Search

У статті висвітлено питання Державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД) як ключового інструменту підтримання економічної стабільності та розвитку країни в умовах воєнного стану. Проаналізовано вплив воєнних конфліктів на міжнародну торгівлю, інвестиції та фінансові потоки, що потребує відповідних заходів для забезпечення національної безпеки. Зроблено акцент на досвіді регулювання зовнішньоекономічної діяльності під час конфліктів у Югославії, в Афганістані та Іраку, зокрема на застосуванні економічних санкцій, ролі міжнародної допомоги, розвитку тіньової економіки та корупції. Узагальнено, що комплексний підхід, включаючи диверсифікацію експорту, антикорупційні заходи, ефективне використання міжнародної допомоги та зміцнення фінансової системи, є корисним для України в умовах воєнного стану. Зроблено висновки про необхідність адаптації міжнародного досвіду до українських реалій, з урахуванням сучасних викликів та можливостей для розвитку ЗЕД у складних умовах війни.

Ситуація, що виникла в Україні з початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації, дійсно викликала гостру потребу в гуманітарній допомозі для військових, цивільного населення та внутрішньо переміщених осіб. Проте в цій сфері також виявилися численні випадки зловживань, зокрема корупційного характеру. Під виглядом гуманітарної допомоги до України часто ввозяться товари для комерційного використання, що негативно впливає на вітчизняне виробництво, роблячи продукцію менш конкурентоспроможною і завдаючи шкоди економіці. Ця проблема має кілька причин. По-перше, недобросовісні громадяни використовують ситуацію для особистого збагачення, порушуючи правила та етичні норми. По-друге, існують прогалини в нормативно-правовому регулюванні, що створює можливості для таких зловживань. Крім того, недостатній контроль з боку відповідних органів і слабка координація роботи з гуманітарною допомогою сприяють поширенню корупційних практик. Кризові ситуації, коли необхідно діяти негайно, змушують спрощувати певні процедури, що також може призводити до зловживань. Таким чином, для вирішення цієї проблеми необхідно вдосконалити нормативно-правову базу, посилити контроль за ввезенням та використанням гуманітарної допомоги, а також забезпечити координацію між різними структурами, відповідальними за її надання. Це допоможе не тільки запобігти корупційним проявам, але й забезпечити ефективне використання ресурсів на благо тих, хто найбільше цього потребує.

Стаття демонструє аналіз принципу гендерної рівності та соціальної інтеграції (ГРСІ). Така рівність та інтеграція сприяють розвитку інклюзивної політики та акцентують увагу на зміцненні впливу соціально виключених, жінок та осіб із низьким рівнем доходу. Принцип гендерної рівності та соціальної інтеграції, врахований у контексті залучення грантових ресурсів, підтверджує, що це дві взаємопов’язані концепції, спрямовані на покращення можливостей доступу різних соціальних груп до заходів проекту, його продуктів та результатів. Гендерна рівність та соціальна інтеграція є актуальними під час реалізації соціальних, екологічних та бізнес-проектів, зокрема тих, що фінансуються за рахунок грантових коштів. У дослідженні продемонстровано, як принцип ГРСІ проявляється в пріоритетах національних, міжнародних та європейських програм. У статті відображено, як принцип ГРСІ проявляється в конкурсній документації Українського культурного фонду, Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (AГРО) та Програми Horizon Europe. Зроблено акцент на тому, що в процесі залучення грантових ресурсів принцип гендерної рівності та соціальної інтеграції є наскрізним. Тому розробникам грантових проектів необхідно бути відповідальними щодо ГРСІ та враховувати його під час розробки всіх розділів грантової заявки, щоб претендувати на високі бали від експертів фондів. На основі проведеного дослідження напрацьовано ряд рекомендацій для розробників проектних пропозицій щодо формування ключових розділів проектної заявки, в яких необхідно відображати принцип, а саме: «Аргументація проблематики проекту», «Стратегічна ціль проекту», «Мета та завдання проекту», «Методологія проекту», «Цільова аудиторія», «Команда проекту» та «Залучені особи», «Продукти та результати проекту», «Моніторинг та оцінка проекту», «Комунікація проекту», «Сталість та масштабування проекту». Підсумовано: в процесі залучення грантових ресурсів організаціям-заявникам важливо проаналізувати вимоги грантодавців та врахувати критерії оцінювання по обраному конкурсу, аби забезпечити дотримання принципу ГРСІ.

