів громади повернутися до віри в Нього. У своєму герменевтико-екзегетичному дослідженні старозаповітних оповідань про Мелхіседека в Бут.14: 18-20 і Пс.109: 4 автор Послання використовує традиційні в його час методи інтерпретації рабинами Письма. Він показує, що Мелхіседек є не просто історичною Особистістю, а й есхатологічною. Він не тільки прообраз священика майбутнього, не просто прообраз Месії. Він і є Месія, Син Божий. Особистість Мелхіседека порушена автором Послання не тільки для того, щоб показати Його божественність і тотожність з Христом, а й показати, що Бог Батько діяв через Нього в Старому Заповіті, а також продовжує діяти і в Новому Заповіті Ісус - вірний Первосвященик