Розглянуто правові засади отримання та ви­користанняміжнародної допомоги, що надхо­дить в Україну від зарубіжних донорів - інозем­них держав та міжнародних організацій. Оцінено критерії ризиків у наданні летально­го озброєння Силам оборони України та праг­нення забезпечити, ще більший контроль за наданим летального озброєння, та його перенаправлення за межі країни та навіть на європей­ський чорний ринок під час прийняття рішення, стосовно допомоги Україні. Як приклад колишня Югославія, де не вдалось повністю проконтро­лювати обіг зброї під час війн. У відповідь на неспровоковане вторгнення рф в Україну Рада Європейського Союзу 28 лю­того 2022 року ухвалила безпрецедентне рішен­ня (2022/338/CFSP) про фінансування та поста­чання 450 мільйонів євро летальної військової допомоги Силам оборони України [3], кількість, яка була подвоєна Рішенням (2022/471/CFSP) від 23 березня 2022 року [4]. Але в цьому по­спіху війни суворі рамки Європейського Союзу щодо контролю над озброєннями мало розгля­далися. Зокрема, Рада Європейського Союзу пу­блічно не сформулювала, як вона враховує ри­зики довгострокового конфлікту в Україні, такі як перенаправлення зброї до рф та небажаним недержавним збройним групам; постконфліктне розповсюдження стрілецької та легкої зброї та супутнє зростання транснаціональної злочинно­сті та регіональної нестабільності, і навіть по­тенціал для звинувачень у військових злочинах з української сторони проти російських військо­вополонених [5]. Формулювання цих ризиків під час прийняття рішень Європейського Союзу щодо України має важливе значення. Право на колективну самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН забезпечує фундамен­тальну правову основу для надання окремими державами міжнародної військової допомоги Україні. Але конкретні повноваження Європей­ського Союзу щодо фінансування та координа­ції таких поставок містяться в новому Європей­ському фонді миру (далі - ЄФМ), створеному в березні 2021 року [6]. Проте повноваження Європейського Союзу у ЄФМ обумовлені кри­теріями оцінки експорту зброї в Європейський Союз. Спільна позиція (2008/944/CFSP) від 8 грудня 2008 року, та Міжнародний договір про торгівлю зброєю від 24 грудня 2014 року (далі - МДТЗ) [7].

Стаття присвячена визначенню корупційних ризиків залучення та використання міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони України, а також можливих напрямків їх мінімізації. Розкри­то зміст поняття «корупція» у розумінні міжна­родних інституцій (ООН, ОЕСР). Наголошено на інституціональному, системному та латентному характері сучасної корупції, а також її впливі на розвиток військової сфери держави. З'ясовано типи корупції, які мають місце в сфері безпеки й оборони держави: дрібна, елітна, пірамідальна. Акцентовано, що протидія корупційним проявам і ризикам у секторі безпеки й оборони на ві­домчому рівні є багатоаспектною та передбачає наявність відомчої нормотворчості антикоруп- ційної діяльності, що відповідає стратегічним антикорупційним документам держави, а також діяльність спеціальних підрозділів (відділів, служб) уповноважених виявляти факти корупції в діяльності особового складу та управлінських ланок сектору безпеки й оборони. Визначено, що протидія корупції в сфері безпеки й оборо­ни України має відповідне інституційне та нор­мативне забезпечення. Зауважено, що одним із питань, що стримує повноцінну реалізацію ан- тикорупційної стратегії в сфері безпеки й обо­рони України є відсутність визначеного законом порядку та каналів повідомлення викривачами інформації з обмеженим доступом. Розглянуто запропоновану НАКО класифікацію корупційних ризиків залучення та використання міжнародної допомоги у сфері безпеки та оборони. Зазна­чено, що саме корупційні ризики контролю за цільовим використанням міжнародної допомо­ги впливають на її обсяг для України. Зробле­но висновок, що одними із напрямків мінімізації корупційних ризиків на всіх етапах залучення та використання міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони України є нормативне забез­печення цієї сфери, розроблення та запрова­дження відповідного програмного забезпечення для належного обліку і моніторингу використан­ня міжнародної допомоги та прозорої звітності для країн партнерів. Реалізація зазначених на­прямків імовірно позначиться на обсягах залу­ченої від країн-партнерів міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони.

В статті розглянуто нові організаційно-правові формати контролю, оцінки та звітності (підзвітності) здійснення забезпечення сил оборони в межах міжнародної допомоги Україні. Зазначено про позицію зарубіжних партнерів групи “Рамштайн”, які працювали над адаптацією американської практики підзвітності до бойового середовища в Україні за допомогою розширених фінансово-правових механізмів звітності та інспекцій на місцях. Розглянуто особливості та схематично відображено організаційно-правові моделі операційного впровадження міжнародної допомоги Україні, що контролюється USAID (Агентством США з міжнародного розвитку). Акцентовано увагу на тому, що особливістю операційного фінансового впровадження міжнародної допомоги для забезпечення сил оборони України полягає в тому, що USAID надає пряму бюджетну підтримку через механізм Світового банку, який забезпечує найефективніший спосіб швидкої доставки терміново необхідних коштів з високим ступенем звітності. Зворотній контроль (через кінцеві рахунки за призначенням) здійснює міжнародна консалтингова компанія “Deloitte” (одна із чотирьох найбільших у світі аудиторських компаній зі штаб-квартирою в Лондоні) для підтвердження, що міжнародну допомогу від США Україна використовує за призначенням. Описано та схематично зображено особливості організаційно-правової моделі надання міжнародної допомоги через інвестування в українську економіку із впровадженням механізмів операційного та правового контролю. А саме, уточнено, що Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (далі - DFC) співпрацює лише із ретельно перевіреними клієнтами-інвесторами, а інвестиції та усіх потенційних ділових партнерів перевіряють щодо можливих корупційних ризиків за розробленими індивідуальними програмами на основі загальної фінансової звітності. До належного контролю залучаються представники Агентства США з міжнародного розвитку і Міністерством економіки США, які перебувають в Україні, щоб пришвидшити належну перевірку та знайти нові можливості через проект “Advantage Ukraine” (“Конкурентоспроможна економіка України”). Підсумовано, що запровадження та функціонування нових моделей надання міжнародної допомоги із впровадженням механізмів операційного та правового контролю забезпечує багаторівневу систему фінансово-правової підзвітності, що в цілому відповідає вимогам (стандартам) до здійснення забезпечення сил оборони в межах міжнародної допомоги.

Стаття присвячена актуальним питанням управління публічними фінансами в умовах воєнного часу. Акцентовано, що в цих умовах управління публічними фінансами кардинально відрізняється від звичних у мирний час процедур і вимагає відповідних змін нормативно-правової бази. Проаналізовано та систематизовано фактори впливу на стан державних фінансів України, серед яких непередбачуваність виконання дохідної частини бюджету, зростання витрат на оборону, нарощування дефіциту бюджету, посилення залежності від зовнішніх джерел фінансування. Проаналізовано джерела фінансування державного бюджету України за період з 24 лютого 2022 року та розмір допомоги, наданої Україні міжнародними партнерами від початку війни. На основі світового досвіду врегулювання боргових криз для країн, що стали жертвами збройної агресії, запропоновано наполягати на частковому списанні зовнішньої заборгованості. Окреслено основні напрями удосконалення бюджетної політики уряду під час війни.